Історія олімпійського руху в Україні

- 29 червня 2002 року в двобої проти одного з найдосвідченіших та найнебезпечніших американських суперважкоатлетів Рея Мерсера. Перевага Володимира дала свій перший результат наприкінці першого раунду, коли Мерсер опинився на помості рингу. За дві хвилини до кінця шостого раунду після атаки Володимира з десяти ударів, на яку Рей не зміг відповісти, рефері двобою прийняв рішення зупинити поєдинок через незаперечну перевагу Володимира.

Після бою Володимир сказав: «Кожний з європейських боксерів прагне боксувати в Америці. Два роки тому ми зробили перший крок в цьому напрямку. Думаю, що сьогоднішня моя перемога зміцнила наш авторитет в Штатах».

7 грудня 2002 року в двобої проти американця Джаміля МакКлайна. Це був третій двобій Володимира в Америці в якості чемпіона світу. Відповідно до суддівських записок усі три судді віддали МакКлайну перевагу в другому раунді, а один суддя побачив перевагу МакКлайна в шостому. Всі інші раунди були за Володимиром. За вісімнадцять секунд до закінчення десятого раунду Володимир відправив МакКлайна на помост рингу. МакКлайн піднявся, щоб продовжити бій, але від нокауту його врятував гонг. У перерві між раундами команда МакКлайна оголосила, що вони припиняють двобій.

Після двобою Джордж Форман сказав: «Володимир сьогодні показав, що він великий боєць. Він може керувати суперважким дивізіоном багато років. Володимир має великий потенціал і може стати наступним чемпіоном, якого всі ми чекаємо».

27 січня 2001 року Віталій виходить в ринг, щоб у двобої з американським боксером Орлином «Night Train» Норрісом вибороти титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA. Двобій продовжувався 111 секунд. Уже на 39 секунді Норріс опинився в нокдауні. Через 18 секунд Норріс знову опустився на помост рингу і бій продовжувати не забажав. Наступного дня Віталій офіційно вибачився перед всіма уболівальникам за таку незрозумілу поведінку свого суперника.

Більш цікавими та інтригуючими були двобої, у яких Віталій відстоював титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA:

- 08 грудня 2001 року в двобої з американцем Россом Пьюритті, що називався «Помста брата – 2». Цей двобій став завершенням трирічної історії, що почалася 5 грудня 1998 року в Києві, коли Володимир програв Россу Пьюритті технічним нокаутом в одинадцятому раунді. І знову, як і в двобої з Володимиром, одинадцятий раунд став вирішальним. На початку раунду рефері зупинив двобій і попросив лікаря оглянути розсічення лівого повіку Росса. Лікар дозволив продовжити двобій. Однак через вісім секунд рефері змушений був зупинити бій, оскільки розсічення перетворилося у рвану рану. Віталій переміг технічним нокаутом в одинадцятому раунді. «Я цілком підтримую рішення рефері, оскільки найважливіше – це здоров'я спортсмена», – сказав Віталій, після бою. – «Володимир сплатив мій борг, перемігши Кріса Берда. Я повернув борг, перемігши Росса Пьюритті».

- 8 лютого 2002 року в двобої проти американського боксера Вон «Shake And Bake\Vicious» Біна. З перших секунд двобою стало зрозуміло, що Вон Бін хоч і обережний, але розмірами Віталія і його міццю зовсім не наляканий. Віталію все-таки вдалося збити атакуючий запал Біна. Після восьмого раунду під оком та на вилиці Віталія залишилися дві червоні мітки, а Бін отримав гематому під правим оком. Після цього Віталій вирішив, що пора цю «гру» закінчувати. В одинадцятому раунді на обличчі Біна з'явилася кров з розбитого носа і розсіченої гематоми. Більшість ударів Віталія залишалися без відповіді, і рефері зупинив бій, через незаперечну перевагу Віталія.

- 23 листопада 2002 року в двобої з американським боксером Ларрі Дональдом. Цей поєдинок мав кілька особливостей. По-перше, двобій потрібно було вести, не сильно навантажуючи травмовану ліву руку, коліно і спину. По-друге, необхідно було здобути переконливу перемогу, не особливо демонструючи свій технічний арсенал, тому що наступним після Дональда суперником Віталія мав стати Леннокс Льюіс. І по-третє, за кілька годин до виходу в ринг Віталію стало відомо, що щойно на світ з'явилася його дочка. А така новина змушує серце битися прискорено. Віталій боксував вкрай обережно. Дональд намагався прорватися до Віталія ближче, але щораз Віталію вдавалося відігнати його на далеку дистанцію. Вирішальним в цьому двобої став десятий раунд, коли на другій хвилині Дональд опиняється на помості рингу. Бій продовжується, але через хвилину Віталій знову відправляє Дональда в нокдаун. Після третього нокдауну рефері зупиняє двобій.

На прес-конференції Віталій сказав: «Ларрі Дональд дуже складний та незручний боєць. Він робив все, щоб перемогти. Те ж робив і я. У мене це вийшло краще й більш переконливо».

8 березня 2003 року свята не вийшло. Вшосте відстоюючи титул чемпіона за версією WBO, Володимир програв 38-річному південноафриканському боксеру Коррі Сандерсу.

