Історико-культурна спадщина Чернігівської області: стан та перспективи розвитку

Древній Чернігівський край відомий великою кількістю унікальних пам’яток історії та архітектури Княжої та Козацької доби. Понад 200 з них мають світове значення і свідчать про видатну роль і місце Чернігівського князівства у формуванні Київської Русі та Української держави.

У Чернігівській області взято під державну охорону понад 2, 4 тис. пам’яток історії та монументального мистецтва, понад 2, 3 тис. пам’яток археології; тут ведуть постійну наукову та дослідницьку роботу.

До національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» належить Іллінський монастир і унікальні печерні сакральні споруди, яким майже 1000 років, зокрема Антонієві печери – комплекс підземних споруд, що складається з церков св. Антонія, св. Феодосія Тотемського (найбільша підземна церква в Україні – довжиною 16, 5 м та шириною 8, 4 м). В печерах є спеціальні камери, де зібрані кістки ченців, померлих багато сторіч тому. Характерною рисою підземного ансамблю, що відрізняє його від інших аналогічних підземних комплексів, є чотирирівневі приміщення, розташовані один над одним, церкви Миколи Святого, каплиці з мощами, келії Антонія, що вважають головною святинею монастиря [4, с. 21].

Загалом в області функціонує понад тридцять музеїв та два архітектурно-історичних заповідники – у Чернігові та Новгород-Сіверському. У музеях області зберігається близько 350 тис. експонатів.

До відомих раритетів належать обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського, літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського, обласний художній музей, Сосницький літературно-меморіальний музей П. Довженка, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Новгород-Сіверський державний історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», Батуринський історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний історико-культурний заповідник «Качанівка».

Поєднання історичної та культурної спадщини з унікальною природною цінністю – характерна риса багатьох заповідних об’єктів Чернігівщини. До визначних пам’яток садово-паркового мистецтва належать Качанівський та Сокиринський парки, Тростянецький дендропарк [5, с. 67].

Туристичний ринок Чернігівської області пропонує потенційним туристам різноманітні тури, які включають в себе:

• можливість побачити пам’ятки архітектури;
• можливість оглянути історичні об’єкти області;ознайомлення зі стародавньою історією міста Чернігів;
• проведення археологічних досліджень по території всієї області;
• відвідання святих місць та паломницькі подорожі;
• активні види спорту (сплав на човнах рік Дніпро та Десна, прогулянки по заповідниках та ландшафтних парках).

Вартий уваги «археологічний комплекс» селища Любеч, який розташований на лівому березі Дніпра на тому місці, де високі пагорби охоплюють з півдня великі болота Перисте і Замглай, упираються в берег Дніпра, створюючи природну фортецю на річці. В Любечі є все: зелені пагорби і яри, ліси хвойні та листяні, широкі заплавні луки, річки і озера, джерела і непрохідні болота. На відстані 5 км з півночі на південь розміщені курганні могильники ІХ-Х ст., язичницьке святилище, замок ХІ – ХІІ ст., монастир, урочище Гончарівка, церкви та храми.

Недалеко від Чернігова розташовується селище міського типу – Седнів. В давні часи Седнів надихав багатьох творців, таких як, Леонід Глібов, Тарас Шевченко та ін. Своєю популярністю Седнів багато в чому зобов'язаний сім'ї Лизогубів, які вплинули на всю українську історію. В місті знаходиться знаменита садиба Лизогубів, а поруч неї – парк. Цікавою архітектурною спорудою є старовинна дерев'яна Георгіївська церква – вона була побудована ще в XVII ст. Церква знаменита тим, що саме в ній знімали ключові сцени культового радянського фільму жахів «Вій». Не менш популярною пам'яткою є школа, яку заснували в 2013 році, а стала відомою вона завдяки тому, що нагадує палац.

За кількістю пам’яток культурної спадщини Чернігівщина входить у першу десятку областей України (8751 пам’ятка культурної спадщини, з них – 193 національного значення). Це єдина область України, в якій збереглася третина архітектурних пам’яток давньоруської доби. Більшість із них знаходиться в Чернігові. 14 населених пунктів області включено до Списку історичних населених місць України.

