Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історичне краєзнавство Донецької області в 50 – 90 – ті роки

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

iсторiї свого краю та популяризацiї його досягнень; виявлені новi риси в діяльності цих установ; розглянута роль бiблiотек на прикладi обласної наукової бiблiотеки; висвiтлені новi риси в роботi вищеозначених краєзнавчих осередкiв; дана оцiнка дiяльностi краєзнавцiв-аматорiв у дослiдженнi проблем мiсцевої iсторiї та в роз’ясненні своїх надбань; проаналiзовані окремi роботи краєзнавцiв-аматорiв; висвiтлений взаємовплив наукових та громадських форм iсторичного краєзнавства.

Автор з’ясував, що науковці та краєзнавці-аматори області в другій половині 80-х років об’єдналися в товариство краєзнавців і працювали під дахом Донецького відділення українського Фонду культури, заснованого в 1987 році. Краєзнавці брали участь у проведенні конференцій, здійсненні програм Фонду культури стосовно охорони пам’яток краю. Видавалася наукова та популярна література, обговорювалися актуальні проблеми історії області.
Історичне краєзнавство Донеччини здобуло організаційне оформлення із заснуванням Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. Активісти краєзнавчого руху беруть участь у всіх починаннях Спілки, сприяють спілкуванню центральних органів з периферією. На початку 90-х років створені місцеві та районні краєзнавчі осередки. Чисельність активних діячів сягнула 385 осіб, але є підстави вважати, що ще близько 80 – 90 осіб обліком не охоплені. Продовжується процес консолідації наукових сил, любителів свого краю в місцевих краєзнавчих осередках. Аналіз анкет звітно-виборчої конференції Донецької організації Спілки краєзнавців показав, що історія краю здебільшого привернула увагу інтелігенції, яка, в свою чергу, працює над вихованням у молоді любові до історії краю. В області ведеться дослідницька та освітянська робота, в якій беруть участь співробітники музеїв, бібліотек, краєзнавці-аматори, а також вчителі, науковці.
Характерною рисою даного періоду став випуск літератури, присвяченої окремим проблемам історії краю. Велике значення в освітянській справі належить таким виданням, як “Літопис Донбасу”, “Археологічний альманах”, “Рідний край” та інші. Лідером по виданню літератури можна вважати Артемівський державний краєзнавчий музей. Безцінними для науковців, аспірантів, студентів, вчителів є бібліографічні покажчики, підготовлені та видані працівниками відділу краєзнавчої літератури обласної бібліотеки.
Науковці та краєзнавці-аматори діють у тісному контакті з засобами масової інформації. Це публікації статей краєзнавчої тематики в періодичних виданнях, проведення тематичних радіопередач, започаткування телевізійних історико-краєзнавчих програм. У 1994 році в газеті “Донеччина” започаткована щомісячна сторінка під назвою “Рідний край”, де вміщуються цікаві факти з історії, фольклору, культури Донбасу. На травень 1998 вийшло 48 випусків цієї історико-краєзнавчої сторінки. Як колективні заходи в історико-краєзнавчому русі, слід відзначити “Краєзнавчі читання”, що регулярно проводяться обласною науковою бібліотекою. Така форма роботи ще раз підкреслює поєднання наукових та громадських напрямків вивчення історії краю, продовження досліджень історичних подій регіону співробітниками музеїв, бібліотек, архівів, учителями, науковцями, краєзнавцями-аматорами.
Таким чином, подальший розвиток громадських форм історичного краєзнавства відбувається у тісному контакті з науковим напрямком дослідження краю, під впливом роботи обласного та Всеукраїнського організаційного центру. Для популяризації історичного краєзнавства застосовані нові методи. Великого значення набули засоби масової інформації. Слід звернути увагу на формування дієздатних організаційних структур по всіх містах та районах області, забезпечення бібліотек краю історико-краєзнавчою літературою, збереження музеїв на громадських засадах, музеїв підприємств з їхніми безцінними колекціями, консолідацію всіх любителів історії краю в обласній організації краєзнавців.
