Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Короткий конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 

далекому історичному минулому.

Характерні властивості бактеріологічної зброї:
- висока ефективність;
- здатність викликати захворювання не тільки в момент її застосування, а й у результаті контакту здорової людини з хворою людиною або зараженими предметами;
- тривала дія бактеріологічної зброї зумовлена можливістю тривалого збереження деяких збудників захворювання в зовнішньому середовищі;
- наявність прихованого (інкубаційного) періоду його дії, тобто часу з моменту зараження до прояву захворювання. Наприклад, інкубаційний період при чумі – від однієї до трьох діб, при ботулізмі – 12-36 год. ;
- труднощі з визначенням окремих видів збудників;
- здатність бактеріологічної зброї проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди.
Звичайні військові засоби ураження
У воєнних конфліктах у першу чергу застосовують звичайні засоби ураження, до яких належать: авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ракети, міни, торпеди тощо. Внаслідок особливої конструкції і високої точності попадання в ціль, сучасні звичайні засоби ураження мають підвищену руйнівну дію, яка є близькою до ядерних боєприпасів малої потужності.
Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:
- повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне його інформування про наявні обставини;
- навчання населення застосуванню засобів індивідуального захисту і діям у надзвичайних ситуаціях;
- укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація з небезпечних районів;
- спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами;
- організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження.
Засоби індивідуального захисту
Засоби індивідуального захисту поділяють на засоби індивідуального захисту органів дихання та засоби індивідуального захисту шкіри.
За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяють на фільтруючі та ізолюючі.
До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносять фільтруючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.
 
Тема №8: Основи пожежної безпеки
 
Пожежа – це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибелі людей.
Причини виникнення пожеж:
- необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях), газом, бензином, несправність електрообладнання тощо;
- аварії, катастрофи на підприємствах (недотримання правил пожежної безпеки) ;
- природні явища (удар блискавки, само-загоряння торфу та ін.).
Токсичні продукти згоряння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежі в будівлях (синтетичні матеріали – головне джерело токсичних продуктів згоряння). Найчастіше при пожежах відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю. Підвищена температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря (температура понад 100 °С) разом із продуктами згоряння може призвести до ураження органів дихання, задухи, втрати свідомості та смерті за лічені хвилини. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 600 °С уже є життєво небезпечним для людини.
Дим складається з великої кількості найдрібніших часточок речовин, які згоріли повністю та накопичилися в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимленому приміщенні внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом її і зовсім неможливо здійснити.
Головна небезпека, від якої гинуть люди у разі пожежі, – дим і гаряче повітря, тому в задимленому приміщенні дихати треба тільки через мокру щільну тканину, а також пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи останнім з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб полум'я не отримувало кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба, передусім, з'ясувати, що трапилося, а потім якнайшвидше залишити приміщення через головні та запасні виходи. З другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простирадлах або кабелях, якщо є небезпека для життя.
У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадянин зобов'язаний:
- негайно повідомити про це пожежну охорону за телефоном 101. При цьому потрібно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, описати ситуацію, наявність людей, а також сказати своє прізвище;
- вжити (за можливістю) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
- якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї працедавця чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;
- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).
Засоби пожежогасіння.
Всі установки та засоби, що застосовуються для гасіння пожеж, поділяються на стаціонарні, пересувні та первинні.
Стаціонарні установки пожежогасіння це апарати, трубопроводи та обладнання, які встановлені на постійних місцях і призначені для подачі вогнегасних речовин до місць займання.
Залежно від вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на: водяні (із зарядом води чи води з добавками) ; пінні (хімічно-пінні, повітряно-пінні) ; газові (вуглекислотні, хладонові) ; порошкові; комбіновані (піна-порошок).
Хімічно-пінні вогнегасники призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, а також твердих горючих речовин і матеріалів.
Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріалів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, а також цінних предметів.
Хладонові (аерозольні) вогнегасники призначені для гасіння електроустановок під напругою до 380 В
 
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
  1. Атаманчук П. С., Мендерецький В. В., Панчук О. П., Чорна О. Г. Безпека життєдіяльності (теоретичні основи) : Навчальний посібник. – Кам'янець-Подільський: Буйницький О. А., 2008. – 108 с.
  2. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи: Навчальний посібник / С. Апостолюк, В. С. Джигирей. А. В. Апостолюк та ін. – К. : Знання, 2006. – 215 с.
  3. Васильчук М. В., Медвідь М. В., Сачков Л. С. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. – К. : Фенікс, 2000. – 896 с
  4. Джигерей В. С. та ін. Безпека життєдіяльності. Практичні заняття – Львів: Афіша, 2000. – 251 с.
  5. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. / За ред. Є. П. Желібо. 4-е вид. – К. : Каравела, 2005. – 344 с.
  6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці – Львів: Афіша, 2000 – 350 с.
  7. Заплатинський В. М. Безпека життєдіяльності (опорний конспект лекцій). – К. : КДТЕУ, 1999. – 208 с.
  8. Іваськевич І. О. Ергономіка: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2002 – 168 с
  9. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навч по-сібн. Львів: ЛБК; Київ: Знання, 1999. – С. 3-38.
  10. ПлахтійП. Д., МендерецькийВ. В., ПанчукО. П., БаранГ. М., Олійник О. І. та ін. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. для підготовки майбутнього учителя. – Кам. -Под., 2006. – 144 с.
  11. Плахтій П. Д., Мендерецький В. В., та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. Посіб. – Кам'янець-Подільський: «Медобори», 2003. – 304 с.
  12. Плахтій П. Д., СавчукА. М., ПідгорнийВ. К., Бурдейний І. М. Безпека життєдіяльності в запитаннях і відповідях: Навч. посібник / За ред. П. Д. Плахтія. – Кам'янець-Подільський: ПП Мошак М. І., 2005 – 255 с
  13. Ярошевська В. М. та ін. Словник термінів і понять з безпеки життєдіяльності. – К. : НМЦ, 2004. – 255 с.
 
Фото Капча