Казка як засіб розвитку творчої особистості

3. «Загадування»  уривків із казки. Дорослий за допомогою замінників розігрує якусь сценку із казки, а дитина повинна відгадати її і розповісти.

4. Показ дитиною уривка з казки з одночасним розповіданням його. 

5. Допридумування нових варіантів чи епізодів казки за допомогою введення нових замінників.

Для розвитку уяви дітей, уміння використовувати свій, поки що невеликий життєвий досвід, корисним є застосування  ігор з пальчиками, психогімнастики, інсценування та драматизацію, вправи з 

емпатії. Допомагають у цьому спеціально розроблені  ігри:

«Який? Яка? Яке?», «Що буває?..» (солодким, гострим, дерев’яним, м’яким, гірким, мокрим і т.д.) «Порівняння», «Що спочатку, що потім?», «Коли це буває?», «Порівняй за величиною?», «Впізнай казкового героя», 

«Склади казку», «Хто сховався в рукавичці?»

Педагогу необхідно  схвалювати будь-які творчі спроби дітей, намагаючись не допустити негативної оцінки з боку дітей чи дорослих.

Казка – це «багатошаровий пиріг». Кожний шар має свій сенс. У будь-якому віці можна знайти відповідь на запитання, що хвилює в цей час; поглянути на казку з іншої сторони, розглянути її під іншим кутом зору. Наприклад, робота з казкою «Колобок». Крім розігрування її сюжету з предметами замінниками можна паралельно знайомити дітей з казкою «Коржик» в обробці Олени Пчілки. Вже саме те, що лисиця не з’їла коржика, для дитини приголомшлива новина.

Для дітей середнього дошкільного віку можна запропонувати замінити у грі-драматизації Колобка на капустину, разом з дітьми придумати пісеньку: 

Капустина я зелена, 

Сто одежин маю. 

Від усіх, кого зустріну,

Швидко я тікаю.

Першого разу діти можуть діяли за шаблоном, в точності повторюючи сюжет казки «Колобок». Педагог пропонує дітям поміркувати, чи смакуватиме капустина лисичці, хто із тварин найнебезпечніший для капусти, діти лисичку та зайчика можуть поміняти місцями (чергою зустрічі), а згодом ввести нового персонажа – козу.

У старшій групі педагогу доцільно звернути увагу дітей, що так безтурботно котитися міг колобок тільки за сухої сонячної погоди. 

-А що було б, якщо пішов би дощ?

Спонукаючи дітей до творчого пошуку, можна змінити кінцівку казки: Колобок  став розумним, не сів лисичці на язичок, а втік, покотився далі. 

Куди він покотився? Що з ним трапилося далі? - Може він опинився  у іншій казці або на іншій планеті?

Рідко яка дитина без попередньої підготовки зможе придумати щось цікаве. Але перш, ніж дати дітям саме таке творче завдання, вихователю слід  пограти з ними в розвиваючі ігри  «Плутанина», «Фантазери». Під час гри «Плутанина» діти вчаться одного з прийомів створення фантастичних образів – це склеювання об’єктів. Наприклад, що вийде, якщо прикласти верх зображення лісовика, а низ – Баби Яги. Спонукаючи до творчості можна , запропонувати придумати цьому фантастичному герою характер. Що любить робити? Що в ньому є гарного чи поганого? Що б він нам розповів? Що б ти сказав на його місці? У молодшій та середній групах з цією ж метою доцільно використати  настільну гру «Казковий зоопарк», де з розрізаних навпіл картинок можна скласти зображення і реальних тварин, і фантастичних. Наприклад, взяти верхню частину  зображення свині, а низ – жаби. Як назвати таку тварину? (Жабкопорося, жабкосвинка, хрюшкожаб). Де вона живе? Що їсть? Що вміє робити? З ким дружить?

У грі «Фантазери» діти вчаться придумувати казку про персонажів казок, здавалося б, не поєднаних один з одним, ось тут і розвиваються цікавість та гнучкість думки і вміння приймати нестандартні рішення.

У старшій групі вихователю можна використати  такі методи, як складання казок за схемами, а згодом запис дітьми казок за допомогою піктограм. Спочатку вихователь пояснює дітям, що будь-який предмет, подію можна зобразити схематично, що люди часто користуються знаками-символами, наприклад, дорожні знаки, умовні зображення на мапах – географічних картах. Педагог пропонує схематично зобразити дерево, дощ, дівчинку та інше, знайомить  із своїми варіантами схематичних зображень.

За схемами пропонує відгадати і розповісти казку. Наприклад, «Курочка Ряба», «Ріпка».

Після того, як діти освоять розповідання за схемами, схему знайомої казки можна дещо змінити: переставити символи, внести новий символ (а значить і новий персонаж казки); уявити як змінилися події в казці, наділити нового персонажа казки певними рисами. Використовує і такі завдання, як написання листа своєму улюбленому герою за допомогою піктограм, висловити в ньому свої побажання; записати знайому казку за допомогою символів або придумати свою казку і записати її схематично.

З метою формування таких моральних якостей, як чуйність і доброзичливість, милосердя і співчуття доцільними для використання є  методи, запропоновані О.Рибцун. Ось деякі з них.

1)  Погляд в минуле чи майбутнє персонажів: уявити, що було раніше з тим, а чи з тим із них і що могло відбутися далі. (Скажімо розповісти як зміниться характер Кози Дерези після того, як  її виженуть із Зайчикової хатки; як і де жили кожен із звірів до того, як знайшли дідову рукавичку; як усе складеться для Колобка, коли він повернеться до діда й баби).

2) Розповідаючи дітям казку, педагог пропонує їм самим зарадити головному героєві у його пригоді, не