Інтонаційна виразність мовлення як засіб розвитку культури професійного спілкування майбутнього вчителя музики

До того ж, під час вербального впливу керівника хорового коллективу на співаків можуть виникати труднощі через деякий збіднений словниковий запас музичних термінів і значень, а також часткове незнання музичних законів і закономірностей. Е. Печерська наполягає на необхідності усунення цих недоліків під час фахового навчання і пропонує майбутньому вчителю музики навчитись під час роботи над навчальним хоровим твором застосовувати яскраві епітети, метафори, образні порівняння, що в подальшому будуть сприяти ефективному впливу на вокально-хорову діяльність співаків. Тому, під час навчальної роботи студента над хоровим твором, викладач залучає його до здійснення аналізу поетичного тексту. Завдяки зверненню до зразків народної музики уможливлюється поглиблення знань студента про музику свого народу, робота над культурою професійного спілкування. О. Поляков зазначає про істотну роль художньо-мовленнєвого вміння керівника хору під час репетиційної роботи. «Використання відповідних зауважень істотно впливає на рівень сприйняття музичного твору виконавців, полегшуючи диференціацію суттєвого від несуттєвого, і отже, підвищуючи рівень його правильності. Зміст зроблених диригентом вказівок, як предметних так і емоційних, впливає на якість виконання і відповідно змінює реальне звучання» [5, с. 22].

При цьому Л. Шаміна стверджує, що бесіда керівника хорового колективу зі співаками на визначені теми сприяє створенню доброзичливої атмосфери в цьому колективі. Для цього автор пропонує підготовити питання, що допоможуть керівнику виявити художню орієнтацію співаків, з'ясувати мотиви участі в хоровому колективі, сприяти більш тісному контакту між співаками хору [10, с. 29].

Як засвідчує практика, далеко не всі студенти вміють послідовно, логічно висловлювати свої думки в процесі аналізу музичного твору, чи власних навчальних дій. У багатьох студентів мовлення характеризується уривчастістю з тривалими паузами, повтореннями. Причиною цього постає обмежений словниковий запас музичних термінів, нерозуміння змістової сутності літературного тексту хорового твору, неусвідомлення доцільності виконання диригентських дій. Це приводить до невдалого використання студентом диригентських жестів, «окам'янілої» чи недоречної міміки, а в цілому заважає студенту висловлювати художню ідею музичного твору. Тому викладач повинен спрямовувати студента до усвідомлення практичної необхідності розвитку інтонаційної виразності мовлення. У цьому процесі, на наш погляд, слід, навчити студента висловлюватись під час навчальної роботи над хоровим твором, спрямовуючи його увагу на рівень володіння українською мовою і ступінь свідомого використання мовленнєвих навичок. Т. Мішеніна вважає, що навчити студента висловлюватись означає «навчити мислити метафорично. Метафора в образному фоні поєднує в собі абстрагування і чуттєве пізнання, зумовлюючи процес інтерпретації дійсності крізь призму власних позицій, принципів, переконань» [3, с. 7].

Систематичне залучення майбутнього вчителя музики до такої навчальної роботи передбачає використання ним отриманих фахових знань, абстрактного мислення. Це сприяє осмисленню доцільності диригентських дій, а також сутності хорового твору, виробленню оригінальних підходів до прочитання літературного тексту цього твору. Таким чином, вміння студента висловлювати свої думки – це використання вміння мислити образами з використанням абстрактного мислення.

Отже доходимо висновку, що ефективність і результативність гармонійного музично-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх шкіл залежить від рівня володіння вчителем музики інтонаційно виразним мовленням, що розвивається у процесі засвоєння знань у ВНЗ. Вчитель музичного мистецтва, чиї зусилля не зводяться тільки до трансляції даних, хто постійно вдосконалюється за рахунок науково-теоретичних знань, вивчення нового інноваційного досвіду щодо використання ефективних методів музично-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх шкіл, що передбачають не тільки використання досягнень сучасної техніки, але й потужних можливостей слова, здатен на високу результативність у своїй педагогічній діяльності. Тому, головним принципом фахової підготовки майбутніх учителів музики у ВНЗ повинно стати інтонаційно виразне мовлення, що ґрунтується на гармонізації логічної та емоційної сфер під час формування їх фахових компетентностей як невід'ємної складової подальшої професійної діяльності. Подальшого дослідження потребує розвиток уміння студентів використовувати можливості сонористичних прийомів під час створення інтерпретації хорового твору.

 

 

1. Вашуленко М. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання / М. Вашуленко // «Початкова школа», № 1, 2001. – С. 11-14.
2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.
3. Мішеніна Т. М. Мовлення – як засіб формування творчої особистості / Матеріали науково-практичної конференції Психолого-педагогічні проблеми розвитку творчої особистості. Видавництво «І. В. І» – Кривий Ріг – 1999 – 52 с.
4. Падалка Г. М. Учитель, музика, діти. – К. : Муз. Україна. – 1982 – 144 с.
5. Поляков О. Язык дирижирования. – К., 1987. – 94 с.
6. Приходько Ю. О., Юрченко В. І., Психологічний словник-довідник: Навч. посіб. – К. : Каравела, 2012. – 328 с.
7. Рамкова програма з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України / [Амеліна С. М., Аззоліні Л. С., Беньямі-нова Н. Є. та ін. ] – К. : Ленвіт, 2006. – 90 с.
8. Станіславський К. С. Моя жизнь в искусстве: театральне мемуары. – М. : Искусство, 1962. – 576 с.
9. Стоянова Г. Д. Формування комунікативно-педагогічних навичок майбутніх учителів музики в процесі диригентсько-хорової підготовки / Г. Д. Стоянова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць. – Вип. 16 (21). Частина 2. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. – 253 с.
10. Шамина Л. Работа с самодеятельным хоровым коллективом. – М. : Музыка, 1985. – 176 с.
11. Юцевич Ю. Є. Музика: словник-довідник / Ю. Є. Юцевич. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 352 с.

 

 

1. Vashulenko M. Formation of linguistic identity youngest student in the transition to 4-year initial training / M. Vashulenko // « Primary school «, №1, 2001. – P. 11-14.
2. Goncharenko S. Ukrainian Pedagogical dictionary. – Kyiv: Lybid, 1997. – 376 p.
3. Mishenina T. N. Speech – as a form of creative personality / Proceedings of the conference, psychological and pedagogical problems of creative personality. Publisher « IV « – Krivoy Rog – 1999 – 52 p.
4. Padalka G. Teacher, music, children. – K. : Music. Ukraine. – 1982 – 144 p.
5. Polyakov A. Language conducting. – K., 1987. – 94 p.
6. Prikhodko Y. O., Yurchenko V. I. Psychological Dictionary Directory: Teach. guidances. – K. : Caravel, 2012. – 328 p.
7. Framework Programme German for professional communication for higher education Ukraine / [ Amelina SM, Azzolini LS, Benyami -new NE et al. ] – K. : Lenvit, 2006. – 90 р.
8. Stanislavsky K. S. My life in art, theatrical memoirs. – M. : arts, 1962. – 576 p.
9. Stoyanov G. D. Formation of communicative teaching skills of future music teachers in the process of conducting and choral training / G. D. Stoyanov // Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methods of art education: Collection of papers. – Vol. 16 (21). Part 2 – K: NEA them. M. P. Dragomanov, 2014. – 253 p.
10. Shamin L. Working with amateur choral collective. – M. : Music, 1985. -176 p.
11. Yutsevych Y. Y. Music: Dictionary Directory / Y. Y. Yutsevych. – Ternopil: Educational book. – Bogdan, 2003. – 352 p.