Конституція України, її сутність та історія становлення

У розділах VII «Екологічна безпека» і VIII «Культурний розвиток» відзначалося, що Україна самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використання природних ресурсів. Вона самостійна у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, причому гарантує всім національностям, що проживають на території Республіки, право їх вільного національного культурного розвитку. Національні, культурні та історичні цінності на території України визнавалися виключно власністю народу Республіки. У Декларації вказувалося, що Україна має право на повернення у власність народу України національних та історичних цінностей, що знаходяться за межами України.

Розділ IX «Зовнішня та внутрішня безпека» закріплював право України на власні Збройні Сили, внутрішні війська та органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді України. Україна урочисто проголосила про свій на лір стати у майбутньому постійно нейтральною державою, яка не братиме участь у військових блоках і дотримуватиметься трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. [1З. с. 87-88]

У розділі X «Міжнародні відносини» закріплювалося положення про те, що Україна як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншим і державами, виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах. Україна визнавала перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Україна, як суб'єкт міжнародного права, самостійно вступає у відносини з іноземними державами, укладає з ними договори і обмінюється дипломатичними і консульськими представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій.

24 жовтня 1990 р. Верховна Рада України утворила Конституційну комісію (Комісія з розробки нової Конституції Української PCP).

Комісія розробила Концепцію нової Конституції України, яка була ухвалена Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 р.

Основні загально методологічні принципи цієї концепції:

1. Нова Конституція республіки має грунтуватися на Декларації про державний суверенітет України, закріплювати, розвивати і конкретизувати її положення. Через всю Конституцію мають бути проведені ідеали правової держави.

2. В центрі уваги нової Конституції має бути людина як найвища соціальна цінність, її права і свободи та їх гарантії. Основним об'єктом конституційного регулювання повинні бути відносини між громадянином, державою і суспільством. Регулювання Конституцією цих, а також інших відносин мас бути спрямоване на забезпечення умов життя, гідних люди іти, формування громадянського суспільства.

3. Конституція має визначити пріоритет загальнолюдських цінностей, закріпити принципи соціальної справедливості, утвердите демократичний і гуманістичних вибір народу України, чітко показати прихильність України загальновизнаним нормам міжнародного права.

4. Норми нової Конституції – норми прямої дії. Неприпустимою є відмова від їх застосування внаслідок відсутності конкретизуючих законів або інших нормативних актів.

Нова Конституція має бути стабільною. Для цього передбачався жорсткий механізм її змін і доповнень.

Для забезпечення стабільності та ефективності Конституції має бути запроваджений інститут конституційних законів, посилання на які міститимуться у тексті Конституції.

Пропонувалася така структура нової Конституції: преамбула, 9 розділів і 26 глав, у яких висвітлювалися б такі питання: засади конституційного ладу; права людини і громадянина; громадянське суспільство і держава; територіальний устрій; державний лад; Кримська Автономна Соціалістична Республіка; національна безпека; охорона Конституції; порядок змін і доповнень Конституції і конституційних законів. [10. с. 155]

Перший проект Конституції України був розроблений Конституційною комісією і постановою Верховної Ради України, винесений 1 липня 1992 р. на всенародне обговорення.

Проект включав в основному структурні підрозділи концепції Конституції 1991 р. і складався з 10 розділів і 258 статей.

Нарешті, наступний проект Конституції України було представлено Верховній Раді України 26 жовтня 1993 р. Він складався з 12 розділів і 211 статей Основні положення цього проекту зводилися до такого.

Було визначено структуру Конституції, яка включала багато зовсім нових положень.

До Конституції України вперше було включено преамбулу, в якій у стислій формі викладалися завдання, що їх ставить перед собою Основний Закон.

Розділ І проекту був присвячений «Загальним засадам конституційного ладу». В ньому визначалася сутність України як демократичної правової соціальної держави, яка за формою правління визнавалася республікою. Були перелічені обов'язки держави перед людиною і суспільством. Зазначалося, що влада в Україні здійснюється народом, а також системою державних органів і органів місцевого самоврядування. При цьому державна влада здійснювалася за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Проголошувався принципи верховенства права. Був визначений статус української мови як державної, закріплено положення про те, що норми Конституції є нормами прямої дії. Крім того, проголошувався принцип єдності, недоторканності і цілісності території України. Було визначено, що громадяни здійснюють свої права згідно з принципом: «дозволено все, що не заборонено законом», а органи держави здійснюють свої повноваження за принципом: «дозволено лише те, що визначено законом». Було закріплено положення, згідно з яким Україна визнавала пріоритет загальнолюдських цінностей, додержання загальновизнаних принципів міжнародного права. Громадянам України надавалося право чинити опір та перепони будь-кому, хто здійснює спробу насильницької ліквідації української державності, конституційного ладу, порушення територіальної цілісності чи чинять дії, спрямовані на захоплення державної влади.

Розділ II проекту Конституції «Права, свободи і обов'язки людини і громадянина» складався з 6 глав, які містили загальні положення, регламентували