Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історичні корені розвитку соціальної допомоги в Росії

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

реалізація соціальної політики в Україні не завжди забезпечувала можливості для дотримання державою своїх зобов'язань. Зрозуміло, за умови системної економічної кризи соціальна політика не може бути повноцінною, адже для реалізації соціальних програм потрібні значні ресурси. У цей період функції держави зводяться до забезпечення мінімального соціального захисту найбільш нужденним верствам населення. Проте в Україні соціальна ціна реформ виявилася надмірною, а система соціального захисту малоефективною.

Майнове розшарування, перерозподіл суспільного багатства, збагачення та концентрація значних матеріальних цінностей в руках у невеликого прошарку населення на тлі різкого зниження життєвого рівня і навіть зубожіння переважної більшості громадян України свідчать про недосконалість системи оплати праці та податкових механізмів регулювання доходів населення. Діюча система соціальних пільг не забезпечує надання в потрібному обсязі допомоги бідним, а навпаки, сприяє збільшенню доходів заможних верств населення.
Соціальну напруженість посилює незадовільний стан фінансування зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій, допомог. З 1995 року почала накопичуватися заборгованість із заробітної плати, сума якої у 1999 році досягла рекордної позначки – 6 млрд гривень. Лише в останній рік вдалося зробити результативні кроки щодо її ліквідації. Існуюча практика реалізації пенсійного законодавства не забезпечує взаємозв'язку між трудовим вкладом працівника та розміром його пенсії, а також заінтересованості у формуванні пенсійного бюджету. Нижче встановленої межі малозабезпеченості отримують пенсії 66% загальної кількості пенсіонерів, залишаються дуже низькими розміри допомог та соціальних виплат.
Пріоритетами соціальної політики визначені:
створення умов для забезпечення достатнього рівня життя населення;
розвиток трудового потенціалу, народонаселення;
формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів;
проведення пенсійної реформи;
надання адресної підтримки незахищеним верствам населення;
всебічний розвиток освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення.
Зазвичай найголовнішою проблемою здійснення соціальної політики, яка, як правило, і визначає межі її здійснення, є проблема фінансування соціальних витрат. Згідно зі світовою практикою, джерелами прямого та непрямого фінансування соціальної сфери є:
безпосередні бюджетні видатки;
«податкові видатки» у вигляді пільг, відшкодувань, відстрочок;
страхові внески до державних та недержавних страхових фондів;
усуспільнення коштів підприємств у вигляді їх зобов'язання щодо виконання соціальних функцій;
благодійність приватних осіб, фірм та організацій;
громадські ініціативи – різного роду фонди та збори;
особисті кошти та зобов'язання громадян;
кредити;
надання державного майна для функціонування соціальної сфери, використання державної інфраструктури тощо.
Офіційно виконавчою владою бюджет 2007 року вважається соціально спрямованим. В ньому заплановано збільшення видатків відносно попереднього року: на освіту – на 29, 6%, на охорону здоров'я – на 20, 5%, культуру і мистецтво – на 26, 5%, всього на соціально-культурні заходи – на 25, 8%. Проте, враховуючи, що темпи інфляції 2000 року становили величину приблизно такого ж порядку, доводиться визнати, що заплановані видатки лише компенсують втрати попереднього року від збільшення цін. Між тим, зокрема, в той час як заплановане фінансування охорони здоров'я становить 5, 44 млрд гривень, за мінімальними оцінками сума фінансування повинна бути не менше за 12 млрд гривень, в основному, на підтримку забезпечення населення необхідними ліками. Сьогодні Україна знаходиться на 111 місці серед 191 країни світу за цим показником.
Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за І півріччя 2007 року становили 3726, 6 млн гривень і збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 1131, 3 млн гривень, або на 43, 6%. Рівень виконання річного показника за цей період становив 40, 7% проти 42, 2% за відповідний період минулого року, у тому числі загального фонду 39, 1% проти 41, 8%.
Тариф внесків на соціальне страхування становив після набрання чинності Законом «Про пенсійне забезпечення» 61% фонду оплати праці, з яких 53% спрямовувались до Пенсійного фонду. Сьогодні ж розмір обов'язкових платежів до Пенсійного фонду суттєво зменшився і становить 32%. При цьому жодна норма Закону не була приведена у відповідність до фінансового забезпечення. Як наслідок розбалансованих дохідної і видаткової частин бюджету Пенсійного фонду, пенсія втратила свій зв'язок з трудовим внеском. Одночасно прийнято низку законів, які надавали право окремим категоріям громадян на призначення пільгових пенсій. Сьогодні пенсійне забезпечення регулюється вже 19 законами. Нині в Україні налічується понад 14 млн. пенсіонерів, п'ята частина з яких отримує пенсії на пільгових умовах, а видатки на пенсійне забезпечення склали у 2007 році 8, 9% ВВП.
Реалізація системи соціального захисту населення на страховій основі – прогресивний напрям соціальної політики. Він забезпечує індивідуалізацію внесків застрахованих осіб, встановлює залежність розміру допомоги від сплати страхових внесків, страхового стажу, сприяє легалізації трудових доходів громадян. Проте слід наголосити, що в Україні запровадження такої системи має бути тісно пов'язане з податковою політикою і політикою грошових доходів населення. Незважаючи на те, що реалізація курсу на економічне зростання, звичайно, повинна супроводжуватися зменшенням податкового тягаря на підприємства, перекласти на працівника частину сплати страхових внесків з роботодавців можливо лише за умови підвищення його заробітної плати.
Між тим, соціальна політика не розглядається поки що як важлива органічна складова стратегії забезпечення стійкості економічного зростання. Її потенціал не враховується при визначенні чинників відтворення виробництва, стабілізації фінансової системи, розвитку фондового і фінансового ринків, залучення потужного інвестиційного ресурсу.
Безумовно, сьогодні заходи соціальної політики
Фото Капча