Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Коріння роду і слави Ківерцівщини

Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

р. йому присвоєно звання “Почесний громадянин Ківерцівського району”, в 2012р. - Почесний ветеран України. Євницький З.М. неодноразово обирався депутатом районної та міської рад, був активним громадським діячем.

 
Короткий бібліографічний опис праць З. М. Євницького:
 
Євницький З. М. Історичні нариси про події Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) на території Ківерцівського району [Текст] / З. М. Євницький. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. - 390 с. : іл., портр.
Євницький, З. М. Учасники бойових дій у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років - жителі м. Ківерці [Текст] / З. М. Євницький. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. - 390 с. : іл., портр.
Євницький З. М. Ківерцівщина після фашистської окупації : (1944–1951 рр.) / З. М. Євницький. – Луцьк : Волиин. обл. друк., 2013. – 636 с.
Рожко Володимир Євтухович - народився 5 грудня 1946 року в селі Краснаволі на історичній Цуманщині. Закінчив історичний факультет ВНУ ім. Лесі Українки та Волинську духовну семінарію з відзнаками. Відзначився, як учасник дисидентського руху на Волині в 60-80-х роках минулого століття. Збирав дисидентський самвидав, популяризував серед однокурсників поетичну спадщину неугодного владі поета Василя Симоненка, за що неодноразово переслідувався за місцем роботи та навчання - наприклад, був усунутий за участю органів держбезпеки та їхньої широко розгалуженої агентури, шляхом ретельно спланованих провокацій, з аспірантури Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а згодом - також з посади наукового співробітника Волинського обласного краєзнавчого музею; з 1972 р. по 2011 р. був працівником Державного архіву Волинської області, де був затруднений аж до виходу на пенсію.
Починаючи з 1991 р., активно популяризує волинезнавчу спадщину діаспорного Інституту дослідів Волині у Вінніпезі, як його офіційний представник в Україні. За участю Рожка було відкрито філії Інституту при ВДУ (2009 р.), та при Київській православній богословській академіїї УПЦ-КП, з якою ним провадиться активне наукове співробітництво. Також Володимир Рожко активно залучає громадські організації української діаспори до надання фінансової допомоги духовним навчальним закладам УПЦ-КП.
Автор 27 книг, біля двох тисяч публікацій з історії Української Православної Церкви на Волині. Друкувався в журналах, збірниках, альманахах, газетах України, західного українського світу США, Канади, Великобританії. Австралії, Польщі, ставши автором не лише наукових праць з історії рідної церкви, нашої землі, але й також також новел, поезій, пісень, публіцистики, архівознавчих, краєзнавчих розвідок тощо. Більш повно науковий доробок автора, дослідника волинезнавства, презентує біобібліографічний покажчик «..Ходіть, поки маєте світло», який налічує понад 1200 позицій. Близько сорока років працює над створенням і поповненням першоджерельної бази Держархіву Волинської області, одночасно, долаючи численні перешкоди, проводить глибокі наукові дослідження з історії Святого Українського Православ'я, рідної церкви, нашої землі.
Дійсний член Інституту Дослідів Волині у Вінніпезі (Канада), його представник в Україні, почесний Професор Волинського національного університету імені Лесі Українки. За заслуги у науково-дослідній праці, відродженні духовності України, Волині та утвердженні Помісної Української церкви нагороджений Святійшим патріархом Філаретом орденом Святого архистратига Михаїла, орденами Святого Володимира III і II ступеня, численними грамотами і подяками найвищої церковної і державної влади України та Волині зокрема.
Науково-викладацька діяльність Володимира Рожка у Волинській духовній семінарії УПЦ-КП розпочалася у 1997 р., коли вчений, ще будучи студентом цього закладу, почав викладати у якості факультативного предмету курс архівної справи. Штатним викладачем семінарії став у 2005 році за розпорядженням тогочасного ректора прот. Іоанна Нідзельського, а вже у 2006 р. на пошану останнього Рожко видав книгу «Волинська духовна семінарія» (Луцьк, 2006), в якій прославляв наукові заслуги отця Нідзельского, його вискоий рівень богословських знань, дійовість та енергійність; згодом, у другому виданні цієї книги (Луцьк, 2011) усі частини з позитивними характеристиками Нідзельського автором було вилучено, натомість колишнього ректора було піддано жорсткій критиці.
З 2011 року працює у новоствореній Волинській духовній академії УПЦ-КП як викладач Джерелознавства, Методики самостійної наукової роботи та Історії УПЦ в діаспорі.
Головними напрямками праць Рожка стали: історичне волинезнавство, релігієзнавство Волині, архівознавство Волині, та історичне краєзнавство. Був одним із організаторів Наукового товариства ім. митрополита Полікарпа при Волинській духовній семінарії УПЦ-КП. Головою Товариства у 1997–1999 рр. був Володимир Трохимович Борщевич, секретарем Товариства - студент семінарії Валентин Бубнюк (нині архієпископ Полтавський Федір); у 1999–2000 рр. його очолював священик УПЦ-КП Собко Віталій Анатолійович, а у 2000–2001 рр. - священик УПЦ-КП Цап Микола Романович. Серед засновників Товариства був також священик УПЦ-КП Бучак Михайло Васильович.
 
