Контрольна робота з дисципліни “Цивільне та сімейне право”

 

За договором позики Омельченко одержав від Боженко 300 грн. Ці гроші він обіцяв повернути через 2 місяці. Для забезпечення виконання договору Омельченко передав Боженко під заставу свій телевізор «Оріон». Договір застави був укладений в письмовій формі. Омельченко у зазначений строк гроші не повернув. Коли ж він прийшов до Боженка з грошима через 2 місяця після обумовленого в договорі строку, то Боженко заявив, що продав телевізор сусіду Постникову за 300 грн.

Омельченко звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов′язати Боженка повернути телевізор або стягнути з нього 500 грн. – різницю між вартістю телевізора і сумою боргу. До позовної заяви він додав паспорт до телевізора та чек магазину, в якому вказана вартість телевізора (800 грн.)

Боженко в суді заявив, що оскільки борг не був повернутий в строк, він став власником закладеного майна і міг ним розпоряджатися на власний розсуд.

Чи підлягає позов Омельченка задоволенню?  

 

Позов Омельченка підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, якщо Омельченко просить повернути заставлений телевізор, то йому необхідно сплатити Боженко пеню, яка нарахована на 300 грн., прострочені на 2 місяці.

Щодо продажу телевізора Постникову за 300 грн. і твердження Боженко, що він став власником заставленого майна і міг ним розпоряджатись на власний розсуд, то згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. І відповідно до ч.2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. 

За ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на яке звернене стягнення, відповідно до ч.1 ст. 591 ЦК України провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Відповідно до ч.2 ст. 591 ЦК України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Тобто не обов’язково, що різниця між вартістю телевізора і сумою боргу буде становити 500 грн.

 

 

Степанова домовилася з Максимовим про продаж йому житлового будинку за 8 тис. грн. Для підтвердження укладення договору купівлі-продажу покупець передав Степановій завдаток в 2000 грн. Але через кілька днів Степанова повідомила Максимова, що вона вирішила будинок не продавати. Максимов звернувся в суд з позовом, в якому просив або стягнути з Степанової завдаток в подвійному розмірі, або прийняти рішення про примусову передачу йому будинку. При цьому він подав у суд письмову угоду про завдаток. 

Яке рішення має винести суд?

 

Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Згідно ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. 

Так як до суду подана угода про завдаток, то заплачена Максимовим Степановій сума в 2000 грн. дійсно є завдатком, а не авансом. 

Тому для вирішення спору застосовується ч. 2 ст. 571 ЦК України, в якій сказано, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. 

Отже суд має винести рішення про стягнення Степанової завдатку в подвійному розмірі.

 

 

Завдання 5

16 січня 2004 р. Лариса Павленко купила в магазині костюм, попередньо його оглянувши. Прийшовши до дому, вона стала знову приміряти костюм, але фасон і колір костюма їй вже не сподобалися. Порадившись із членам сім′ї вона вирішила поміняти костюм. 21 січня вона прийшла в магазин і стала вимагати обміняти костюм. Директор магазину відмовився його обміняти, посилаючись на те, що костюм доброякісний, відповідає розміру покупця і ніяких причин для обміну немає.

Чи має право Павленко обміняти костюм?

Які права покупця у випадку купівлі товару, який не підходить йому за фасоном, кольором та розміром?

Яким чином регулюється