Необхідно відмітити, що останнім часом намітилася тенденція до збільшення туристів, яких цікавить не тільки історико-культурні надбання, але й природні рекреаційні ресурси Чернігівщини, з’являються нові види туризму (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Головні центри відвідування за видами туризму [6]

 

Разом з тим туристичний потенціал Чернігівської області на сьогодні розкрито не повною мірою. В умовах військових дій наявність спільної ділянки кордону з Російською Федерацією відлякує певну категорію потенційних внутрішніх туристів, зміни у настроях споживачів щодо відпочинку тощо. До 2014 року доволі значну частину туристичного потоку, крім туристів з м. Києва, складали організовані туристичні групи з Білорусі та транзитні індивідуальні туристи з Росії та Білорусі, які влітку їхали до Криму, але ця категорія із зрозумілих причин, починаючи з 2014 року, майже повністю відсутня.

Подорожчання палива та збільшення вартості проїзду в маршрутних таксі Київ-Чернігів негативно відобразилось на кількості індивідуальних подорожуючих за напрямами Чернігів та Батурин. Відсутність прямого залізничного сполучення Чернігова з іншими регіонами України також не сприяє збільшенню потоку туристів.

В той же час туристичні центри, які традиційно орієнтовані на автобусні групи, переважно організовані київськими тур фірмами, та туристів з самої Чернігівщини, а головне, ті, що не знаходяться поблизу транзитних шляхів, мають менш негативні данні щодо відвідувачів (Качанівка, Тростянець, Мезинський парк, Новгород-Сіверський), або навіть показали тенденцію до збільшення екскурсантів. Розширилась географія туристів з Одеської області, з’явились гості з Миколаївської та Херсонської областей. На відміну від 2014-2016 років у даний час білоруські автобусні групи окрім відвідання ринків почали замовляти екскурсійне обслуговування (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Туристичні потоки в Чернігівській області [7]*

*У 2000-2010 роках інформація наведена за даними структурного підрозділу з питань туризму

обласної державної адміністрацій, починаючи з 2011 року – за даними Держстату.

 

Для аналізу та перспектив розвитку історико-культурного потенціалу Чернігівської області проведемо SWOT-аналіз, який є одним з універсальних інструментів аналізу ситуації в галузі, і його можна ефективно використовувати для розробки стратегії розвитку туристичної сфери регіону (табл. 3).

На основі проведеного SWOT-аналізу історико-культурного потенціалу Чернігівської області виділимо основні фактори, що перешкоджають розвитку в'їзного та внутрішнього туризму Чернігівської області.

До факторів, що перешкоджають розвитку в'їзного та внутрішнього туризму Чернігівської області, можна віднести наступні:

 

Таблиця 3.

SWOT-аналіз історико-культурного потенціалу Чернігівської області

 

• нерозвиненість туристичної інфраструктури в області, незадовільний стан об'єктів туризму, фізичний і моральний знос матеріальної бази сфери гостинності, недостатній рівень розвитку сфери додаткових послуг;
• відсутність єдиної маркетингової політики, спрямованої на просування чернігівського турпродукту, відсутність ефективної системи статистичної інформації, що дозволяє простежити динаміку галузі;
• невідповідність вартості готельного обслуговування та інших послуг їх якості, слабка кваліфікація персоналу;
• переважання виїзного туризму над в'їзним, відсутність нормативно-правової бази, що регулює в'їзний та внутрішній туризм в Чернігівській області;
• недостатнє фінансування туристичної галузі на державному та регіональному рівні, сезонний характер прийому туристів та ін.

Проведений SWOT-аналіз дозволяє зробити узагальнюючий висновок, що при цілеспрямованій та ресурсозабезпеченій регіональній політиці можна нейтралізувати більшість слабких сторін туристичного потенціалу території, зокрема історико-культурного.

Серед головних чинників зростання привабливості туристичного потенціалу в Чернігівській області відзначимо – унікальний природно-ресурсний потенціал і культурно-історична спадщина.