У четвертому розділі “Діяльність науковців по дослідженню історії Донеччини в 90 – ті роки ХХ століття” висвітлена діяльність науковців регіону по вивченню та популяризації історії краю на основі аналізу внеску науковців у дослідження місцевої історії, характеристики історико-краєзнавчих видань, з’ясування питань, які найбільш повно вивчені, а також таких, що залишилися недослідженими. Значна увага приділена популяризації надбань краєзнавців. Названі імена тих, зусиллями кого розвивається історичне краєзнавство.
У 90-ті роки науковці Донеччини проводять активну дослідницьку діяльність. Істотно розширилось коло проблем, що вивчаються, історичне краєзнавство поповнилось розробками етно-національних проблем, викриттям репресій командно-адміністративної системи, голодоморів. Науковцями Донеччини започатковані корисні видання, такі як “Нові сторінки в історії Донбасу”, “Правда через роки”. До вивчення місцевої історії залучаються аспіранти, студенти.
Здобутки в дослідженні місцевих проблем краєзнавці оприлюднювали на міжнародних, всеукраїнських, наукових, регіональних конференціях, у періодичній пресі, у всеукраїнських та регіональних наукових журналах. Протягом 90-х років видано чимало монографій, присвячених окремим історичним проблемам. Науковці активно працюють над виконанням загальнодержавної програми “Реабілітовані історією” та держбюджетної теми “Етносоціальні проблеми історії Донбасу”, які розробляються і на історичному факультеті Донецького держуніверситету.
Водночас вказано на деякі недоліки цієї роботи: звуження тематики конференцій, відсутність фундаментальних праць, енциклопедичних видань, які відповідають сучасним потребам історичної науки.
У висновках зроблено узагальнення і підбито підсумки виконаного дослідження:
- у 50 – 80 роки на Донеччині відбулося своєрідне відродження історичного краєзнавства, провідна роль в якому належала Товариству охорони пам’яток історії та культури; подальшого розвитку набули наукові (робота музеїв, бібліотеки ім. Н. К. Крупської, пошуки вчених, аспірантів, студентів) та громадські (Товариство охорони пам’яток історії та культури, музеї на громадських засадах, засоби масової інформації, діяльність краєзнавців-аматорів, робота обласної організації краєзнавців) форми історичного краєзнавства;
- з утворенням обласної організації краєзнавців їхня діяльність активізувалася: започатковані історико-краєзнавчі видання, регулярно висвітлюються історико-краєзнавчі проблеми на сторінках періодичної преси, проводяться конференції, всебічно вивчається історія краю науковцями, пожвавилася популяризаторська діяльність;
- посилюється поєднання наукових і громадських форм історичного краєзнавства регіону.
Вивчення даної теми надало можливість визначити рекомендації щодо поліпшення історико-краєзнавчої роботи в регіоні:
- посилити координаційні функції обласної організації краєзнавців;
- активізувати пошукову краєзнавчу діяльність молоді: старших школярів, студентів, аспірантів;
- звернути увагу на вдосконалення краєзнавчої практики студентів, запровадивши екскурсії по видатних історичних місцях, до краєзнавчих музеїв області та інше;
- спрямувати краєзнавчу роботу студентів на розшук місць захоронення жертв репресій на Донеччині;
- перевидати історію міст і сіл Донецької області з урахуванням нових історичних підходів, останніх досліджень науковців;
- поєднати зусилля науковців у справі написання енциклопедичного словника про видатних діячів та основні події в краї;
- спрямувати зусилля науковців на написання узагальнюючих праць;
- забезпечити міські, районні та сільські бібліотеки краєзнавчими виданнями;
- поширити спілкування співробітників краєзнавчих осередків з метою обміну інформацією про свої здобутки.
 
