Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Концептуальні підходи щодо підготовки майбутніх працівників уповноваженого органу з питань пробації до виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з правопорушником.

Найчастіше використовується змішана система підготовки – дистанційне навчання, що доступне через Інтернет на робочому місці, а також час від часу семінари, практикуми та зустрічі з викладачами. Зв’язок між академічною освітою і навчанням на основі практики закріплюється через виділення академічних кредитів на присудження професійної кваліфікації.
Для відбору кандидатів на роботу після проходження ними програми підготовки розроблений комплекс вправ:
  • проводити структуроване інтерв’ю та складати план і звіт за його результатами;
  • письмові завдання та участь у групових вправах;
  •  проведення напівструктурованого інтерв’ю.
Серед критеріїв для набору нових співробітників служби пробації існують такі, як:
1. Докази розуміння і зацікавленості в роботі з правопорушниками або іншими вразливими групами.
2. Здатність справлятися з важкими ситуаціями і управляти ними самостійно в умовах тиску.
3. Цінності та переконання, сумісні з цілями пробації.
4. Очевидна здатність працювати гнучко і оперативно спільно в складі команди і мотивувати себе.
5. Здатність встановлювати та підтримувати ефективні робочі стосунки всередині і поза організації.
6. Демонструють прихильність реалізації пенітенціарної політики.
7. Ефективні навички міжособистісного спілкування.
8. Аналітичні навички доведення, міркування достатні, щоб написати і представити звіти для винесення обґрунтованих рішень і рішень, які будуть прийняті.
9. Ефективні організаційні, адміністративні та управлінські навички. Здатність визначати пріоритети і вкладатися в терміни, самодостатні навички в області інформаційних технологій [8].
Природно, що наведені зарубіжні концепції роботи з правопорушниками та підготовки пенітенціарного персоналу представляють інтерес для нової політики України в сфері пробації. Спільні для багатьох країн підходи до боротьби з повторною злочинністю зумовили появу пріоритетів в роботі пенітенціарних працівників, а отже і визначили зміст навчальних програм, форм, методів, засобів та технологій професійної підготовки.
Можна погодитися з О. Олійником, який вказує на те, що «На шляху реформування пенітенціарної системи України постає багато проблем, вирішення яких на вимогу часу має бути здійснено за такими напрямками:
  • прискорення імплементації вимог міжнародних правових актів у сфері поводження із засудженими до вітчизняного законодавства у сфері виконання кримінальних покарань та юстиції;
  • розвиток в Україні уповноважених органів з питань пробації, які мають здійснювати не тільки контроль за поведінкою засуджених, а й надавати їм своєчасну допомогу в працевлаштуванні, отриманні освіти й професії, медичних послуг, юридичної, психологічної та іншої соціальної допомоги;
  • вдосконалення освіти майбутніх фахівців органів юстиції, в тому числі пенітенціарної системи;
  • розроблення моделі нової менеджерської концепції функціонування пенітенціарної системи озвиток загального менеджменту пенітенціарної системи, менеджменту установ виконання покарань, менеджменту пенітенціарного персоналу, менеджменту підприємств при установах виконання покарань тощо) ;
  • пошуку та відбору найбільш ефективних засобів реінтеграції засуджених на підставі виховно-освітніх, психолого-корекційних програм, програм адаптації колишніх засуджених з метою їх виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень;
  • вдосконалення співпраці державних органів юстиції з вітчизняними та європейськими, міжнародними громадськими організаціями, що здійснюють допомогу колишнім ув’язненим і засудженим на шляху їх реінтеграції» [3, с. 209-210].
Очікуваним підсумком зміни змісту роботи персоналу уповноваженого органу з питань пробації стала зміна спрямування його професійної підготовки, завданням якої є створення людського ресурсу, здатного забезпечити потреби суспільства в працівниках з належним рівнем освіти, культури, набором професійних якостей такомпетентностей. Так, О. Дука зазначає, що зміст навчання майбутніх офіцерів пробації фактично повністю інноваційний. Швидкими темпами розроблена нова методологія і техніка реалізації нвих функцій персоналу пробації і організовано його навчання. Серед цих інновацій: оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, методика ефективного спілкування і мотиваційного інтерв’ювання, рефлексивне слухання, реалізація пробаційних програм; методи когнітивно-поведінкового втручання та просоціального моделювання; управління справами (кейс-менеджмент), інструментарій пенітенціарної пробації, волонтерської діяльності у пробації тощо [4, с. і0і -102].