В цілому для розвитку туризму на території Чернігівської області необхідно:

• удосконалювати законодавчу і нормативно-правову базу розвитку туризму;
• розробити регіональний нормативний документ «Правила надання туристичних послуг в Чернігівській області»;
• впровадити систему добровільної сертифікації якості туристичних послуг;
• розробити і реалізувати заходи щодо матеріальної підтримки фірм, що займаються в'їзним туризмом (ввести пільги по орендній платі, пільги на тарифи, комунальні послуги і т. д.)
• сформувати сучасну систему перепідготовки туристичних кадрів, проводити науково-практичні семінари за участю міжнародних фахівців;
• надавати туристичним фірмам інформаційну підтримку з просування послуг, випуску інформаційних матеріалів (каталоги, буклети), розробці туристичного Web-сайту Чернігівської області; допомога в організації теле- і радіопередач для України і зарубіжжя, статті в газетах і журналах) і т. п.

Висновки. Отже, всі запропоновані заходи послужать формуванню на території Чернігівської області конкурентної туристичної галузі, а її розвиток, в цілому, дозволить:

• задовольнити потреби туристів в отриманні якісних послуг;
• створити додаткові робочі місця;
• збільшити інвестиційну привабливість регіону;
• збільшити надходження до регіонального і муніципальні бюджети;
• підвищити добробут жителів області.

Комплекс даних заходів дозволить, в цілому, підвищити історико-культурний туристичний імідж Чернігівської області, стати провідним туристичним центром країни та Європи, що, в свою чергу, спричинить зростання фінансових надходжень.

 

 

1. Кравців В. С. Історико-культурні ресурси Карпатського регіону та оцінка їх туристичної атрактивності / В. С. Кравців, М. В. Копач // Соц. -екон. дослідж. в перехід. період. – 2004. – Вип. 5. – 223-233 с.
2. Мальська М. Історико-культурні ресурси як чинник розвитку приміського туризму м. Львова. / М. Мальська, Т. Біла // Вісник Львівського університету. Серія географічна. – Львів: Світ, 2013. Випуск 43. Ч. 1. – 52-58 с.
3. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О. О. Бейдик. – Київ: Київський університет, 2001. – 395 с.
4. Довідка про збір інформації в головному управлінні культури, туризму і охорони культурної спадщини від 30. 09. 2012 №17-21/23 / Чернігівська облдержадміністрація. – Чернігів: [б. в. ], 2012. – 21 с.
5. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник / Є. В. Панкова. – К. Альтерпрес, 2003. – 231 с.
6. Стан туризму в Чернігівській області. – Режим доступу: http: //monitor. cn. ua/ua/monitoring/39585
7. Головне управління статистики у Чернігівській області. – Режим доступу: http: //chernigivstat. gov. ua/
8. Туризм по-чернігівськи: історичний та гастрономічний. – Режим доступу: http: //pik. cn. ua/23288/

 

 

1. Kravtsiv V. S. (2004), “Historical and cultural resources of the Carpathian region and assessment of their tourist atraction”, sotsial'no – ekonomichni doslidzhennia v perekhidnyj period, vol. 5, pp. 223-233.
2. Malska M. (2013), “Historical and cultural resources as a factor in the development of local tourism in the city of Lviv”, Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia heohrafichna, vol. 43. Part 1, pp. 52-58.
3. Beidyk O. O. (2001), “Recreational and tourist resources of Ukraine: methodology and methods of analysis, terminology, zoning”, pp. 395.
4. “Certificate on the collection of information in the Main Department of Culture, Tourism and the Protection of Cultural Heritage (2012), from 30. 09. 2012 №17-21 / 23, Chernihivs'ka oblderzhadministratsiia, pp. 21.
5. Pankova E. V. (2003), “Tourist local studies. Textbook”, Al'terpres, pp. 231.
6. “Status of tourism in Chernihiv region”. Access mode: http: //monitor. cn. ua/ru/monitoring/39585
7. “The Main Department of Statistics in the Chernihiv region”. Access mode: : http: //chernigivstat. gov. ua/
8. “Tourism in Chernihiv: historical and gastronomic”. Access mode: http: //pik. cn. ua/23288/