Конкурентоспроможність продукції: поняття, чинники, що впливають на рівень, підходи до оцінювання

а) параметри призначення – властивості товару, що визначають області застосування і функції, які він призначений виконувати (наприклад, металообробка, перевезення вантажів, обробка сільгосппродукції) ;

б) ергономічні параметри, що характеризують відповідність товару властивостям людського організму в процесі виконання трудових операцій;

в) конструктивні параметри, що відображають конструктивно-технологічні рішення, притаманні даних виробів і забезпечують певні властивості товарів (надійність, довговічність і т. п.) ;

г) естетичні параметри, що характеризують зовнішнє сприйняття товару.

2. Нормативні параметри. Вони характеризують властивості товару, що регламентуються обов'язковими нормами стандартів на ринку, де його, передбачається продавати. У разі невідповідності товару діючим обов'язковим нормам він, не може використовуватися для задоволення існуючої потреби.

3. Економічні параметри. Вони пов'язані з витратами покупця на продукцію. До них належать: ціна товару, витрати на транспортування і зберігання, монтаж та налагодження, а також усі поточні експлуатаційні: витрати – витрати на всі види ремонту, навчання персоналу і т. д. (7)

Прагнучи до придбання товару, найбільшою мірою відповідного потреби, покупець в той же час надає великого значення всім затратам, які будуть з цим пов'язані. Для нього купівля товару означає лише вихідний пункт задоволення потреби протягом певного періоду. Для багатьох видів товарів реалізація корисного ефекту (корисних властивостей товару) досягається в ході експлуатації, пов'язаної з додатковими витратами – на ремонт, регулювання, витрата енергоресурсів, допоміжних матеріалів і т. д. Таким чином, при задоволенні потреби покупець несе витрати як з придбання товару, так і за його споживання, В цілому ці витрати являють собою суму, звану ціною споживання.

4. Організаційні параметри. Вони включають:

а) систему знижок;

б) умови платежів і поставок;

в) комплектність поставки;

г) строки та умови гарантій і т. д.

Сукупність організаційних параметрів також виступає 'як важлива компонента конкурентоспроможності товару. Методи оцінка конкурентоспроможності товару

У більшості випадків розрахункові способи оцінки конкурентоспроможності товару містять дві групи характеристик: технічні показники якості та економічні параметри, іноді застосовують і нормативні параметри.

Після вибору виробу, для якого проводиться оцінка, на основі вивчення ринку і вимог покупців визначається перелік технічних, нормативних, економічних і організаційних параметрів, що підлягають дослідженню.

Потім здійснюється порівняння по кожній з груп параметрів. Суть цього порівняння – з'ясувати, наскільки кожен параметр товару близький до параметра гіпотетичного вироби, який задовольняє дану потребу на 100%. Інструментом порівняння тут є одиничний параметричний показник – відношення величини параметра реального виробу до величини параметра гіпотетичного виробу.

На основі одиничних показників проводиться підрахунок групових показників, які в кількісній формі виражають відмінність між аналізованим товаром у кількісній формі виражають відмінність між аналізованим товаром і потребою, тобто дозволяють судити про ступінь її задоволення. Потім проводиться розрахунок інтегрального показника, що представляє собою чисельну характеристику, конкурентоспроможності аналізованого товару по всіх групах параметрів.

Зупинимося докладніше на основних моментах аналізу конкурентоспроможності. Його основа – постійне вивчення ринку як до початку програми створення виробу, так і в ході її реалізації. Головне завдання такого дослідження – виділення й аналіз тієї групи факторів, які впливають на формування cпрoca в певному сегменті.

Будь-яке виріб володіє комплексом властивостей, що визначають ступінь його при придатності до використання в конкретних умовах. Для того, щоб об'єктивно оцінити конкурентоспроможність свого товару, виробник повинен при аналізі використовувати ті самі критерії, якими оперує споживач. Тільки в такому випадку можна чекати, що оцінка, дана товару виробником, збігається з думкою покупця. Однак для виробника це питання стоїть трохи ширше, перш за все він повинен оцінити принципову можливість реалізації свого товару на даному ринку, тобто рівень нормативних параметрів.

Визначення принципової можливості починається, з оцінки патентної чистоти, яка відображає ступінь втілення у виробі науково-технічних рішень, які не підпадають під дію патентів, виданих в країні споживача. Однак такий пара метр дозволяє судити лише про наявність чи відсутність перешкод для реалізації товару і не визначає сам рівень його споживчих властивостей з точки зору покупця. Якщо у виробі є складові частини, що не володіють патентною частотою, то подальший аналіз конкурентоспроможності доцільно проводити лише після розробки заходів, спрямованих на забезпечення патентної чистоти.

Потім з'ясовується відповідність параметрів аналізованого товару обов'язковим нормам. У випадку невідповідності їм товар не може використовуватися для УД9влетворенія існуючої потреби. Отже, якщо хоча б один з нормативних параметрів виробу не відповідає рівню, написаним діючими нормами, то товар неконкурентоспроможний незалежно від результатів порівняння за іншими параметрами.

Облік нормативних параметрів при оцінці конкурентоспроможності проводиться за допомогою показника, який приймає лише два значення: 1 і 0. Якщо товар не відповідає нормам, то показник дорівнює 1, якщо не відповідає, то він дорівнює 0.

З технічними параметрами пов'язаний перший крок споживача до покупки товару, що полягає у відборі вироби як потенційного «кандидата» на придбання. Цей крок може відбутися, якщо аналіз параметрів товару показує, що він задовольняє існуючу потребу і може принести необхідний корисний ефект. Якщо споживач не знайде на ринку товару, що повністю відповідає потреби, він буде змушений скорегувати свої вимоги з урахуванням існуючої пропозиції. Природно, що при цьому споживач перш за все відкине самі, з його точки зору, несуттєві вимоги і буде коригувати їх