Країнознавство

Значення столиці в житті будь-якої країни дуже велике й у багатьох випадках постійно зростає. У більшості держав столиця є не лише зосередженням органів державної влади і державного управління, судових, військово-стратегічних та інших установ, а й основним економічним центром країни.

Тестовий контроль

1. До основних властивостей географічного положення належать:

а) детермінованість;

б) науковість;

в) орографічність;

г) потенційність;

 ґ) дистанційність.

2. Вигідність (чи невигідність) географічного положення залежно від зміни відстані між взаємодіючими об'єктами називається:

а) потенційністю;

б) дистанційністю;

в) детермінованістю.

3. Позначте правильні твердження:

а) географічне положення є відносним поняттям;

б) для країнознавства визначальну роль відіграє поняття природно-географічного положення;

в) при оцінюванні політико-географічного положення держави не варто враховувати його просторово-територіальну основу.

4.  У просторово-територіальному сенсі можна виділити такі види політико-географічного положення країни:

а) фільтраційне;

б) бар'єрне;

в) глобальне;

г) дистанційне; 

ґ) регіональне;

д) локально-сусідське.

5. Основними просторовими властивостями території держави є  її:

а) конфігурація;

б) потенційність; 

в)розміри;

г) детермінованість;

ґ) географічне положення.

6.  Територіальні води держави визначаються такою кількістю морських миль від узбережжя:

а) 24;

6)12; 

в) 200.

7. Які з цих положень, на вашу думку, правильні:

а) до території певної держави не належать морські, річкові та космічні кораблі, які несуть на собі державні символи;

б) держава має право захищати свій повітряний простір усіма доступними їй засобами;

в) значного поширення на нашій планеті набули виключні економічні зони.

8. До континентального шельфу зараховують зони з такою кількістю миль від узбережжя:

а) 350;

б) 200;

в) 24.

9. Встановлення кордону між двома державами на місцевості називається:

а) делімітацією;

б) демаркацією;

в) фільтрацією.

10. За історичними умовами і послідовністю виникнення кордони поділяються на:

а) морфологічні;

б) генетичні;

в) колоніальні;

г) післявоєнні;

ґ) функціональні.

11.  За генезою їх формування кордони класифікуються на:

а) антецедентні;

б) накладені;

в) функціональні;

г) морфологічні.

12. До функцій державних кордонів належать:

а) контактні;

б) генетичні;

в) бар'єрні;

г) реліктові; 

ґ) фільтруючі.

13. Які з цих тверджень правильні:

а) на основі адміністративно-територіального поділу держави створюються та діють органи державної влади й управління на місцях;

б) на найнижчому ієрархічному рівні розміщуються органи місцевого самоврядування;

в) у федеративних і унітарних державах принципи внутрішнього територіального поділу ідентичні.

14. За походженням можна виділити такі столиці країн світу:

а) родові;

б) генетичні;

в) фільтруючі;

г) ситуаційні; 

ґ) штучні.

 

Розділ 4

РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ СВІТУ

Людство, світове суспільство нині нагадує інтегровану систему багаторівневих регіонів, їхня кількість, як і кількість країн, безперервно зростає. Диверсифікація взаємодії окремих регіональних підрозділів нашої планети насамперед у політичному і соціально-економічному сенсах відбувається дуже інтенсивно, водночас проблеми формування регіонів світу вивчені явно недостатньо. Це породжує чимало проблем, і не лише науково-теоретичних. 

 

4.1. Загальні засади районування світу

Основою для виділення різних регіонів світу є відмінності одних частин нашої планети від інших. За найзагальнішими критеріями ці відмінності можна об'єднати в три групи: природні, історичні і соціально-економічні.

Природні відмінності визначаються об'єктивними геологічними, географічними та біологічними особливостями окремих частин Землі. Зокрема, поділ світу на материки ні в кого не викликає сумніву, бо в природі насправді існують реально відокремлені частини суходолу, роз'єднані морями й океанами. Такий реально існуючий природно-геологічний поділ світу є однією з багатьох підстав для його регіоналізації.

Дія географічних і біологічних чинників у виділенні регіонів світу не менш важлива. Загальновідомо, що географічна оболонка землі має низку закономірностей. До найважливіших з них належать: цілісність, ритмічність, висотна поясність і горизонтальна зональність. Останні дві закономірності і служать підставами регіонального поділу світу.

Висотна поясність полягає у поступовій закономірній зміні природи (рослинний, тваринний світ тощо) з підняттям у гори від їхнього підніжжя до вершин. Крім рослинного і тваринного світу вона чітко виявляється і в ґрунтах. Висотна поясність зумовлена зміною клімату з висотою. Вона виявляється у зниженні температури повітря на 0,6 °С на кожні 100 м підйому. Крім того, до висоти 2—3 км суттєво зростає кількість опадів. Характер висотної поясності залежить, по-перше, від положення гір у системі широтних зон висоти над рівнем моря, експозиції схилів. Кожна природна широтна зона має власні особливості висотних поясів. Збільшення чисельності населення Землі, розвиток і просторово-територіальне поширення господарства приводять до інтенсивного освоєння людством гірських місцевостей.

У багатьох країнах гірські райони вже нині стали районами не лише розвитку туризму і сільського господарства, а й важкої промисловості.

Географічна зональність є послідовною зміною природних зон зі зміною географічної широти