Країнознавство

Найрозвиненішою частиною економіки Грузії є розгалужений агропромисловий комплекс. Тут займаються вирощуванням чаю, цитрусових, пшениці, картоплі, овочів, фруктів, винограду, тютюну; розводять велику рогату худобу (1 млн голів) і овець. Переробні галузі харчової промисловості представлені підприємствами чайної, виноробної та плодоовочеконсервної промисловості. Знамениті грузинські вина, яким немає аналогів у світі, виробляють у Кахетії та Імеретії, коньяк і шампанське — в Тбілісі. По всій території розміщені численні заводи, які випускають фруктові та овочеві консерви. Серед інших галузей харчової промисловості — розлив мінеральних вод, виробництво тунгової те ефірної олії, тютюнова та маслосироробна промисловість.

Транспортна мережа Грузії представлена залізницями (близько 1500 км) та автомобільними шляхами (11 тис. км). Є значні морські порти Поті, Батумі, Сухумі та нафтопровід Баку — Супса.

Культура та соціальний розвиток. У країні 99 % населення становлять письменні. В Грузії 19 вищих навчальних закладів. Діють 32 театри та 10 музеїв. До історико-культурної спадщини світового рівня належить Гелатський монастир. Загалом у списку ЮНЕСКО — 3 об'єкти. Середня тривалість життя жінок становить 76 років, чоловіків — 69 років. Найбільшою газетою є "Сакартвелос республіка".

22 липня 1992 р. встановлено дипломатичні відносини між Україною та Республікою Грузія шляхом обміну нотами. У Києві працює посольство та торговельно-економічне представництво Республіки Грузія.

Запитання та завдання

1.  Обґрунтуйте, чому Грузії відводиться ключове місце серед країн Закавказзя.

2. Чому населення Грузіїрозміщене так нерівномірно?

3. Які ресурси економічного розвитку є в Грузії?

 

6.2. Країни Центральної Азії

Чотири країни цього регіону — Узбекистан, Киргизія, Таджикистан і Туркменія є пострадянськими державами, де відбувається болісний і неоднозначний процес національного відродження та відновлення ісламської традиції та духовності. Цілий клубок протиріч і конфліктних ситуацій ускладнюються втручанням Росії та деяких інших держав. Регіональним лідером тут, безперечно, є Узбекистан.

 

6.2.1. Узбекистан

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Узбекистан. Столиця — Ташкент (2,1 млн осіб). Площа — понад 447 тис. км2 (56-те місце у світі). Населения — понад 25 млн осіб (39-те місце у світі). Державна мова — узбецька. Грошова одиниця — узбецький сом.

Географічне положення. Узбекистан займає центральну частину Центральної Азії. На півночі та північному заході він межує з Казахстаном, на південному заході — з Туркменістаном, на півдні — з Афганістаном, на південному сході — з Таджикистаном і на сході — з Киргизією (Киргизстаном). Оцінка географічного положення країни не є однозначною: Узбекистан оточений державами, в яких мають місце численні політичні та економічні кризи, водночас його центральне розміщення в регіоні та відсутність безпосередніх кордонів з непрогнозованою Росією є доволі сприятливим, особливо у стратегічному сенсі.

Історія виникнення і розвитку. УІ тисячолітті до н. є. територія сучасного Узбекистану перебувала у складі відомих держав Бактрії та Согдіани. У І ст. н. є. на теренах Узбекистану виникла Кушанська держава. Після розпаду у VIII ст. н. є. ця територія була завойована арабами, які принесли іслам. У X ст. розпочалося тюркське панування. У XIII ст. завойована монголами. НаХІУст. припадає розквіт під владою Тимура. На початку XVI ст. з'явилися кочові племена узбеків, які створили Бухарське та Хівінське ханства. У XIX ст. територія сучасного Узбекистану була завойована Росією. Після революції 1917 р. були спроби відновити державність, але після агресії російської більшовицької армії на території Узбекистану в 1918 р. було утворено Туркестанську автономну СРР. У 1924р. виникла Узбецька СРР у складі Радянського Союзу. Після розпаду останнього у 1991 р. проголошено незалежність. Узбекистан прийнятий до ООН та інших міжнародних організацій.

Державний устрій і форма правління. Узбекистан — унітарна держава, президентська республіка. Главою держави є президент зі значними повноваженнями. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент. Виконавча влада належить президенту та уряду на чолі з прем'єр-міністром. За адміністративно-територіальним поділом держава має 12 областей, 1 автономну республіку, 1 столичний округ.

Природні умови та ресурси. Понад 30 % території Узбекистану зайнято рівнинами (Туркменська низовина). На півдні здіймаються високі гори (Тянь-Шань) до 4643 м. У країні декілька міжгірських долин, які зрошуються річками, каналами та ариками.

Значних збитків економіці завдають періодичні руйнівні землетруси. Під час одного з них у 1966 р. був зруйнований Ташкент.

Найбільші річки Амудар'я та Сирдар'я. їхні води такою мірою відібрані на зрошення, що ці річки вже не доносять своїх вод до Аральського моря. Воно розпалося на дві водойми, що висихають на очах. Серед пустелі на колишньому дні моря стоять багато морських кораблів, створюючи фантастичний пейзаж.

Клімат Узбекистану різко континентальний. Середня температура найтеплішого місяця коливається від +26 °С до +32 °С, взимку в січні середні температури в різних частинах країни різняться кардинально — від +3 °С до -10 °С. Опадів на рівнинах дуже мало, лише 80—90 мм.

Ґрунтовий покрив представлений переважно сіроземами та сіро-бурими ґрунтами. На них панує пустельна рослинність. У пустелі Кизилкум (Червоні піски) піщані маси постійно пересуваються під впливом панівних вітрів. У горах рослинний і тваринний світ доволі різноманітний.

Узбекистан багатий на мінеральні ресурси. Серед них основну роль відіграють енергоносії: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля. Різноманітні й значні поклади руд