Контроль і ревізія

Якщо виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь, орган служби у визначені в пункті 46 цього Порядку строки письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи.

49. У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об’єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об’єкта контролю та органом його управління щодо пред’явлення цивільних позовів до винних осіб.

50. За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення:

притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю;

звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;

застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

51. За спільним рішенням органу служби та об’єкта контролю або його органу управління інформація про результати ревізії виноситься на обговорення на колегіях, нарадах, що проводяться об’єктом контролю. Відомості про результати ревізії можуть оприлюднюватися через засоби масової інформації.

52. Органи служби здійснюють контроль за усуненням об’єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об’єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

 

 

1. Загальні положення

1.1. Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунка. Єдиний казначейський рахунок – це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

1.2. Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загальнодержавну інформаційно-обчислювальну систему єдиного казначейського рахунка, яка виконує облік всіх здійснюваних на ньому операцій і дає можливість Головному управлінню Держказначейства мати в реальному режимі часу інформацію про:

- баланс єдиного казначейського рахунка, отриманий як результат здійснення операцій на всіх бюджетних рахунка, єдиного казначейського рахунка;

- рух коштів по доходах державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

- рух коштів по видатках державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

- рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслуговування в системі Держказначейства;

- результати виконання бюджетів.

1.3. Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечить:

- повну незалежність держави від банківської системи в справі контролю та обліку доходів і платежів;

- досконалу базу даних по бюджетних показниках;

- щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до державного бюджету та місцевих бюджетів (за їх згодою) ;

- розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

- перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків;

- дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього контролю;

- надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади по здійснених на єдиному казначейському рахунку операціях;

- оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів єдиного казначейського рахунку.

2. Структура єдиного казначейського рахунка

2.1. Єдиний казначейський рахунок – це сукупність бюджетних рахунків, відкритих на ім'я Головного управління Державного казначейства і його територіальних органів за балансовим рахунком N 124 «Кошти державного бюджету».

Бюджетні рахунки за балансовим рахунком N 124 «Кошти державного бюджету» відкриваються органам Державного казначейства в установах Національному банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

2.2. В органах Державного казначейства, в свою чергу, відкриваються реєстраційні рахунки розпорядникам бюджетних коштів. При цьому бюджетні рахунки розпорядників державних коштів в установах банків закриваються.

Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.

Кількість реєстраційних рахунків, яку може мати конкретний розпорядник коштів в системі казначейства залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

3. Принципи управління єдиним казначейським рахунком

3.1. Головне управління Державного казначейства організовує, контролює та забезпечує роботу єдиного казначейського рахунка через єдину інформаційно-обчислювальну систему Державного казначейства.

З.2. Джерелом здійснення видатків з єдиного казначейського рахунку є надходження на балансовий рахунок N 100 «Доходи Державного бюджету», загальна сума якого щоденно (або в режимі реального часу) перераховується на балансовий рахунок N 124 «Кошти Державного бюджету».

З.3. Територіальні органи Державного казначейства здійснюють попередній контроль за використанням ресурсів єдиного казначейського рахунку тільки в межах лімітів, що встановлюються Головним управлінням Державною казначейства для кожного розпорядника коштів на підставі розподілу, затвердженого відповідним головним розпорядником.

3.4. Залишки коштів на бюджетних рахунках органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за балансовим рахунком N 124 «Кошти державного бюджету» повинні бути позитивними. Дебетове сальдо за ними не допускається.

3.5. Бюджетні кошти розпорядників коштів, які знаходяться на їх реєстраційних рахунках, використовуються ними відповідно до затверджених асигнувань та лімітів видатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          План 2006 р. Поз. №

Підп. до друку Формат 60х90 1/16. Папір TATRA. Друк офсетний.

Ум. -друк. арк. _, _. Обл. -вид. арк. _, _. Тираж прим. Зам. №

____________________________________________________________

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи

Дк №481 від 13. 06. 2001 р.

Видавець і виготівник – видавництво ХНЕУ, 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а