Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія розвитку та сучасний стан землеробства

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
3
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Історія розвитку та сучасний стан землеробства

 

1. Запровадження центрів світового землеробства.

2. Розвиток систем землеробства.

3. Сучасний стан розвитку землеробства.

 

1. Запровадження центрів світового землеробства

 

Розвиток землеробства (хліборобства, рільництва) розпочався, коли людина вперше посіяла насіння в ґрунт і зібрала врожай. Це древня і дуже складна форма людської діяльності, яка виникла і формувалась 5-10 тис. років до             нашої             ери.             Вона             докорінно             змінила             спосіб             господарюван рослин, меду, грибів, плодів диких яблук і груш, цитрусових, малини, у полюванні на диких звірів, ловлі риби, тобто в отриманні «дарів природи». Таке збиральне господарство із збільшенням населення не могло його забезпечити продуктами харчування і одягом, що призводило до «голоду і холоду».

Наші предки, трипільці, поступово переходили до вищого ступеню розвитку господарювання - відтворюючого агротехнологічного.    Воно,    порівняно    зі    збиральним    господарюванням,    забезпечило    збільшення    ви зерна і продуктивності поголів'я худоби, що сприяло повному забезпеченню родин, родів і племен харчами, коли частину   можна   було   продати   або   обміняти   на   знаряддя   праці   чи   інші   потрібні   речі.   Таке   гос назву трипільської хліборобської культури, а згодом - цивілізації.

Трипільська рання культура була локомотивом історії сільського господарства, починаючи приблизно з 5500 р.

до н.е., і тривала близько 2700 років.

Хліборобство, як і вся агрономічна наука, тісно пов'язане з розвитком продуктивних сил суспільства і соціально-економічних відносин. До появи писемності агрономічні знання передавались усно з  покоління до по

людством пройшло кілька історичних етапів довгого і складного розвитку суспільного ладу.

Первісно-общинний лад. Хліборобство базувалось на мускульній енергії людини, домашніх тварин і використанні природних ресурсів. У цей період виробничі сили були настільки низькими, що врожайність підібраних і окультурених рослин була лише дещо вищою, ніж у їхніх диких родичів. Це зумовлено тим, що перші землероби ще не мали необхідного досвіду і знань. Під посіви використовували невеликі площі оброблюваних земель,      «відвойованих»      у      лісів,      степу,      а      родючість      ґрунту      відновлювалась      виключ

природних умов,  вдосконалювати  заходи  з  обробітку  ґрунту  і  сівби,  нагромаджувати  досвід  з  боротьби  зі стихійними силами природи. Так появились перші практичні досягнення про трипільчан і шумерів.

У  літературі стверджують,  що  першою  хліборобською  цивілізацією була Шумер-Месопотамська.  Проте,  в останні                                 роки,                                 на                                 стінах                                 святили виникнення світової писемності (одна з ознак цивілізації) відбулося у пра-Україні - 4100-3700 років до н.е., тоді як в Месопотамській Шумерії - 3600-3400 років до н.е.

У III тис. до н.е. сформувались хліборобські цивілізації: Єгипетська над рікою Ніл, Індійська - над рікою Інд,

Китайська - над рікою Ху-Анх і у II тис. до н.е. - Грецька.

Рабовласницька   епоха.   Починається   в   надрах   первинно-общинного   ладу    і   триває   до   початку феодально-кріпосницького ладу. Завдяки Трипільській і Месопотамській культурам, а також культурам Єгипту, сільськогосподарського виробництва.

Феодально-кріпосницький                  лад.                  Характеризується                  більш                  розвине рабовласницькому. Але землеробство було ще примітивним, практикувало чергування культур.

Ґрунт обробляли ралом, косулями, дерев'яними боронами, сіяли ручним способом. Існуючі економічні відносини   гальмували   розвиток   виробничих   сил   і   феодали-землевласники   не   були   зацікавленими   в інтенси

неврожаї,голодсереднаселеннячастоповто

Україні.

Значний поштовх для розвитку археологічної науки дали відкриття XVIII - XIX сторіч в хімії, фізиці, фізіології рослин, мікробіології та інших наукових напрямках. На цій основі агрономічна наука вишукувала сили для підвищення продуктивності землеробства.

Зародженнякапіталізму,кореніякогосягаютьфеодалізму,відбу

основнізасобисільськогоспо науково-технічний прогрес в усіх галузях народного господарства, двигуном якого є аграрна наука.

Епохасоціалізму.їїосновоюбуладержавнавласністьнавсізасо

СРСР.Томуголовнимисекто

площі становили присадибні ділянки. У цей час колективні (колгосп) і державні (радгоспи) господарства були забезпечені науковими розробками НДІ, академій і дослідних станцій та дослідних полів.

 

2. Розвиток систем землеробства

 

Щодо систем землеробства, то спочатку виникали і розвивалися примітивні системи землеробства. Найпростішими системами землеробства, що виникли в світовому просторі ще на зорі існування людства, були лісопильна, вогнева або підсічна в лісових, і заліжна – у степових і лісостепових

Фото Капча