Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інтонаційна виразність мовлення як засіб розвитку культури професійного спілкування майбутнього вчителя музики

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
У статті розкриваються шляхи розвитку інтонаційної виразності мовлення майбутнього вчителя музики, а також розглядається проблема культури професійного спілкування. Автор відзначає, що студенти, які навчаються у вищих педагогічних навчальних закладах освіти під час вивчення циклу диригентсько-хорових дисциплін, повинні оволодіти інтонаційною виразністю мовлення для здійснення в подальшому педагогічної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл, а саме: транслювання школярам знань, емоційного розкриття змісту музичного твору, розвитку їх інтересу до музичного мистецтва. Зроблена спроба аналізу шляхів формування культури професійного спілкування у майбутніх учителів музики.
Ключові слова: культура професійного спілкування, мовлення, педагогічне мовлення, майбутній учитель музики.
 
Кандидат педагогических наук, Бондаренко А. В. Интонационная выразительность речи как средство развития будущего учителя музыки / Криворожский педагогический институт ГВУЗ «Криворожский национальный университет», Украина, Кривой Рог.
В статье раскрываются пути развития интонационной выразительности речи будущего учителя музыки, а также рассматривается проблема культуры профессионального общения. Автор отмечает, что студенты, которые учатся в высших педагогических учебных заведениях при изучении цикла дирижерско-хоровых дисциплин, должны овладеть интонационной выразительностью речи для осуществления в дальнейшем педагогической работы с учащимися общеобразовательных школ, а именно: трансляция школьникам знаний, эмоционального раскрытия содержания музыкального произведения, развития их интереса к музыкальному искусству. Сделана попытка анализа путей формирования культуры профессионального общения у будущих учителей музыки.
Ключевые слова: культура профессионального общения, речь, педагогическая речь, будущий учитель музыки.
 
PhD in Pedagogy, Bondarenko A. V. Intonational expressiveness of speech as a means of development of the future teacher of music / Krivoy Roh Pedagogical Institute PHEI « Kryvоy Roh National University « Ukraine, Krivoy Roh.
 In the article the ways of expression of speech intonation future music teachers, as well as the problem of the culture of professional communication. The author notes that students enrolled in higher educational establishments of education during the study cycle conducting and choral disciplines must master the intonation expressiveness of speech to make further educational work with students of secondary schools, namely broadcasting students knowledge of emotional disclosure of the contents of music work, develop their interest in music. The attempt to analyze ways of creating a culture of professional communication.
Key words: professional communication of culture, speech, teaching it, the future teacher of music.
 
Вступ. З процесом пізнання дитиною творів мистецтва нині пов’язується її гармонійний розвиток, майбутнє людини і соціуму. Від рівня підготовки дитини за допомогою слова до сприйняття твору мистецтва залежить не лише вироблення її особистого відношення до цього твору, але й формування бажання творчо виявляти себе в навчальному процесі.
Молоді спеціалісти, які щорічно вливаються в педагогічні колективи шкіл повинні володіти інтонаційно оформленим мовленням, що є показником їх культури професійного спілкування. Об’єктивне існування такого аспекту культури, як культура професійного спілкування передбачає, насамперед, створення умов для розвитку у майбутніх учителів музики цієї культури, основу якої становить високий рівень їх загального та професійного розвитку. Тому, важливо виявити педагогічно значимі резерви у підготовці вчителя музичного мистецтва, задати інтенцію розвитку його мовлення.
Формулювання мети статті. Розкрити сутність інтонаційної виразності мовлення, як засобу розвитку культури професійного спілкування майбутніх учителів музики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми. Теоретичні основи мовленнєвої діяльності розроблені Ф. Гоноболіним, І. Зимньою, М. Коганом, Л. Коваль, О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном та іншими та вбирають розгляд поняття «мовлення». «Мовлення – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності» [2, с. 213]. Завдяки мові, як системі дискретних звукових сигналів (знаків) разом з їхніми значеннями здійснюється мовлення [6].
Дослідження Н. Вербової, В. Кан-Каліка, Т. Ладиженської, З. Савкової та ін. присвячено розгляду питання виразності мовлення. Проблему інтонаційної виразності мовлення розглянуто у працях І. Камінського, В. Кан-Каліка, Г. Сагач, К. Станіславського. Так, К. Станіславський процес спілкування розглядає «у чистому вигляді, з душі – в душу, з очей – в очі, з кінчиків пальців, з тіла, без фізичних дій, які можна б було побачити» [8, с. 576].
М. Вашуленко розглядаючи поняття «мовленнєва особистість» спирається на наукові дослідження з психології, психолінгвістики, лінгводидактики зазначає, що «це людина, яку розглядаємо з точки зору її готовності виконувати мовленнєві дії, та яка привласнює, для якої мова є мовленням. Мовленнєва особистість характеризується не лише тим, що вона знає про мову, а й тим, як вона може її використовувати. Готовність до мовлення дуже важлива і людина психічно формується одночасно з формуванням цієї готовності. Готовність суб'єкта використовувати мову в своїй діяльності можна називати мовленнєвою здібністю [1, с. 11].
Досліджуючи питання формування комунікативної культури такі науковці як Н. Березіна, Л. Березницька, М. Васильєва, О. Вєтохова, Н. Волкова, В. Грехнєва, В. Кан-Калік, І. Комарова, В. Морозов, А. Мудрик, С. Мусатов, С. Ольховецкий, Л. Паламар, М. Пентилюк, Л. Петровська, В. Полторацька, С. Рябушко, Г. Сагач, Л. Успенський, Є. Цуканова, Л. Шепеленко вказують на комунікативну взаємодію, психологічні аспекти комунікативної підготовки студентів, педагогічні умови формування як окремих комунікативних умінь і навичок, так і комунікативної компетентності. Так, С. Амеліна розглядає фахове навчання в тому сенсі, що «фахові знання й
Фото Капча