Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Короткий конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Короткий конспект лекцій
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
 
Тема №1. Мета, завдання та практичне значення науки
 
Основна мета безпеки життєдіяльності як науки – захист людини в техносфері від негативних впливів антропогенного і природного походження і досягнення комфортних умов життєдіяльності.
Засобом досягнення цієї мети є реалізація суспільством знань і умінь, спрямованих на зменшення в техносфері фізичних, хімічних, біологічних і інших негативних впливів до припустимих значень. Це і визначає сукупність знань, що входять у науку про безпеку життєдіяльності.
Ця дисципліна вирішує такі основні завдання:
  • ідентифікація (розпізнавання і кількісна оцінка) негативних впливів середовища проживання;
  • захист від небезпек або запобігання впливові тих чи інших негативних факторів на людину;
  • ліквідація негативних наслідків впливу небезпечних і шкідливих чинників;
  • створення нормального, тобто комфортного стану середовища проживання людини.
Прийнятні умови життєдіяльності людини великою мірою ґрунтуються на забезпеченні належних умов безпеки перебування людини у навколишньому середовищі. А поява наукової галузі знань про безпеку життєдіяльності людини – це закономірний процес розвитку суспільства, який обумовлюється, з одного боку, бурхливим розвитком науково-технічного прогресу, процесами глобалізації і створенням комфортних умов життя для людини, а з іншого – зростанням різного роду небезпек.
У сучасному розумінні наука про БЖД вивчає небезпеки виробничої, побутової та міського середовища як в умовах повсякденного життя, так і при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.
 
Основні терміни та визначення
 
Життєдіяльність – це складна система взаємопов'язаних компонентів середовища, основу якої становлять природні чинники життя, люди, засоби праці, результати праці. Взаємодія і взаємозв'язок між компонентами здійснюється за допомогою діяльності як специфічної форми праці;
Безпека – відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди.
Небезпека (небезпечні умови) – явище, процес, об'єкт, суб'єкт, властивість або їх сукупність, які здатні за певних умов спричинити небажані наслідки.
Безпека життєдіяльності людини – відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання шкоди організму людини в будь-яких умовах її існування.
Ризик – усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками. Термін «ризик» вживається з доповненням (чого?), наприклад, ризик отруєння тощо.
Небезпечна ситуація – певна сукупність небезпек (и) та умов існування, яка обов'язково призводить до небажаного наслідку, якщо не вжити превентивних заходів. Небезпечна ситуація – процес реалізації небезпеки.
Аварійна ситуація – різновид небезпечної ситуації, що об'єктивно вимагає термінових і правильних превентивних заходів.
 
Тема №2. Оцінка ризику ймовірних небезпек
 
Людська практика свідчить, що будь-яка діяльність є потенційно небезпечною. Для людини завжди існує ризик небезпеки. Ризик можна уявити як поєднання ймовірності події з певними небажаними наслідками: вихід з ладу обладнання, травмування, захворювання, загибель людей, матеріальні втрати тощо. Варто зазначити, що кількість ризиків небезпек щодо загибелі людей як у всьому світі, так і в Україні зростає.
Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей.
Важливою характеристикою небезпеки, або мірою можливої небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятися, або ризик.
Ризик – це усвідомлена кількісна оцінка ймовірності виникнення події з певними небажаними наслідками.
Аналіз ризику – це систематичне використання інформації про ризик, порівняння його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту.
Допустимий ризик – це ризик, який у конкретній ситуації вважається допустимим до рівня, прийнятого у суспільстві, виходячи з економічних і соціальних чинників.
Прийнятний ризик – це ризик, який не перевищує на території об'єкта підвищеної небезпеки або за її межами гранично допустимого рівня.
Оцінка ступеня ризику – це кількісна оцінка впливу будь-якої небезпеки.
Оцінка ступеня ризику (R) визначається математичною формулою як відношення кількості небезпек (n) до максимальної можливої частоти їх виникнення за конкретний період часу (N)
На підставі аналізу ризику та його кількісної оцінки здійснюється управління ризиком.
Управління ризиком – це процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику. Мета управління ризиком – завчасне передбачення (прогнозування) ризику, виявлення чинників, що впливають на ситуацію, вживання відповідних заходів щодо їхнього відповідного впливу.
Людський чинник – це причини ризику, що пов'язані з помилкою людини у середовищі, де відбувається її діяльність. Він включає різнобічні елементи. Серед них: поведінка людини та її працездатність, проектування, улаштування засобів виробництва на робочому місці; прийняття рішень на виконання виробничого завдання та інші елементи. Здебільшого причиною аварій, катастроф, нещасних випадків є людський чинник.
Наприклад, столяр має намір розпиляти дошку на циркулярній пилі зі знятим огородженням. Це може призвести до порізу руки. Використовуючи бальну шкалу виміру ймовірності ризику і його наслідків, визначаємо категорію ризику (табл. 1. 2) :
 
Таблиця 1. 2. Вимірювання ймовірності ризику на робочому місці
 
Із табл. 1. 2 видно, що рівень ризику збільшується пропорційно збільшенню ймовірності події і тяжкості наслідків. На підставі цієї таблиці встановлюється категорія ризику, а за необхідності здійснюються запобіжні заходи.
Тяжкість наслідків – середня (ІІ), ймовірність події – висока (А). Із табл. 1. 2 визначаємо категорію
Фото Капча