Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комплексна суспільно-географічна характеристика населення Грузії

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Однак, цей показник за даними Департаменту статистики Грузії в 2007 році значно зменшився, і склав 13, 3 дитини на кожні 1000 народжених.

Є велика ймовірність того, що це не точний показник, якщо врахувати приклад 2005 року, коли в Грузії з допомогою фонду населення ООН було проведено дослідження репродуктивного здоров'я населення. За цим дослідженням коефіцієнт смертності дітей дитячого віку на 1000 народжених живими дорівнював 29, 0, тоді як за офіційними даними влади, в тому ж році з 1000 народжених живими померли 19, 7 дітей.
Основні демографічні показники Грузії за 2014:
Народжених: 47873 людини
Померлих: 44259 чоловік
Природний приріст населення: 3614 осіб
Міграційний приріст населення: -18114 осіб
Чоловіків: 2094142 людини (за оцінкою на 31 грудня 2014)
Жінок: 2352916 чоловік (за оцінкою на 31 грудня 2014)
Механічний рух населення. У радянський час піддавалися депортації понтійські греки і турки-месхетинці. В кінці 80-х років месхетинці через етнічні конфлікти бігли з Узбекистану, але до Грузії їх не пустили, і вони тимчасово оселилися в Краснодарському краї, очікуючи вирішення своєї долі. Проте, влада Краснодарського краю, зрештою, також відмовилися їх прийняти. І тільки в 2004 році уряд США запросило всіх месхетинців до себе.
Після розпаду СРСР багатьма росіянами, євреями, греками була покинута Грузія. Населення Осетії в результаті еміграції до Росії також зменшилося, а з Абхазії етнічні грузини бігли у внутрішні райони Грузії. Крім того, велика їх кількість проживає за межами Грузії, в основному в Росії.
До значного зростання зовнішньої і внутрішньої міграції призвели політичні і серйозні соціально-економічні потрясіння, що відбуваються в країні в останні роки. У 2009 Грузія посіла одне з перших місць за кількістю громадян, які попросили притулок за кордоном. В основному жителі цієї країни хочуть влаштуватися і жити в Європі, найчастіше прагнуть переїхати до Польщі, Греції, Австрії, Німеччини.
На думку експертів, населення Грузії мігрує з країни у зв'язку з важкою соціально-економічною ситуацією, яка була ще більш погіршена світовою економічною кризою і військовими подіями в серпні 2008 року. Сьогодні масштаби еміграції з країни дуже турбують уряд Грузії. До того ж багато громадян виїжджають за межі держави і працюють там в основному нелегально, що призводить до серйозних проблем.
 
Риc. 3. Приріст населення Грузії, 1961 – 2015 р.
 
Рис. 4. Природний і механічний рух населення Грузії в 2011 році по регіонах.
 
Статево-вікова структура населення
 
Вікову групу до 15 років становляться 18, 6% населення, групу від 15 до 65 років – 68, 4%, старше 65 років – 13%. Народжуваність в 2003 оцінювалася в 11, 79 на 1000 чоловік, смертність – 14, 71 на 1000, еміграція – 2, 48 на 1000 чол., природний спад – 0, 59%. Дитяча смертність оцінюється в 51, 24 на 1000 новонароджених. Очікувана тривалість життя – 64, 76 року (61, 33 для чоловіків и 68, 36 для жінок).
 
Рис. 5. Статево-вікова піраміда населення Грузії. [5]
 
Історія заселення Грузії
 
Грузинський (картвельський) етнос виник ще за часів Вавілона та Ассирії в Малій Азії шляхом злиття декількох стародавніх народів. Предки грузинів, так само як і інших народів іберо-кавказької мовної сім'ї, прийшли на Кавказ з півдня, з Малої Азії орієнтовно в III тис. до н. е. У IX столітті під керівництвом династії Багратидів (Багратіонів) настає час економічного, культурного і політичного підйому Грузії. На початку XI століття цар Баграт III об'єднав дві основні частини Грузії – Абхазію (в минулому Колхеті) на заході і Іберію на сході.
Грузинські племена здавна населяли західні і центральні райони Закавказзя. Формування єдиного грузинського народу відбувалося в результаті тривалого процесу спілкування і взаємопроникнення споріднених між собою племен, що носять збірне ім'я – «карти»; звідси походить самоназва грузин «картвелі», а також «Сакартвело», тобто країна, населена грузинами.
У різні історичні періоди чисельність населення сильно коливалася. Так, наприклад, в XII-ХШ століттях, в епоху розквіту феодальної Грузії, тут налічувалося до п'яти мільйонів чоловік. Це число набагато зменшилося починаючи з другої чверті XIII ст. в результаті нашестя хорезмійців, монголів і, нарешті, полчищ Тимура. Навали призвели до послаблення країни і розпаду єдиної держави.
Ще більш важкі часи перенесла Грузія пізніше через постійні вторгнення перських і турецьких завойовників. В результаті безперервних війн, виселень і винищення населення Грузії в епоху пізнього середньовіччя катастрофічно скоротилося.
До кінця XVIII століття його чисельність становила всього 675 тис. чоловік.
На початку XIX ст. Грузія приєдналася до Росії. Стали відроджуватися
спустошені міста і села, оживала економічне і культурне життя народу.
До кінця XIX в. населення Грузії досягло майже двох мільйонів чоловік.
У 1921-1940 рр. в Грузії природний приріст знаходився на досить високому рівні. Так, наприклад, в 1940 р переважання народжуваності над смертністю на кожну тисячу жителів становило трохи більше 18 чоловік. Після сильного скорочення народжуваності у важкі роки війни становище виправилася, і починаючи з 1945 р. природний приріст населення знову став збільшуватися. У 1950- 1965 рр. він досяг 16 осіб на
Фото Капча