Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Концепт ліберальних цінностей та їх перебіг у сучасному українському суспільстві

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зміни мають зворотний вплив на такі важливі індикатори суспільства як: економічне зростання, стратегічні установки політичних партій; перспективи для демократичних інститутів, тобто зв’язок між цінностями, економікою і політикою є взаємопов’язаними, хоча природу залежностей між ними треба досліджувати.

Інглхарт Р. зробив важливий висновок, що основою процесу модернізації являється індустріалізація, економічний зріст стає домінуючою соцієтальною ціллю, яка на індивідуальному рівні набуває досяжної мотивації, окрім того, обрана методика дозволила прогнозувати занепад соціалістичних режимів. цей процес був передбачуваним, тому що змінились цінності соціумів, ліберальна ідея все більш домінувала у світі. що також безпосередньо торкнулося нашої держави.
Інглхарт Р. в основу своєї методики “зсуву” заклав двомірну модель з полюсами матеріалізм-постматеріалізм та авторитаризм-лібералізм, висунувши гіпотези дефіциту (загальний дефіцит на рівні соціуму переходить в першочергову потребу на індивідуальному рівні) та соціалізації (сутність – умови соціалізації впливають на встановлення базових цінностей індивіда, також ця гіпотеза з’ясовує, чому спостерігається часовий проміжок між переважаючими у суспільстві ціннісними орієнтаціями та соціально-економічними досягненнями країни). [2, с. 235]. Дані емпіричного дослідження “Всемирные обзоры ценностей” (взято по 43 суспільствам світу варіативним за економічним та політичним аспектами з різним рівнем середнього матеріального доходу), за якими було проведено міжрівневий аналіз, що з”ясував- зсув у направленні від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей являє собою лише одну компоненту культурного зсуву, який охоплюється до сорока змінних з числа тих, що включені до розгляду. Названі гіпотези та фіксація цього зсуву є актуальними для вивчення трансформацій у цінностях соціуму нашої держави, які є впливовим механізмом структурних перебудов.
Демократичний розвиток українського суспільства, соціальні зміни якого особливо важко проходили у першому десятиріччі, що пов’язано з кризовими явищами політичного та соціально-економічного життя, загрози авторитаризму (у тому періоді) та ін. Коли у другому десятиріччі, завдяки існуванню соціально-політичних та соціально-ціннісних передумов в українському соціумі, відбувається подолання цих кризових явищ, та демократизація суспільства набирає своїх обертів – ліберальна ідея фактично почала все більш стверджуватись в Україні.
Щодо історичного ракурсу ліберальної ідеї та поширення ліберальних цінностей в Україні у другій половині XIX ст. та на початку XX ст., то у всьому демократичному світи існували вже різні наукові концепції модифікацій цієї ідеї, теоретичні школи та партії, що використовували її у своїй ідеології, на відміну від української дійсності. Можна зазначити, ідеологія українського політикуму щодо ліберальної ідеї має своє забарвлення – вона спирається на національну та соціальну ідеї.
У процесуальній перспективі для побудови системи критеріїв-показників розвитку ліберальної ідеї в Україні та становлення ліберальної ідеї та ліберальних цінностей в Україні, як механізму структурних змін українського суспільства можна вивчати щодо рівнів соціальної реальності, зосередивши увагу на соціально-політичних показниках, які є головними у ліберальній ідеї.
Виходячи з теоретичної сутності ліберальної ідеї її можливо визначити наступними критеріями, показниками:
на макро рівні – відхід від соціалістичного устрою до капіталістичного з встановленням демократії, побудова нового типу структури суспільства Але, відхід від соціалістичного устрою та перехід до нового типу – капіталістичного, можливий коли є певні умови, як на політичному, економічному так і соціальному рівнях. Політикум нашої країни має різні спрямування щодо шляху подальшого розвитку нашої держави, одні є прихильниками соціалізму інші капіталізму, але при цьому весь політикум зазначає подальший демократичний розвиток держави [3, c. 486]. Населення нашої країни також по різному ставиться до політичних сил. За даними соціологічного моніторингу НАНУ за розподілом по роках 1994 р. по 2010 р., спостерігається тенденція зниження відсотків тих хто є прихильниками як соціалістичного так і капіталістичного спрямування серед політичних сил, відсотки коливались та були статистично значущими (відповідно відсоток зменшився серед прихильників з 2002 р. по 2010 р. на 7% та на 5, 7% (загалом і ті і інші складають третю частину від відповівших)). Можна зазначити, що в певній мірі відбулась зміна ціннісних спрямувань прихильників обох напрямків, але не на користь ні одного ні другого [3, c. 486].
В нашій країні на сучасному етапі, коли вважається, що ринкова економіка побудована, середній клас існує, позитивні структурні зміни відбуваються, населення, таким чином, реагує на орієнтацію політичних сил, мабуть тому, що немає відповідних політичних та соціально-економічних умов для плідного демократичного розвитку країни, а так і розвитку національної-ліберальної ідеї.