На питання, що ж відбулося, Віталій відповів: «Відбулося те, що може відбутися з кожним боксером. Коррі Сандерс мав один шанс зі ста і він цей шанс використав». «Точніше, я допоміг йому використати», – додає Володимир. – «З однієї сторони це був щасливий удар, а з іншого боку – моя не зовсім обміркована тактика. Коррі цілком скористався моїми помилками і довів бій до перемоги. Що ж, багато бійців програвали. Однак, найголовніше – зуміти знайти в собі сили піднятися і повернутися в ринг».

Що Володимир і зробив 31 серпня 2003 року в двобої за вакантний титул інтреконтинентального чемпіона за версією WBA, нокаутувавши в першому раунді аргентинця Фабіо Молі.

21 червня 2003 року Віталій Кличко – Леннокс Льюіс. Двобій за титул чемпіона світу за версією WВС. Лос-Анджелес, Каліфорнія, США.

Віталій йшов до цього двобою кілька років. Леннокс тричі переносив дату бою або відмовлявся під різними непереконливими приводами. У тому, що цей бій все-таки відбувся, є елемент випадковості – суперник Леннокса Кірк Джонсон отримав травму під час підготовки до майбутнього бою. Пропозицію про проведення двобою за титул чемпіона світу за версією WBC з Ленноксом Льюісом було зроблено Віталію, яку він відразу прийняв. Про те, що вони зустрінуться в ринзі, Ленноксу та Віталію стало відомо за 10 днів до бою!

Обидва боксери почали бій обережно, очікуючи активних дій з боку суперника. Було багато клінчів і, як наслідок, багато фізичної боротьби.

На початку другого раунду Віталій правим прямим змушує Леннокса похитнутися. Леннокс вражений. Глядачі теж. Останні сорок п'ять секунд раунду обидва бійця обмінюються ударами, причому на шість ударів Віталія Леннокс зміг відповісти тільки одним.

В середини третього раунду Льюіс розсікає шкіру під лівим оком Віталія. У перерві катмен Віталія Джо Сауза встигає зупинити кров і склеїти досить серйозне розсічення. В шостому раунді кров вже рясно заливає лівий бік обличчя Віталія. Однак кінцівка боя за Кличко, що змусив Льюіса побігати по рингу та розсік йому шкіру на переніссі.

Після закінчення шостого раунду лікар Пол Уіллс наполягає на зупинці двобою. Льюіс святкує перемогу. Віталій, який не бачив що відбувається, оскільки Джо Сауза намагався закрити його рану, почувши про те, що бій припинений, підхопився зі свого табурета і кинувся в центр рингу зі словами: «Ні! Ні! Чому?». Однак рішення прийняте, і нічого зробити вже не можна. Віталій переможно підкидає руки, вітаючи зал, що відповідає йому вигуками захоплення та оплесками. На привітальні жести Льюіса зал реагує свистом та вигуками невдоволення. Віталій змусив увесь світ засумніватися в силі і непереможності Леннокса Льюіса.

У 2005 році Віталій через операцію на нозі йде з професійного рингу. Того ж року екс-чемпіон світу серед професіоналів Віталій Кличко обраний почесним президентом федерації боксу України. Таке рішення прийняла позачергова звітна-виборча конференція ФБУ. За кандидатуру Віталія Кличка проголосували делегати 19-ти обласних федерацій боксу з 22, які зареєструвалися.

Весною цього року Володимир Кличко в німецькому Маннхаймі виборов титул чемпіона світу серед професіоналів у суперважкій вазі за версією IBF, перемігши технічним нокаутом у сьомому раунді вже екс-володаря цього титулу американця Кріса Бьорда.

 

 

Жіночий бокс в Україні робить лише перші кроки. Незважаючи на це, наша держава вже має в цьому виді спорту свою чемпіонку світу та Європи – Аліну Шатернікову. Серед чоловіків такими успіхами може похвалитися лише Віталій Кличко. Аліна стала першопроходцем у жіночому боксі й доволі швидко досягнула неабияких успіхів.

У поєдинку з німкенею Сабіною Ріхтер 1998 року вона завоювала титул чемпіонки Європи. Після чого тричі успішно його відстоювала. Влітку 2002 року наша землячка ризикнула – і здобула титул чемпіонки світу. Ризик полягав у тому, що її суперниця англійка Кеті Браун була в більшій ваговій категорії. Англійка була важчою та значно більшою. Проте Аліна Шатернікова в напруженому двобої за одноголосним рішенням суддів здобула перемогу і вперше в історії України привезла на Батьківщину пояс чемпіона світу з професійного боксу.

Якщо не розмежовувати аматорського та професійного жіночого боксу, тепер цей вид спорту в Україні доволі розвинутий. Скажімо, в аматорському жіночому боксі неодноразово проводили чемпіонати Європи та світу. На цих представницьких змаганнях українська команда продемонструвала доволі непоганий результат – і в скарбничці наших землячок є нагороди найвищої проби. Це свідчить про те, що талант українських дівчат розкривається не лише в художній гімнастиці, а й у боксі зокрема. Професійний жіночий бокс України також потроху розвивається. Проте, в розвитку цього виду спорту важливе місце посідають фінансові інвестиції. Нині доволі тяжко шукати кошти для проведення чоловічих турнірів в Україні, не кажучи вже про жіночі змагання. Тобто, професійний бокс розвивається. Але якби вдалося залучити відомі торгівельні марки чи телебачення – цей процес би значно пришвидшився. Це станеться з часом. Думаю, що бокс стане дуже популярним і ми доможемося того, щоб інфраструктура спорту та бізнесу була сжожею до тієї, що є за кордоном.