Праці:
І потекла сторіками…: могили не можуть мовчати / Ін-т Дослідів Волині : Т-во «Волинь». - Австралія : Спадщина, 1994. - 272 с..;
Ієрархи Української Православної Церкви: митрополит Никанор; архієпископ Геннадій. - Луцьк, 1994. - 11 с.
Древні святині Полісся : [іст.-краєзн. нарис] / ред. Ф. Г. Мандзюк. - Луцьк : Надстир'я. 1995. - 152 с.
Преосвященний єпископ Платон Рівненський. - Луцьк: Ініціал, 1995. - 8 с.
Православні монастирі Полісся : [іст.-красзн. нарис] / ред. Ф. Г. Мандзюк. - Луцьк : Надстир'я, 1996. - 212 с.
Православні монастирі Волині [12 −18 ст.]: [іст.-красзн. нарис]. - Луцьк : Надстир'я, 1997.- 348 с.
Чудотворні ікони Волині і Полісся : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Медіа, 1998. - 356 с.
Православні монастирі глибокого Полісся : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Медіа, 1999. - 186 с.
Православні монастирі Волині і Полісся : [іст.-краєзн. нарис] / ред. С. Деркач. - Луцьк : Медіа, 2000. - 692 с.
Нарис історії Української Православної Церкви на Волині (870–2000) : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Медіа, 2001. - 672 с.
Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст. : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Медіа, 2002. - 280 с.
Чудотворні ікони Волині і Полісся : [іст.-краєзн. нарис]. - Вид. доповн. і перевид. - Луцьк : Медіа, 2002. - 352 с.
Українські православні святі історичної Волині ІХ-ХХ ст. : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Медіа, 2003. - 223 с.
Волинська Духовна семінарія (1796–2004 рр.) : іст. нарис. - Луцьк : Медіа, 2004. - 256 с.
Українське православне книгописання і книгодрукування на Волині (ХІ-ХХ ст.) : (іст.-краєзн. нарис). - Луцьк : Медіа, 2005. - 256 с.
Рівненська Духовна семінарія : іст.-краєзн. нарис. - Луцьк. : Медіа, 2006. - 230 с.
Українське православне церковне мистецтво Волині (ІХ-ХХ ст.) : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. - 400 с.
Відродження Української Православної церкви на Волині (1917–2006 рр.) : [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Волин. кн., 2007. - 348 с.
Древні святині Полісся : іст.-краєзн. нарис. - 2 вид., доповн. і переробл. - Луцьк : Волин. кн., 2008. - 152 с.
Печерні монастирі Волині і Полісся : [іст.-краєзн. нарис] / голов. ред. Д. Головенко. - Луцьк : Волин. кн., 2008. - 256 с.
У пащі диявола: іст.-краєн. нарис. - Луцьк: Волин. обл. друк., 2009. - 116 с.
Православні святині історичної Волині: іст.-краєзн. нарис. - Луцьк: Волинська обл. друк., 2009. - 560 с.
Новітні мученики святого українського православ'я на історичній Волині (ХХ ст.): [іст.-краєзн. нарис]. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. - 436 с.
Преосвященний Паїсій, єпископ Савт Бавнд Брукський. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. - 160 с.
Волинська Духовна семінарія (1796–2011 рр.): іст. нарис. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. - 318 с.
Дзвони Божих храмів історичної Волині Х-ХХ ст.: [істор.-краєзн. нарис]/ В.Рожко. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. - 220 с.
Хрести історичної Волині ІХ-ХХ ст. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2012. - 180 с.
 
