Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Компетентнісний підхід у підвищенні кваліфікації педагогів до запровадження інклюзивної моделі навчання дітей з особливими освітніми потребами

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Савчук Л. О.
 
Компетентнісний підхід у підвищенні кваліфікації педагогів до запровадження інклюзивної
моделі навчання дітей з особливими освітніми потребами
 
Модернізація системи освіти в Україні ставить перед інститутами післядипломної педагогічної освіти завдання щодо забезпечення неперервного розвитку педагогів, опанування ними компетенцій, пов’язаних зі здійсненням педагогічної діяльності на гуманних, демократичних засадах, переходу на нові структуру та зміст освіти.
Методологія модернізації системи післядипломної педагогічної освіти передбачає науково-методичний супровід педагогічної діяльності сучасного вчителя, збагачення педагогічного досвіду гуманістичними цінностями, сучасними ефективними технологіями спілкування, які і зумовлюють визнання ще однієї важливої для всіх рівнів освіти цінності – зміни педагогічного мислення та визнання цінності особистості учня.
Формування нової філософії ставлення до дітей з особливими освітніми потребами обговорюється сьогодні: педагогами, психологами, лікарями, представниками соціальних установ та суспільством у цілому. Вдале поєднання корекційно-розвиваючих вправ з правильно дібраними медичними заходами сприяє інтеграції «особливих дітей» у середовище однолітків. З часу запровадження Всеукраїнського експерименту з інтегрованого та інклюзивного навчання «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» в Україні не вщухає полеміка щодо готовності нашого суспільства, школи, вчителів та учнів до прийняття «особливих дітей». Глибокі недоліки в моральному вихованні здорових людей, стосовно інвалідів - одна з головних проблем сучасного суспільства. Виховання гуманного та милосердного ставлення здорових дітей до дітей з особливими потребами сприятиме подоланню їх ізоляції. Проведені дослідження з добору оптимальних умов здійснення інклюзії в навчальних закладах України виявили ряд умов, які гальмують процес реалізації ідеї інклюзії, а саме «недостатня фахова підготовленість, брак досвіду у вчителів, відсутність достатніх можливостей для підвищення кваліфікації з цієї проблеми, недостатня матеріально-технічна база» [4, с. 37].
Як зазначають українські вчені Л. Даниленко, І. Зязюн, Н. Клокар, В. Кремінь, В. Олійник, О. Савченко, В. Семиченко та ін., саме в системі післядипломної педагогічної освіти забезпечується цілісність, неперервність, випереджувальна спрямованість розвитку професіоналізму педагогічних кадрів. Постає питання, що напряму пов’язане з орієнтирами в роботі кафедр щодо якісної підготовки фахівців, які будуть на практиці здійснювати інтегроване та інклюзивне навчання. Якщо Державний стандарт вищої освіти є стратегією професійної освіти, то нормативна модель фахівця – це психолого-дидактичний рівень реалізації стандарту, який включає вимоги: до професійної діяльності фахівця, до його знань і вмінь з певного навчального предмета, до професійних якостей особистості та її соціального досвіду. Професійна компетентність учителя набуває особливої значущості у питанні реалізації механізму інтеграції дітей.
Отже, розглянемо деякі наукові погляди на поняття «компетентність». На думку Л. Л. Хоружої, «професійна компетентність учителя» – це сукупність теоретичних знань, практичних умінь, досвіду, особистісних якостей учителя, діалектичний перебіг яких забезпечує ефективність та результативність педагогічної діяльності [5, с. 18]. Професійної компетентності притаманні:
‒розуміння суті завдань, що виконуються;
‒наявність досвіду в цій сфері й активне його використання;
‒уміння добирати засоби, адекватні конкретним обставинам;
‒почуття відповідальності за досягнуті результати;
‒здатність визнавати власні помилки і коригувати їх [5, с. 13].
Однією з функцій професійної компетентності є професійно-особистісне самовдосконалення. У самостійній педагогічній діяльності педагог паралельно з професійною підготовкою зростає і особистісно.
Саме психологічну готовність педагога до інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами можна розглядати як інтегровану якість особистості, яка включає систему мотивів, станів, знань, умінь і навичок, певного досвіду, особистісних якостей, які забезпечують успішну педагогічну діяльність вчителя. Структура психологічної готовності особистості включає п’ять функціонально позв’язаних та взаємозумовлених компонентів: мотиваційний, когнітивний, операційний, оціночний та особистісний. З метою виявлення зазначених компонентів у структурі психологічної готовності педагога до роботи в інклюзивному класі було проаналізовано анкети вчителів початкових класів (слухачів курсів) із зазначенням професійних та особистісних якостей, які є необхідними для втілення інклюзивного навчання. Аналіз відповідей дозволив укласти перелік визначених ними професійних якостей. Наведемо найбільш значущі:
- поглиблення знань зі спеціальної педагогіки та психології, методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (45%) ;
– знання особливостей їх розвитку (35%) ;
– уміння знайти індивідуальний підхід та зрозуміти дитину (21%) ;
– уміння співпрацювати з іншими фахівцями та використовувати їхні поради (17%) ;
– гнучкість у виборі форм і методів роботи, які найбільше відповідають конкретній дитині (15%) ;
– досвід роботи та вміння спілкуватися з дітьми та їх батьками (8%) ;
– високий рівень майстерності, професійності, вміння протистояти труднощам та знаходити вихід зі складних ситуацій (12%) ;
– адекватне сприйняття дітей з особливими освітніми потребами (2%).
Результати засвідчили, що мотивація вчителів та рефлексія власного досвіду буде сприяти підвищенню їх компетентності. Отже, варто запровадити спеціальну форму підготовки педагогів щодо формування в них високого рівня психологічної готовності.
Проблема інтеграції дітей з обмеженими можливостями у загальноосвітню школу – завдання нове і складне. Останнім часом в Україні намітилася тенденція до зближення загальної та спеціальної освіти. Сучасний етап розвитку системи спеціальної освіти носить перехідний характер. Основне завдання цього етапу – не розламати, а вдосконалити вже сформовану систему, створити механізми взаємодії загальноосвітньої та спеціальної шкіл.
До структури змісту формування професійної компетентності вчителів, які займаються навчанням дітей з особливими освітніми потребами, обов’язково включаються
Фото Капча