Країнознавство

На території Африки можна виділити субрегіони, які утворюють такі держави: Північна Африка — Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Судан, Туніс, Західна Сахара; Західна Африка — Бенін, Буркіна-Фасо, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Кот-д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того); Центральна Африка представлена Анголою, Габоном, Демократичною Республікою Конго, Камеруном, Конго, Островом Святої Єлени (володіння Великої Британії), Сан-Томе і Прінсіпі, Центрально-Африканською Республікою, Чадом, Екваторіальною Гвінеєю; до складу субрегіону Східна Африка входять Бурунді, Джибуті, Замбія, Зімбабве, Кенія, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Мозамбік, Реюньйон (заморський департамент Франції), Руанда, Сейшельські Острови, Сомалі, Танзанія, Уганда, Еритрея, Ефіопія.

У південній частині материка знаходиться субрегіон Південна Африка, і складається з таких країн: Ботсвана, Лесото, Намібія, Свазіленд, Південно-Африканська Республіка.

 

4.2.5. Країни Америки

Америка, як частина світу, складається з двох материків — Північної та Південної Америки. Складна історія завоювання європейськими державами Америки, боротьба народів за визволення вплинули і на регіональний її поділ, який не є однозначним. Так, донині побутує назва Латинська Америка, якою називають регіон Західної півкулі, що знаходиться на південь від США. Цим уже значно застарілим визначенням презентують історично сформоване переважання в більшості держав Америки іспанської і португальської мов і культур (латинських або романських). Виділяють також Вест-Індію, яка бере свій початок ще від Колумба, або Карибський регіон. Всі ці регіональні поділи хоча все ще побутують, але вже значно застаріли. Будемо поділяти цю частину світу за нині головними, тобто соціально-економічними, ознаками на Північну, Центральну і Південну Америки.

Субрегіон Північна Америка складається з Канади, Мексики й США. Ці держави об'єднуються не лише географічно. Вони тісно інтегровані на основі зони вільної торгівлі в межах міжнародної економічної організації НАФТА.

До складу субрегіону Центральна Америка входять невеликі держави, розташовані на південь від Мексики аж до південноамериканської Колумбії та багато острівних країн Карибського моря (Антигуа і Барбуда, Багамські Острови, Барбадос, Беліз, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Коста-Рика, Куба, Нікарагуа, Панама, Сальвадор, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Тринідад і Тобаго, Ямайка).

Дуже чітко виділяється субрегіон Південна Америка, до якого належать Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Еквадор, Колумбія, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Чилі.

 

4.2.6. Країни Австралії та Океанії

Цей регіон доволі строкатий і розмаїтий. Колоніальне минуле його країн і народів донині дається взнаки. Крім Австралії, яка знаходиться на найменшому мате-

рику, усі інші країни є острівними. До складу регіону входять Австралія, Вануату, Кірибаті, Маршаллові Острови, Мікронезія, Науру, Нова Зеландія, Палау, Папуа-Нова Гвінея, Самоа, Соломонові Острови, Тонга, Тувалу, Фіджі.

Запитання та завдання

1. Які субрегіони виділяють у Європі?

2. Назвіть країни Центральної Європи.

3. Знайдіть на карті карликові країни Західної Європи.

4.  Чим зумовлена необхідність виділення країн Євразії?

5. Назвіть чинники найбільшої кількості субрегіонів в Азії.

6. Знайдіть на карті країни Східної Азії.

7. Які субрегіони виділяють в Африці?

8. Пригадайте, які інтеграційні утворення характерні для країн Америки.

9. Знайдіть на політичній карті світу країни Океанії.

Висновки

В основі виділення різних регіонів світу лежать відмінності одних частин нашої планети від інших. За найзагальнішим принципом всі ці відмінності можна об'єднати в три групи: природні, історичні і соціально-економічні.

У цілому обґрунтований і раціональний поділ всього світу або його окремих складових на просторово-територіальні частини базується на теорії районування або регіоналізації.

Регіоналізація буває інтегральною і спеціальною (компонентною). Перша є обґрунтуванням відокремленості певних частин земної поверхні з усім її природним і суспільним наповненням. Друга — науково обґрунтовує існування, розвиток і взаємодію просторово-територіальних частин у певних сферах суспільства.

До найбільших регіонів землі належать частини світу — Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія та Океанія. У свою чергу, кожна з них поділяється на субрегіони. На межі Європи й Азії, що не мають такого чіткого відокремлення морями й океанами між собою, як інші частини світу, виділяється субрегіон країни Євразії.

Тестовий контроль

1.  Природні відмінності різних частин земної поверхні зумовлені такими чинниками:

а) історичними;

б) соціальними;

в) геологічними;

г) економічними; 

ґ) біологічними.

2.  Поступова послідовна зміна природних зон зі зміною географічної широти у напрямі від екватора до полюсів називається:

а) географічною оболонкою Землі;

б) висотною поясністю;

в) географічною зональністю.

3. Які твердження є правильні:

а) у багатьох випадках географічні й історичні чинники у виділенні регіонів світу гармонійно поєднуються;

б)  спеціалізація господарства окремого регіону чи країни світу складається історично;

в) обґрунтований поділ світу на частини базується на теорії районування або регіоналізації?

4.  Серед зарубіжних учених-регіоналістів можна виділити:

а) А. Ейнштейна;

б) М. Баранського;

в) Р. Гартшорна;

г) Н. Бора.

5.  Чи правильні такі твердження:

а) поняття "регіон" означає лише суходіл;

б) термін "район" і "регіон" ніколи не вживаються як синоніми;

в) поняття "регіон" більш містке й широке, ніж поняття "район"?

6. До українських учених, які розробляли теорію регіоналістики, належать:

а) Є. Рудницький;