Історія розвитку льонарства в Україні (друга половина ХІХ – ХХ століття)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМЕНІ Г. М. ДОБРОВА

 

КРУГЛА Наталія Анатоліївна

 

УДК 930: 633. 521

 

07. 00. 07 – Історія науки і техніки

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, професор, директор Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН ВЕРГУНОВ Віктор Анатолійович.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності на залізничному транспорті Київського університету економіки і технологій транспорту ПИЛИПЧУК Олег Ярославович доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Луганського національного аграрного університету МИХАЙЛЮК Віталій Павлович.

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра історії України

 

 

Актуальність теми дослідження. Дослідження історичних здобутків минулого свідчить про те, що протягом тривалого часу льонарство було однією з провідних галузей вітчизняного сільськогосподарського виробництва і відігравало важливу роль у соціальному і економічному розвитку держави. Тим більше, що льон для України – майже єдина натуральна целюлозна сировина. В сучасних умовах, коли процес перетворення суспільства супроводжується глибокою економічною кризою, у занепаді перебуває і льонарська галузь. Вивчення історичних тенденцій розвитку національного льоновиробництва відкриває можливості для оптимального планування як господарської, так і наукової діяльності в цій галузі, інтеграції науки і техніки з виробництвом.

Узагальнення історичного досвіду розвитку дослідної роботи з культурою льону є необхідним для обґрунтування пріоритетних напрямів і вдосконалення організаційних форм подальших наукових досліджень.

Історико-науковий аналіз еволюції льонарства сприятиме визначенню соціальних детермінантів процесу відродження галузі в нашій країні, надасть змогу прогнозувати тенденції її розвитку, розробити концептуальну модель раціональної поведінки суб’єктів льоновиробництва (наукових інституцій, органів управління галуззю, підприємницьких структур). Саме цим і обумовлений вибір теми дисертаційного дослідження.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1859 по 1990 роки, оскільки в цей час відбувається становлення і розвиток системних наукових досліджень, формується мережа дослідних осередків з питань вирощування і первинної переробки льону-довгунця, проявляються наслідки діяльності наукових установ.

Джерельна база дисертації. Дослідження базується на широкому спектрі як опублікованих, так і неопублікованих джерел, рукописних та друкованих матеріалів. Важливим джерелом дослідження стали нормативно-законодавчі акти, директиви і постанови державних органів1, які дозволили відтворити основні тенденції розвитку льонарської галузі та її наукового забезпечення в різні періоди суспільного розвитку. До джерельної бази дисертації увійшли праці відомих учених-льонарів, опубліковані в періодичних і неперіодичних виданнях, результати галузевих наукових досліджень, офіційні звіти дослідних установ. Широко використані офіційні статистичні матеріали спеціальних видань2, публікації науково-практичних конференцій3.

Вивчення та аналіз матеріалів з архівних фондів Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН, Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського НАН України дали можливість розкрити основні історичні аспекти становлення українського льонарства на тлі загального розвитку світової сільськогосподарської науки і виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН з виконання НТП УААН 1997 – 2002 рр. “Наукові основи моніторингу інформаційного забезпечення аграрної науки України в умовах реформування АПК”, номер державної реєстрації 0198U004660 та НТП Міністерства аграрної політики України на 2001 – 2003 рр. “Розробка інформаційно-аналітичних матеріалів експортних можливостей луб’яних культур”, номер державної реєстрації 0101U004965.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є історико-науковий аналіз становлення льонарства в Україні (друга половина ХІХ – ХХ століття).

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

на основі вивчення нормативних документів та літературних першоджерел відтворити історію становлення та розвитку льонарства в Україні в контексті еволюції світової сільськогосподарської науки і виробництва;

показати значення льоновиробництва для економіки нашої країни на різних етапах її історії; висвітлити вплив соціально-політичних та економічних змін у суспільному житті України на загальні тенденції розвитку науки і виробництва в льонарській галузі сільського господарства;

вивчити та узагальнити історичний досвід становлення наукових досліджень з агротехніки та первинної переробки льону-довгунця в Україні, відтворити генезис селекційної роботи з культурою у вітчизняній аграрній науці, показати результати цієї роботи.

Об’єктом дослідження є історія розвитку сільськогосподарської науки в Україні.

Предмет дослідження: становлення і розвиток льонарства як однієї з провідних галузей сільськогосподарського виробництва та напряму науки в різні періоди еволюції українського суспільства.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять принципи історизму та об’єктивності. Дослідження здійснене на основі загальнонаукових методів: структурно-функціонального аналізу, єдності порівняльно-історичного і системного аналізу. Автором використані компаративні, спеціальні методи історичного дослідження: аналіз документів, інтерв’ювання фахівців. Ця сукупність методів дала змогу одержати досить повну інформацію з досліджуваної теми.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

в дисертаційному дослідженні вперше цілісно та досить докладно проведено науково-історичний аналіз генезису українського льонарства в світовому контексті;

вперше запропоновано періодизацію розвитку вітчизняного льоновиробництва та його наукового забезпечення;

визначено основні напрями роботи, здійснено комплексний аналіз науково-дослідної та науково-організаційної діяльності дослідних установ у льонарській