Цей висновок підтверджується результатами міжнародного порівняльного соціологічного дослідження ESS [4], в якому були опитані респонденти з 24 держав Європи у 2004-2005 роках, Україна як держава, в якій вважається, що демократія є встановленою, займає 19 місце серед країн Європи за мірою задоволеності тим, як працює (діє) демократія в країні. Така ж тенденція по задоволеності розвитком демократії в нашій країні існує і за результатами моніторингового опитування НАНУ [3, c. 491], навіть у 2010 році незадоволених розвитком демократії більше половини від відповівших на запитання (53, 4%) ;
на мезо рівні – зміни в устрої на цьому рівні, які безпосередньо впливають на зміни життя суспільства; структурні зміни у соціальних нерівностях та відмінностях соціальних стратифікацій. Для України у політичному спектрі це: демократизація політичної системи; у економічному – подальший розвиток ринкової системи, підприємницької діяльності і т. ін. ; у соціальному – поява нових класів та прошарків, наявність потужного середнього класу і зміна цінностей та суспільної моралі, утвердження ліберальних цінностей і т. ін. ;
мікро рівні – соціальна диференціація суспільства відбивається на масовій свідомості, яка окреслюється такими показниками, як зміни: у поведінці, стилі життя, намірів, мисленні в малих групах, сім’ях, субкультурах, особистісного самовираження та самопочуття та інше (за результатами міжнародного порівняльного соціологічного дослідження (ESS) за таким показником – стан свого сімейного доходу ідинтифікували як найнижчий серед 24 країн Європи (0, 9%) [4, C. 38], що впливає на соціальне самопочуття та настрої українців та формує певним чином їх цінності.
Загалом, після занепаду СРСР, як на його теренах, зокрема в Україні, так і у всьому світі, почався новий віток лібералізації (неолібералізації), коли нова соціально-класова стратегія панування призвела до значних змін у соціальній політиці та у якості життя населення України, так звані ринкові реформи призвели фактично до знищення середнього класу та неправомірного зростання збагачення значної меншості населення та бідності, навіть у значній кількості іншої частини населення – зубожіння. Як наслідок поглиблення соціальної нерівності та порушення соціальних прав особистості, можливостей її інтелектуального розвитку та життєдіяльності. Це призвело до зміни цінностей у обох прошарках соціуму. Основною цінністю більшості соціуму стало “пошук доходу”, “забезпечення своєї родини за для виживання”, це безумовно пригнічувало таки цінності як право на свободу, самореалізацію, гуманізацію, захищеність життя, власність та інші ліберальні цінності.
Дані соціологічного моніторингу НАНУ показують, що за час ринкових перебудов в Україні основні соціальні цінності більшості її населення це “пасивність”, “виживання”, “дохід”. Так 60, 1% населення України “живуть як дозволяють обставини, живуть як доведеться”, 20, 7% відповіли, що “моє життя – безперервна боротьба за виживання”, лише 4, 5% опитаних оцінили своє життя як “повноцінне, щасливе і комфортне” та 7, 5% як “вільне і творче життя”. Так як одним із основних чинників інтелектуального розвитку та ступеню самореалізації особистості, які є важливими ліберальними цінностями рівень освіти, розглянемо “оцінку громадян України свого життя залежно від освіти. Аналіз розподілу кореляційного зв’язку показує, що незалежно від освіти, наприклад, більшість громадян 50, 1% які мають вищу освіту та 65, 2% початкову освіту зазначили – “живу як дозволяють обставини, живу як доведеться”, частка тих хто живе “повноцінним, щасливим і комфортним життям” взагалі доволі низка від 3, 3% (початкова освіта) до 5, 7% (вища освіта). Взагалі, оцінка громадянами України свого життя в цілому та залежно від освіти свідчить, що соціальні аспекти якості життя населення є настільки низькими, що нівелюють можливість самореалізації більшої частини населення та їх можливості сприяти соціальним змінам (структурним змінам) у суспільстві. Окрім того, такий соціальний стан більшої частини населення України є індикатором тих цінностей, що панують у соціумі, хоча населення і сприймає демократичні (ліберальні) цінності, так як реальні, насправді, вони є в певній мірі є більш формальними ніж існуючими.
Висновки. До цього часу дослідження проблематики ліберальних цінностей залишається актуальним за різними важелями. В нашій країні на сучасному етапі, коли вважається, що ринкова економіка побудована, середній клас існує, позитивні структурні зміни відбуваються, все ж населення неоднозначно реагує на орієнтацію політичних сил, на дії влади, які не в повній мірі спрямовані на подальший розвиток демократії. Ліберальні цінності, то набувають більшої значущості для українського соціуму, то знов у певній мірі її втрачають, а це відбувається мабуть тому, що немає відповідних політичних та соціально-економічних умов для плідного демократичного розвитку країни, а так і розвитку національної-ліберальної ідеї.
 
Література
  1. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества http: //www. sociology. mephi. ru/docs/polit/html/ingl. htm
  2. Ronald Inglehart The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles in Advanced Industrial Society [Текст] / Inglehart Ronald. Princeton, N. J.. : Princeton University Press, 1977. – p. 496 ISBN-10: 0691075859.
  3. Українське суспільство 1992-2010. Соціологічний моніторинг / За ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010. – 636 с. – ISBN 978-966-02-4931-8.
  4. Євген Головаха, Андрій Горбачик, Наталія Паніна Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. – К. : Інститут соціології НАН України, 2006. – 142 с. – ISBN 966-02-4170-4.
 
Фото Капча