Забезпечення педагогічних умов за яких майбутні працівники уповноваженого органу з питань пробації матимуть можливість оволодіти методами соціальної роботи, складання досудової доповіді, застосування санкцій, встановлення персональних взаємовідносин, збору інформації про правопорушника, оцінки ступеню ризику, проведення аналізу правопорушення та ведення випадку, кооперації з волонтерами та державними і громадськими інституціями, сім’ями правопорушників тощо має ґрунтуватися на індивідуальному підході до навчання, поєднанні традиційних та інноваційних методів навчання, акценті на самостійній роботі, практичному закріпленні теоретичних знань під керівництвом досвідчених практиків.
Висновки і пропозиції. Таким чином, стратегічні орієнтири концепції підготовки персоналу уповноваженого органу з питань пробації це:
- забезпечення якісної освіти за рахунок внесення змін до програм навчальних дисциплін для вирішення проблеми професіоналізації, розширення зв’язків між теорією та практичною складовою підготовки;
- поєднання стандартів вищої освіти з забезпеченням особистісного розвитку курсантів, студентів та слухачів за рахунок набуття компетентностей, що дозволяють успішно здійснювати професійну діяльність та всіх етапах роботи з правопорушником;
- засвоєння знань і формування вмінь з соціальної роботи та виховання персоналу, який після опанування теорією і практикою роботи з правопорушниками, базував би свою діяльність на міжнародних стандартах поводження із засу-дженими, загальнолюдських цінностях в роботі з різними категоріями засуджених, на соціальній відповідальності за результати своєї діяльності;
- запровадження в систему професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації пенітенціарного персоналу принципів, освітніх технологій та методів, які б сприяли успішній адаптації до професійного середовища.
Стаття є спробою концептуально визначити підходи щодо підготовки персоналу уповнова-женого органу з питань пробації. Водночас потребують розробки питання щодо узгодженості дій персоналу установи виконання покарань та працівників, які реалізовують завдання пенітенціарної пробації. 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. Беца О. В. Реалізація ідей соціальної реабілітації засуджених у зарубіжній пенітенціарії / О. В. Беца // Про¬блеми пенітенціарної теорії і практики: щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К. : Київський ін. -тут внутр. справ, 1996. – С. 48-54.
  2. Дрижак В. В. Деякі питання підготовки фахівців для служби пробації у Швеції / В. В. Дрижак / Актуальні проблеми модернізації законодавства та освіти в умовах євроінтеграційного поступу України: матеріали міжнар. наук. -практ. конф. (Чернігів, 27-28 жовт. 2016 р.) / [редкол. : Тогочинський О. М., Олійник О. І., Че- боненко С. О. та ін. ]; Міністерство юстиції України, Академія Державної пенітенціарної служби. – Чернігів: Десна Поліграф, 20і6. – С. 97-99.
  3. Олійник О. І. До питання щодо вдосконалення механізму реформування пенітенціарної системи України / О. І. Олійник /Актуальні проблеми модернізації законодавства та освіти в умовах євроінтеграційного поступу України: матеріали міжнар. наук. -практ. конф. (Чернігів, 27-28 жовт. 2016 р.) / [редкол. : Тогочинський О. М., Олійник О. І., Чебоненко С. О. та ін. ]; Міністерство юстиції України, Академія Державної пенітенціарної служби. – Чернігів: Десна Поліграф, 2016. – С. 209-211.
  4. Дука О. А. Високі стандарти навчання персоналу – основа пенітенціарної реформи в Україні / О. А. Дука, А. М. Григоренко / Актуальні проблеми модернізації законодавства та освіти в умовах євроінтеграційного поступу України: матеріали міжнар. наук. -практ. конф. (Чернігів, 27-28 жовт. 2016 р.) / [редкол. : Того- чинський О. М., Олійник О. І., Чебоненко С. О. та ін. ]; Міністерство юстиції України, Академія Державної пенітенціарної служби. – Чернігів: Десна Поліграф, 2016. – С. 99-104.
  5. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки [Електронний ресурс]. Указ Президента України від 20 трав. 2015 р. № 276/2015. – Режим доступу: http: //zakon5. rada. gov. ua/laws/show/276/2015.
  6. Ягунов Д. В. Служба пробації: концепція, засади діяльності, організаційна структура [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //dmytro-yagunov. at. ua/publ/1-1-0-2
  7. Ягунов Д. В. Філософія пробації: трансформація поглядів на сутність та цілі поводження зі злочинцями (період після 1990-х рр.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //dspace. onua. edu. ua/bitstream/ handle/11300 /1315/Yagunov. pdf? sequence=1.
  8. Smith Martin. Recruiting & Training Probation Practitioners in England & Wales. Theory & Practice: The Ideal Mix [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. cepprobation. org/uploaded_files/Pres% 20Agen% 20 09% 20Smi. pdf.

 

Фото Капча