Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Контрольна робота з дисципліни "Соціологія" №Соц-000006

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ПЛАН

Завдання № 1
1.1. Порівняльний аналіз можливості застосування соціологічних методів дослідження громадської думки
1.2. Приклади запитань відкритого і закритого, напівзакритого типу, табличних запитань, запитань меню, запитань-фільтрів
Завдання № 2
2.1. План спостереження за поведінкою учасників конференції
2.2. Спостереження за поведінкою учасників конференції під час обговорення передбачених порядком денним питань
2.3. Аналіз результатів спостереження
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Завдання № 1

1.1. Порівняльний аналіз можливості застосування соціологічних методів дослідження громадської думки

Громадська думка - специфічний прояв громадської свідомості, який виражається в оцінках (як в усній, так і в письмовій формі) і характеризує явне (або приховане) відношення великих соціальних груп (у першу чергу більшості народів) до актуальних проблем дійсності, яка представляє громадський інтерес. 

Соціологія громадської думки – це область соціологічних досліджень, у якій предметом аналізу виступають зміст висловлювань громадської думки, активність її функціонування і загальні (характерні для даного типу суспільства) і специфічні (пов'язані з розвиненістю демократичних гарантій) думки.

Існує три основних класи методів дослідження громадської думки:

1) пряме спостереження

2) аналіз документів

3) опитування, які діляться на два підкласи: інтерв'ю і анкетне опитування.

Пряме спостереження

Під спостереженням у соціології мається на увазі пряма реєстрація подій очевидцем. Спостереження може носити різний характер. Іноді соціолог самостійно спостерігає події, які відбуваються, іноді він може користуватися даними спостережень інших осіб. Спостереження буває простим і науковим. Просте – це таке спостереження, яке не має плану і ведеться без чітко розробленої системи. Наукове спостереження відрізняється тим, що:

  • має чітку дослідницьку мету і чітко сформульовані завдання;
  • планується за заздалегідь обміркованою процедурою;
  • всі дані фіксуються в протоколах або щоденниках за певною системою;
  • інформація, отримана шляхом наукового спостереження, повинна піддаватися контролю на обгрунтованість і стійкість.

Спостереження класифікуються за наступними критеріями.

1. За ступенем формалізованості виділяють неконтрольоване (або нестандартизоване, безструктурне) і контрольоване (стандартизоване, структурне). У неконтрольованому спостереженні користуються лише принциповим планом, а при контрольованому - реєструють події за детально розробленою процедурою.

2. Залежно від положення спостерігача розрізняють включене і просте (невключене) спостереження. Під час включеного спостереження дослідник імітує входження в соціальне середовище, адаптується у ньому і аналізує події ніби “зсередини”. У невключеному (простому) спостереженні дослідник спостерігає “з боку”, не втручаючись у події. В обох випадках спостереження може проводитися відкрито або інкогніто. Одна з модифікацій включеного спостереження називається стимулюючим спостереженням. Цей спосіб передбачає вплив дослідника на події, які він спостерігає: соціолог створює певну ситуацію, для того щоб стимулювати події, що дає можливість оцінити реакцію на це втручання.

3. За умовами організації спостереження діляться на польові (спостереження в природних умовах) і на лабораторні (в експериментальній ситуації). 

Процедура будь-якого спостереження складається з відповіді на питання: “Що спостерігати?”, “Як спостерігати?” і “Як вести записи?”. 

На перше питання відповідає програма дослідження, зокрема, стан гіпотез, емпіричні індикатори виділених понять, стратегія дослідження в цілому. При відсутності чітких гіпотез, коли дослідження проводиться за формулятивним (зразковим) планом, застосовують просте або безструктурне спостереження. Мета такого попереднього спостереження полягає в тому, щоб придумати гіпотези для більш чіткого опису спостережуваного об'єкта. При цьому використовуються наступні прийоми.

1. Загальна характеристика соціальної ситуації, яка включає такі елементи, як сфера діяльності (виробнича, невиробнича, уточнення її особливостей і т. д.); правила і норми, які регулюють стан об'єкта в цілому (формальні і загальноприйняті, але не закріплені в інструкціях або розпорядженнях); ступінь саморегуляції об'єкта спостереження (якою мірою його стан визначається зовнішніми факторами і внутрішніми причинами).

2. Спроба визначити типовість спостережуваного об'єкта в даній ситуації, щодо інших об'єктів і ситуацій; екологічне середовище, область життєдіяльності, громадська, економічна і політична атмосфера, стан громадської свідомості на даний момент.

3. Суб'єкти або учасники соціальних подій. Залежно від загального завдання спостереження їх можна класифікувати: за демографічними і соціальними ознаками; за змістом діяльності (характер праці, сфера занять, сфера дозвілля); щодо статусу в колективі або групі (керівник колективу, підлеглий, адміністратор, громадський діяч, член колективу); за офіційними функціями у спільній діяльності на досліджуваному об'єкті (обов'язки, права, реальні можливості їх здійснення; правила, яких вони суворо дотримуються і якими нехтують); за неофіційними стосунками і функціями (дружба, зв'язки, неформальне лідерство, авторитет).

4. Мета діяльності і соціальні інтереси суб'єктів і груп: загальні і групові цілі й інтереси; офіційні і неформальні; схвалювані і не схвалювані в даному середовищі; узгодженість інтересів і цілей.

5. Структура діяльності з боку: зовнішніх спонукань (стимули), внутрішніх усвідомлених намірів (мотиви), засобів, які використовуються для досягнення цілей (за змістом засобів і за їх моральною оцінкою), за інтенсивністю діяльності (продуктивна, репродуктивна; напружена, спокійна) і за її практичними результатами (матеріальні і духовні продукти).

6. Регулярність і частота спостережуваних подій: за рядом зазначених вище параметрів і за типовими ситуаціями, які ними описуються.

Спостереження за таким планом дозволяє краще розібратися в об'єкті спостереження. За зібраними попередніми даними завданння спостереження уточнюються: деякі сторони спостережуваних подій вивчаються більш детально, інші зовсім виключаються. Таким чином, після попередньої стадії спостереження переходить у стадію формалізованого пошуку.

Складанню чіткої процедури контрольованого спостереження передує детальний аналіз проблеми на основі

Фото Капча