Історичні передумови виникнення студентського самоврядування в Україні

5 жовтня 1989 року на заклик ініціативної групи Київського університету по створенню Асоціації молодіжних організацій у студмістечку університету пройшов перший у місті студентський мітинг на захист прав студентів. Молодь прагнула об’єднатися на загальноукраїнському рівні – у вигляді Української студентської спілки (далі – УСС). Саме Київський університет став місцем проведення всеукраїнських установчих зборів УСС у грудні 1989 року. У статуті зазначалося, що діяльність УСС буде спрямована на захист прав та інтересів студентів, сприяння “піднесенню суспільної, політичної та наукової активності молоді” [8, с. 58]. Також розглядалася

Програмова декларація Спілки, в якій узагальнено цілі та вимоги студентства – діяльність, спрямована на розвиток автономії науки та культури, виховання національної інтелігенції, демократизацію суспільства та встановлення суверенітету України [8, с. 64]. Вимагалося запровадити навчання у ВНЗ українською мовою [8, с. 66].

Все чіткіше лунали заклики студентства перебудувати систему вищої школи, вилучити з навчальних планів викладання марксизму-ленінізму, історії КПРС, запровадження добровільного відвідування військових кафедр, автономності та екстериторіальності ВНЗ. Протягом 1989-1990 р. УСС та Студентське Братство провели акції з вимогою деідеологізації ВНЗ. 20 грудня відбулася зустріч із представником Міністерства освіти УРСР, а 5 січня студенти-геологи КДУ ім. Т. Шевченка провели страйк за скасування заліку з радянського права [21, с. 167-168]. Найрезонанснішою стала акція єднання, яку провів УСС 20-21 лютого 1990 р., що закінчилася арештами [18, с. 85].

Ставало зрозуміло, щорозв’ язаннястудентських проблем одними акціями протесту без кардинальнихполітичнихперетворень у суспільстві неможливе. Тому почалася підготовка масштабної політичної акції. Вперше ідея політичного голодування пролунала влітку 1990 р. на святкуванні 500-річчя українського козацтва на Запорожжі [17]. Невдовзі у Вільнюсі відбулася зустріч молодіжних і студентських опозиційних організацій СРСР. Учасники вирішили 15 жовтня розпочати всеукраїнський попереджувальний політичний страйк. У цей день студентство домовилося розпочати свою акцію. Але дату перенесено на 2 жовтня. Страйк 1 жовтня не виправдав очікувань через малочисельність, отже, студентство перебирає ініціативу і 2 жовтня почало голодування.

Акція проходила з 2 по 17 жовтня 1990 р. і отримала назву в історіографії “Студентська революція на граніті”. Її організаторами стали УСС та Студентське Братство. СУМ-СНУМ бере активну участь у акції голодування студентів у Києві [5]. Протестувальники вимагали відставки голови Ради міністрів УССР В. Масола, дострокових виборів до парламенту, націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ в України, відмови від підписання союзного договору, проходження юнаками з України строкової військової служби лише на її теренах, вивести всі політичні організації за межі навчальних закладів, скасувати перші та другі відділи у ВНЗ [13]. У цій акції узяли участь понад 100 тис. студентів – це майже 20% усіх студентів денної форми навчання в УРСР.

15 жовтня 1990 р. СНУМ разом з іншими молодіжними організаціями організував і виступив учасником багатотисячної маніфестації біля будинку парламенту. Радикально налаштовані студенти захопили Київський університет. Протести охопили усі області України. На їх підтримку виступили відомі політики з різних країн світу. Особливу підтримку надавала українська діаспора. Верховна Рада була змушена створити тимчасову комісію для розгляду вимог студентів. Комісія вирішила, що військова служба поза межами УРСР могла бути лише за згодою особи; прийняти закон про альтернативну службу. Студенти припинили акцію, хоча їхні вимоги були виконані частково.

Наприкінці 1990 р. організації основну увагу зосередили на ідеологічному та культурологічному вишколі, розбудові структур, проведенні форумів. У березні 1991 р. радикально налаштовані студенти разом з молодіжними об’єднаннями підтримали ідею бойкоту всесоюзного референдуму і провели у Львові акцію протесту, пройшовши мовчазною ходою вулицями міста.

Після великих трансформацій, яких зазнало студентство, почався процес створення перших органів самоврядування у ВНЗ. Виникала низка органів студентського самоуправління, зрушилися з місця процеси створення Союзу українського студентства, Об’єднання студентів “Зарево”, Української студентської спілки, братств, незалежних “Поступ” та “Пряма дія”.

Упродовж 1990-х рр. у ВНЗ з’являються перші студентські парламенти, студентські спілки, студентські ради. Одним із перших постав Студентський парламент КНУ ім. Тараса Шевченка 22 грудня 1992 р. У 1995 р. з цією ідеєю виступив президент “Могилянки” В. Брюховецький, у результаті чого була створена Студентська колегія. На початку 1998 р. у НТУ “Київський політехнічний інститут” у лютому 1998 р. розпочала діяльність Студентська Рада. У приватних ВНЗ самоврядування започатковано 25 квітня 1994 р. – у Харківському гуманітарному інституті створено Народну українську академію. У 2000 р. виникли громадські організації “Студентська рада міста Києва” та “Українська асоціація студентського самоврядування”. Навесні 2004 р. відбулася ІІ Генеральна асамблея Асоціації, де піднімалися питання реформування вищої школи та її адаптації до Болонської декларації.

Важливим етапом у становленні самоврядування стало затвердження Указом Президента України від 22