Країнознавство

Населення. Природні умови визначають надзвичайну нерівномірність розміщення населення по території країни. Хоча його загальна густота порівняно невелика (55 осіб на 1 км2), у пустелях воно здебільшого відсутнє взагалі, а в оазах — перевищує 300 осіб на 1 км2.

Міське населення становить лише 42 %. Окрім столиці понад 300 тис. осіб мають міста Самарканд, Наманган, Андижан. Узбекистан характеризується високим приростом населення. При народжуваності 29 %о і смертності 7 %о природний приріст складає 22 %о. Узбеки становлять 69 % населення, росіяни — 11, татари — 4, казахи — 4 %.

Господарство. Узбекистан — індустріально-аграрна держава. Промисловість домінує в структурі ВНП. Серед її галузей виділяються гірничодобувна, яка займається видобутком нафти, природного газу, кам'яного та бурого вугілля. Інша її частина зайнята видобутком

різноманітних руд кольорових металів. Ще інша — забезпечує хімічну промисловість сировиною.

Крім гірничовидобувної, значного розвитку набули хімічна та машинобудівна промисловість. Перша, переважно спеціалізується на виробництві фосфорних і азотних добрив, пластмас і хімічних волокон. Друга — виробляє сільськогосподарську техніку (трактори, бавовнозбиральні комбайни), автомобілі, літаки, холодильники, ліфти, екскаватори, трансформатори, обладнання та машини для легкої й харчової промисловості.

Переважно на сільськогосподарській сировині працюють багатогалузеві легка та харчова промисловість. Перша виробляє бавовняні, шовкові та вовняні тканини, обробляє шкіру та випускає взуття. Друга — переробляє зерно, м'ясо, молоко, овочі та фрукти. Разом ці дві галузі дають більше половини всієї валової продукції промисловості.

Сільське господарство переважно базується на зрошувальному землеробстві. Основною технічною культурою є бавовник. За обсягами його збирання Узбекистан посідає 5-те місце у світі. Велике значення має вирощування зернових (пшениця та рис), тютюну та овочів, виноградарство та баштанництво. Основною галуззю тваринництва є вирощування овець, зокрема каракулівництво. Вирощують також молочно-м'ясну худобу, верблюдів і коней.

Протяжність залізниць становить близько 3 тис. км, автошляхів — 80 тис. км. Певного значення набуває судноплавство на Амудар'ї. В країні розгалужена мережа трубопроводів. У Ташкенті є міжнародний аеропорт. Основну роль відіграє залізничний транспорт, на який припадає близько 80 % вантажообігу.

Культура та соціальний розвиток. В Узбекистані близько 78 % письменних. У Ташкенті знаходиться найбільший у Центральній Азії університет. Узбекистан має історико-культурну спадщину світового значення. Хіва, Самарканд і Бухара — міста-музеї під відкритим небом. Тут є будови IX—X ст. До списку ЮНЕСКО занесено 2 архітектурні об'єкти.

Середня тривалість життя жінок становить 72 роки, чоловіків — 66 років. Дуже великою є смертність дітей до 1 року. Витрати на охорону здоров'я становлять близько 5,9 % ВНП. У сільській місцевості зосереджена велика кількість безробітних.

Республіка Узбекистан встановила дипломатичні відносини з Україною 14 серпня 1992 р. шляхом обміну нотами. Двосторонні відносини між обома країнами регулюються десятками угод. 15 серпня 1992 р. підписано Договір про основи міжнародних відносин, дружбу та співробітництво між двома державами. У Києві працює посольство Республіки Узбекистан. Україна вдвічі більше експортує товарів до Узбекистану, ніж імпортує з нього.

Запитання та завдання

1. Назвіть і покажіть на карті країни Центральної Азії.

2. На які мінеральні ресурси багатий Узбекистан?

3. Які чинники, на вашу думку, визначають високий природний приріст населення Узбекистану?

4.  Які перспективи розвитку туризму в Узбекистані?

 

6.3. Країни Південно-Західної Азії

Цей регіон Азії зосередив на своїй території найбільшу кількість гострих політичних проблем світу. Величезні контрасти, багатство та бідність, минуле та майбутнє — все це Південно-Західна Азія. Це колиска трьох релігій, одна з яких — іслам, переживає геополітичний підйом. Найбільші та найпотужніші держави світу намагаються "готувати свої страви" на цій "політичній кухні", ще більше ускладнюючи та загострюючи ситуацію. Нині ключовою країною регіону, регіональним лідером усе більше стає Іран.

 

6.3.1. Іран

Загальні відомості. Офіційна назва — Ісламська Республіка Іран. Столиця — Тегеран (7 млн осіб). Площа — 1,6 млн км2 (17-те місце у світі). Населення — близько 70 млн осіб (16-те місце). Державна мова — фарсі (перська). Грошова одиниця — ріал.

Географічне положення. Держава Іран розміщена в північній і східній частинах регіону. На північному заході межує з Вірменією та Азербайджаном, на півночі та північному сході — з Туркменістаном. Східний кордон відділяє Іран від Афганістану та Пакистану. На заході межує з Туреччиною та Іраком. На півдні має широкий вихід до Перської затоки та Аравійського моря. Північний кордон частково пролягає узбережжям Каспійського моря, де Іран має свій акваторіальний сектор. У цілому географічне положення країни має як позитивні, так і негативні аспекти. Вихід до багатих на нафту Перської затоки та Каспійського моря дуже сприятливий для Ірану. Нестабільні ж кризові сусіди не сприяють налагодженню взаємовигідного співробітництва.

Історія виникнення та розвитку. З І тисячоліття до н. є. територія сучасного Ірану заселена персами. З другої половини VI ст. до н. є. існувала величезна Перська імперія. У Піст, н. є. виникла новоперська держава. У VII ст. її завоювали араби, які принесли сюди іслам. З XIII ст.