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА
 
1. Окремі аспекти історичного краєзнавства на Донеччині в 20 – 90 – ті роки ХХ століття // Нов? е страниц? в истории Донбасса / Гол. ред. З. Г. Лихолобова. – Донецьк, 1997. – Кн. 5. – С. 164 – 171 (0, 5 др. арк.).
2. Актуальні проблеми історичного краєзнавства Донеччини // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. – 2/1998. – С. 66 – 75. (0, 6 друк. арк.).
3. Краєзнавчий рух на Донеччині в 90-ті роки XX століття // Придніпровський науковий вісник: Серія “Історія”. – № 89 (156). – Дніпропетровськ. – жовтень 1998. – С. 15 – 21. (0, 5 др. арк.)
4. Греки Приазов’я в експозиціях Маріупольського краєзнавчого музею 20-х років // Україна – Греція: досвід дружніх зв’язків та перспективи співробітництва. Тези міжнародної науково-практичної конференції (24 – 26 травня 1996р.). – Маріуполь, 1996. – С. 243 – 245 (0, 3 др. арк.).
5. Міжнародна науково-практична конференція “Україна – Греція: досвід дружніх зв’язків та перспективи співробітництва” // Південна Україна XVIII – XIX століття. – Запоріжжя: РА “Тандем – У”, 1996. – Випуск. 2. – С. 189 – 190 (0, 2 др. арк.).
6. Вивчення історії Донеччини до 1917р. // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: Історичні науки, політологія (Ред. кол. : В. Ф. Бурносов (ред.), В. М. Нікольський (відп. секр.), Р. Д. Лях та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1997. – В 2 кн. – Кн. 1. – С. 47 – 49 (0, 3 др. арк.).
7. Основні етапи розвитку історичного краєзнавства на Донеччині // Історичне краєзнавство і культура. Наукові доповіді та повідомлення VIII Всеукраїнської наукової конференції. – Київ – Харків: Рідний край, 1997. – В 2 кн. – Кн. 1. – С. 47 – 50 (0, 3 др. арк.).
 
АНОТАЦІЇ
 
Павлухіна В.Ф. Історичне краєзнавство Донецької області в 50 – 90 – ті роки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 01 – Історія України. – Донецький державний університет, Донецьк, 1998.
Дисертацію присвячено проблемам розвитку історичного краєзнавства Донецької області в 1950 – 1990 – х роках. У дослідженні вперше комплексно проаналізовано краєзнавчий рух у Донецькій області, показані пiдходи до вивчення минулого рiдного краю, якi знайшли вираз у створенні різних форм дослiдження та популяризацiї iсторiї краю, створенні Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, роботі Товариства охорони пам’яток історії та культури, музеїв області та Донецької обласної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської, краєзнавців-аматорів регіону. Вперше розкриті позитивні та негативні риси цього процесу.
Ключові слова: краєзнавчий рух, історичне краєзнавство, краєзнавчі осередки, музеї, бібліотеки, наукова та громадська форми роботи, краєзнавці-аматори, конференції, популяризаторська справа.
 
V.F. Pavluhina. Donetsk Region Historical Ethnography in 1950-s – 1990 s.
The Dissertation presented for a degree of a candidate of the science of history (speciality 07. 00. 01 The History of Ukraine – Donetsk State University, Donetsk, 1998).
The dissertation deals with the problems of development of regional historical ethnography of Donetsk region in 1950-s – 1990 s. For the first time the research work dives the complete analysis of regional ethnography movement in Donetsk region, reveals different approaches to the study of the past of our region which are realized in creation of different kinds of inverstigation and popularization of the regional history, in foundation of Donetsk Regional Organization of Ethnographers and of All-Ukrainian Union of Regional Ethnographers, in the activity of the Society of Protection of Historical and Cultural Monuments, also vin the activity of the museums of our region and of Donetsk Region Krupskaya scientific library, of amateur regional ethnographers. The advantages and disadvantages of this process were also revealed for the first time.
The key-words: ethnography movement; regional historical ethnography; ethnography centres, museums, libraries; scientific and social kinds of activity, amateur ethnographers, conferences, popularization activity.
Фото Капча