Тинчук Валеріан Герасимович 
(1939, с. Хопнів Ківерцівського ра-йону Волинської області - 23 жовтня 2013) - український журналіст, краєзнавець, просвітянин.
Народився 5 вересня 1939 року в селі Хопнів Ківерцівського району Волинської області.
Середню освіту здобував у Хоп-нівській восьмирічній школі та в Трос-тянецькій десятирічці. З 1958 по 1963 року навчався в Луцькому педагогічному інсти-туті на історико-філологічному факультеті.
За направленням, після інституту по 1966 рік, працював в Любешівській та В'язівненській школах. З 1967 по 1973 рік - на викладацькій роботі в Домашівській, Хопнівській та Суській школах Ківерцівського району. В 1974 році був направлений на роботу в Любешівський райком Компартії України, де працював до переходу в 1988 році на роботу в районну газету «Нове життя». До 2004 року - найактивніший період журналістської роботи в «Новому житті». У 2005 році повертається на малу Батьківщину, де працював в Ківерцівській районній газеті «Вільним шляхом».
З 1989 року активний член Народного Руху України. Активно боровся за становлення незалежної української держави.
Працює над національно-патріотичною та краєзнавчою тематиками. Зокрема, завдяки його пошуковим роботам відкриті невідомі сторінки з біографії Тадеуша Костюшки, ректора Антона Мошинського та ін.
У грудні 2006 року на зборах трудового колективу Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» було створено первинний осередок Національної спілки журналістів України, котрий очолив кореспондент газети Валеріан Тинчук. У 2009 році організація отримала відзнаку НСЖУ «Краща первинна організація Національної спілки журналістів України.
Помер 23 жовтня 2013 року.
 
Гоць Петро Никифорович 
(20 червня 1937, Торговище сучас-ного Турійського району - 16 травня 2013) - український бібліотекар-бібліограф.
Здобув професію бібліотекаря-біб-ліографа, працював завідувачем інфор-маційно-бібліографічного відділу у Львів-ській центральній міській бібліотеці ім. Лесі Українки.
За часів незалежності 9 років очо-лював при Львівському національному аграрному університеті Музей Степана Бандери.
За часів України почав друкуватися, загалом більше трьох з половиною десятків книг та брошур, вийшли його поетичні збірки:  «Євшан пробудження», 1991, Луцьк, «Дорога до Лесі», Луцьк, «Надстир'я», 1992 - премія імені Лесі Українки - Житомирського обласного відділення Українського фонду культури, «Тисячоліття», Луцьк, «Надстир'я», 1994, «Молюся на Тебе», Луцьк, «Надстир'я», 1995, «Мого життя мереживо прозоре», 1996, «Кара Божа, або Львівські студії», 2002, «У Степана - уродини: поезії про Степана Бандеру», 2003, «Правий берег, лівий берег, посередині - Дніпро», 2004, «Поклади свої руки на вітер», 2005, «Мандрівка до Адама і Елізи», 2007, «Найдорожче - батько, мати», 2007, «Присвяти», 2007, «Лесина колиска», 2008, «Високий Замок», Львів, «Мадонна», віршована фотокнига «Обабіч Турії».
1997 року визнаний людиною року Львова в номінації «Найкращий бібліотекар міста».
Останніми роками жив в селі Гуща на Волині.
Фото Капча