Концепт ліберальних цінностей та їх перебіг у сучасному українському суспільстві

Однією із альтернативних методик вивчення ліберальних цінностей соціуму є методика Батмана З. Сутність цієї методики у тому, що разом з трансформацією суспільств від традиційних до глобалізованих, відбувається трансформація формування ідентичності особистості до цього суспільства і вивчення становлення цієї ідентичності може, як зазначив у своїх працях Зигмунд Батман у більшій мірі визначити загальний стан (тип) соціуму (людського суспільства) ніж навіть відомі концептуальні та аналітичні результати його осмислення.

Для дослідження ціннісно-орієнтаційного спрямування споживчої поведінки можна використати диспозиційну концепцію регуляції соціальної поведінки особистості Ядова В., де в процесі соціалізації спрямованість особистості сприяє формуванню певного життєвого стилю, або її життєдіяльності.

Цікавим є розгляд концепції дауншифтинг цей сленгів термін означає життєву філософію – “життя заради себе, відмова від чужих цілей”. Дауншифтинг це свідомий перегляд цінностей на користь одних і відмову від інших. Основою цієї концепції є принцип індивідуалізму, з огляду на це, уможливлює використання її у даному спрямуванні при вивченні ліберальних цінностей.

Навіть ця кількість наведених методик ідентифікації ліберальних цінностей показує, що дослідження їх можливо за різними методиками, але не дивлячись на велике розмаїття методик все ж більше дослідники використовують методики двох напрямків: зіставлення консервативних та ліберальних цінностей та встановлення спільних або протилежних авторитарних та ліберальних цінностей.

Щодо першого напрямку, то треба зазначити, що дефініції консерватизм та лібералізм не мають чіткого означення. Окрім того, деякі ліберальні та консервативні цінності за своєю сутністю є дуже близькими, це уможливлює співставлення або протиставлення їх ціннісних систем, хоча використання різних методів та технічних засобів у значній мірі обмежує ці системи, як наслідок частіш закладений концепт не надає очікуваного конструкту. Тому при дослідженні цієї проблематики у методиках використовувались індикатори, що відповідали закладеному конструкту та мали більше навантаження.

До сукупності з більшим навантаженням за розробками Терстоуна Л. та Фергюсона Л. (причому латентна структура зазначена ними за типами особистості є доволі стійкою у часі) увійшли такі індикатори: підтримка політики, обмеження народжуваності, позитивне ставлення до теорії еволюції, позитивне ставлення до комунізму, позитивне ставлення до процедури розлучення, хоча для сучасного суспільства ці індикатори є дискутивними. Окрім того, було встановлено, що фактор лібералізму має позитивну кореляцію з інтелектом особистості, який безпосередньо впливає на розвиток соціуму та ці дослідження дозволили виявити фактор – націоналізм. В певній мірі, названі вище, фактор лібералізм та зазначені індикатори мають місце у сучасній Україні, хоча фактор “націоналізм” також у сучасній Україні стає достатньо впливовим, що показали останні вибори до Верховної Ради України.

Другим напрямком досліджень ліберальних цінностей є встановлення спільних або протилежних авторитарних та ліберальних цінностей. Можна зазначити, що саме цей напрямок досліджень найбільше використовувався у методиках вченими різних країн світу при вивченні ліберальних цінностей.

Минуле сторіччя вирізнялось своїми економічними, політичними та соціокультурними особливостями, тому дослідження політичних цінностей набуло важливого значення. Цікавим, з цього приводу, є роботи соціологів франкфуртської школи, які дослідили ступінь авторитарних настроїв зазначивши характерні риси авторитарної особистості та авторитарні цінності, які вивчались як залежні від соціально-політичних умов.

Політична культура соціуму, його релігійно-культурні та національні традиції завжди мали великій вплив на усі соціальні процеси та явища суспільного розвитку, а так на структурні зміни у суспільстві.

У сучасній Україні де які авторитарні цінності не тільки мають місце а і є важливими, тому що завдяки відродженню українських традицій, самоствердження української нації, вона набула не тільки особливого інституціонального розвитку, але і у політичній та соціально-культурної сферах. Завдяки чому, її все більш почали відмежовувати від Росії на початку 2000 років на міжнародному рівні, само населення України за даними моніторингу НАНУ почало себе все більш ідентифікувати як “українець” (за даними моніторингу НАНУ, у відсотковому розподілі – 68, 9%, 76, 1%, 82, 1% у 1992, 2000, 2008 рр. відповідно). Сюди ж можна віднести і меморандум, помаранчеву революцію.

Зазначимо, що більшість з авторитарних ціностей не тільки є актуальними для сучасного українського соціуму, а і притаманні української ментальності, а ось наскільки відбувається наслідування цієї ментальності треба досліджувати.

Серед методик у дослідженнях ліберальних цінностей найбільш використовується методика Інглхарта Р., за методологічну базу якої використовуються теорії: модернізації; ціннісного зсуву (оцінка ціннісного зсуву). Вона знайшла застосування в таких відомих міжнародних дослідженнях, як Європейські дослідження цінностей (EWS) та Світове дослідження цінностей (WVS).

Теорія “оцінки ціннісного зсуву” була описана Інглехарта Р. у роботі “Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества” [1], в якій він досліджує концептуальні положення модерну та постмодерну пов’язуючи її з розвитком індустріального та постіндустріального суспільства. За базові положення своєї методики він використовує судження з теорії модернізації (Карла Маркса, Макса Вебера до Даніела Белла) про те, що політичні, економічні та культурні перебудови є залежними одна від одної у своєму розвитку, саме ця залежність надає можливість спрогнозувати спрямування їх впливу на суспільство.

Також у своїй роботі він зазначає, що зміни у відношеннях людей світу як у глибинних так і масових змінюють економічні, політичні та соціальні життєві ситуації, трансформує економічні та політичні цілі, релігійні норми, сімейні цінності, а ці