Контрольна робота з дисципліни “Цивільне та сімейне право”

 

Павленко має право обміняти костюм.

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. 

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі. 

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. 

Це питання регулюється ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів»

 

 

Непрацездатний Марченко передав у власність Бондаренко будинок, який належав йому на праві приватної власності. Бондаренко зобов′язалася довічно утримувати Марченка, виходячи з вартості утримання – 200 грн. в місяць. Через рік Бондаренко звернулася до суду з позовом про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що Марченко відмовляється від нотаріального посвідчення договору, це її не задовольняє, тому що вона має намір подарувати цей будинок сину. Бондаренко також просила суд стягнути з Марченка 2400 грн. – вартість його утримання за рік. Суд позов задовольнив в частині визнання договору недійсним, а в стягненні з Марченка 2400 грн. відмовив.

Правомірне чи ні рішення суду?

 

Рішення суду правомірне, оскільки згідно п. 2 частини 1 ст. 755 договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу набувача. 

В даному випадку Бондаренко не влаштовує те, що вона не може подарити будинок сину, хоча відповідно до ч. 1 ст. 754 ЦК України набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. 

Що стосується відмови Марченка про нотаріальне посвідчення, то відповідно до ч. 3 ст. 334 право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. 

В стягненні 2400 грн. з Марченка суд відмовив, тому що згідно ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. 

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню. 

 

 

 

Між двома підприємствами було укладено договір оренди нежилого приміщення строком на 1 рік. Плату за користування передбачалося вносити щомісячно. Оскільки протягом 6 місяців орендар не сплачував орендних платежів, орендодавець надіслав йому повідомлення про дострокове розірвання договору, вимагав забрати товар з приміщення. Орендар у своїй відповіді повідомляв, що одностороння відмова від виконання зобов′язань заборонена і погрожував звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні приміщенням.

Чи передбачає законодавство дострокове розірвання договору оренди?

Що можна порадити орендодавцеві у даній ситуації?

 

Так, законодавством передбачене право кожної зі сторін вимагати розірвання договору оренди за умов, зазначених в ст. 783 і ст. 784 ЦК України.

Ст. 783 ЦК України:

1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. 

Ст. 784 ЦК України:

1. Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі. 

В даній ситуації орендодавець має право діяти і діє відповідно до ст. 782 ЦК України:

 1. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. 

2. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Оскільки повідомлення орендарю вже було надіслане, то договір є розірваним і відповідно до ч. 2 ст. 785, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. 

 

 

Подружжя Костенко проживали з двома неповнолітніми дітьми у двокімнатній квартирі з ізольованими кімнатами. У січні 2004 р. шлюб між ними був розірваний, причина – зловживання чоловіком спиртними напоями.

Після розірвання шлюбу Костенко Микола продовжував зловживати спиртними напоями, бив колишню дружину, виганяв на вулицю дітей. У березні 2004 р. він був позбавлений батьківських прав, а у квітні Костенко Н. звернулася до суду з позовом про виселення колишнього чоловіка з квартири.

Суд позов задовольнив.

Правильне чи ні рішення суду?

 

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Сімейного Кодексу України суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Отже, якщо в суді було доведено, що в Костенка М. наявне інше місце проживання, то рішення суду правильне. Якщо в Костенка М. іншого житла немає, то рішення суду неправильне, оскільки в такому випадку необхідно було прийняти рішення про примусовий обмін житла, так як двокімнатна квартира в натурі не ділиться.

 

 

 

В аеропорту м. Києва була проведена посадка пасажирів в літак. Двері літака закрили, однак він залишився на землі. Пасажирам оголосили, що затримка старту викликана фронтальною грозою. Пройшло дві години. В літаку стало душно і одному пасажиру зробилося погано. Він втратив свідомість. Двері літака відчинили, пасажира винесли. Виявилося, що у нього інфаркт.

Чи буде нести перевізник відповідальність за заподіяну пасажиру шкоду, (втрата заробітку під час лікування, витрати на ліки і путівку в санаторій)?

 

Відповідно до ст. 928 ЦК України відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 Цивільного Кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини. А в ч. 1  ст. 1195 (глава 82) вказано, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

 

 

Томенко поставив свою автомашину на платну стоянку, заплатив визначену суму і одержав відповідну квитанцію. На стоянці виникла пожежа, внаслідок чого машина Томенка була пошкоджена. Томенко пред′явив до володільця стоянки позов про відшкодування заподіяної шкоди. Власник відмовився відшкодовувати шкоду, посилаючись на те, що пожежа виникла з  вини сторожа, який користувався несправним каміном.

Як вирішити дану справу?

Хто повинен нести відповідальність?

 

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відшкодування здійснюється відповідно до ст. 951 ЦК України: 

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкоджен-ням речі, відшкодовуються зберігачем: 

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. 

2. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. 

Оскільки зі слів власника пожежа виникла з вини сторожа, то згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. 

 

 

1.Закон України "Про внесення змін до закону «Про захист прав споживачів»" від 01.12.2005, № 3161-IV.

2.Сімейний кодекс України.

3.Цивільне право О.А. Підопригора, Вентурі. К, 1997 р.

4.Цивільне право України - за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.

5.Цивільний кодекс України.