Країнознавство

6.5.1. Китай

Загальні відомості. Офіційна назва — Китайська Народна Республіка. Столиця — Пекін (понад 11 млн осіб). Площа — 9,6 млн км2 (3-тє місце у світі). Населення — понад 1,3 млрд осіб (1-ше місце). Державна мова — китайська. Грошова одиниця — юань.

Географічне положення. Країна знаходиться у Східній та частково у Центральній Азії. На сході має вихід до Тихого океану (Жовте, Східно-Китайське та Південно-Китайське моря). На півночі та північному сході Китай межує з Росією, на півночі — з Монголією. Північно-західні кордони відділяють Китай від Казахстану, західні — від Таджикистану, Афганістану та Індії. На півдні пролягли кордони з М'янмою, Лаосом і В'єтнамом. На північному сході КНР межує з КНДР. Географічне положення різних частин Китаю оцінюється неоднозначно: східні, особливо приморські, райони розміщені дуже вигідно для господарського розвитку, Центральна та особливо західна частини країни значною мірою ізольовані від активного економічного життя. Країни, що оточують Китай, не є стабільними і економічно розвиненими. Вигідним для Китаю є хіба що сусідство з Росією, яку він використовує як природно-ресурсного донора та територію для "скидання" популяційного надлишку населення.

Історія виникнення та розвитку. В долині річки Хуанхе археологи виявили одні з найдавніших поселень. Близько 1500 р. дон. є. в Китаї виникла династія Шан, панування якої змінила династія Чжоу, що закінчилось занепадом імператорської влади та поділом держави на окремі царства (князівства). УIII ст. до н. є. імператор Шихуан об'єднав Китай і почав будувати Велику китайську стіну. На початку нашої ери за династії Хань пережила свій розквіт традиційна китайська культура. Китай здійснював контроль над Шовковим шляхом, поширення з Індії буддизму. У XIII—XIV ст. Китай був завойований монголами. Внук Чингізхана заснував у Пекіні династію Юань. Протягом XIV—XVII ст. панувала династія Мін, яка прийшла до влади після повалення монгольських завойовників. У XVII ст. Китай завоювали маньчжури, встановивши династію Цін, панування якої тривало до 1912 р. і було повалене повстанням. У 1912 р. була проголошена Китайська республіка. Сунь Ятсен очолив революцію та створив Народну партію (Гоміндан). У 30-х роках XX ст. Японія окупувала значну частину Китаю. Після її капітуляції почалася війна між комуністами Мао Цзедуна та гомінданівцями. Після перемоги у 1949 р. комуністів мільйони гомінданівців було евакуйовано на острів Тайвань, де вони заснували державу. На материковій частині Китаю виникла держава Китайська Народна Республіка. В ній комуністичний режим Мао Цзедуна почав здійснювати широкомасштабні комуністичні експерименти, які врешті-решт закінчилися повним крахом. Щоб утриматися при владі, комуністи почали будувати капіталізм (ринкове господарство). Це сприяло швидкому економічному зростанню та підвищенню добробуту населення.

Державний устрій і форма правління. Китай — унітарна держава, соціалістична (комуністична) народна республіка. За конституцією вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників (2979 депутатів). Вони обирають голову КНР і його заступника. Голова КНР пропонує кандидатуру прем'єра Державної ради (уряду) на затвердження Всекитайських зборів народних представників. Китай поділяється на 22 провінції, крім Тайваню, 5 автономних округів і регіони зі спеціальним статусом (Гонконг/Сянган, Аоминь/Макао).

Природні умови та ресурси. Рельєф Китаю надзвичайно складний та різноманітний. Більша частина країни — гори, плоскогір'я та нагір'я. Серед них виділяється найбільше у світі за площею та висотою Тибетське нагір'я (середня висота понад 4000 м). Захід і північ зайнятий плоскогір'ями та рівнинами з висотами до 1200 м. На сході та північному сході поширені низовини.

Величезна територія визначає й кліматичне розмаїття. На сході панують літні та зимові мусони. З віддаленням від узбережжя Тихого океану клімат стає континентальним. Кількість опадів зменшується до 250 мм за рік. У високогір'ях клімат суворий і сухий.

У східній частині Китаю, де випадає найбільше опадів, знаходяться й найбільші та найповноводніші річки. Найбільші з них Янцзи, Хуанхе та притока Амуру — Сунгарі. На південному сході протікає повноводна Сіцзян. Літній мусон, який дме з океану, приносить багато опадів. Це стає причиною катастрофічних повеней. Найбільше озер у Тибеті та в долині Янцзи.

У долинах найбільших річок Китаю переважають родючі алювіальні ґрунти. На північному сході панують бурі лісові. На заході поширені сіро-бурі пустельні ґрунти. Південь країни займають жовтоземи та червоноземи.

Дуже багатий і різноманітний рослинний та тваринний світ Китаю. На північному сході ще збереглася унікальна далекосхідна тайга з химерним поєднанням північних і південних видів рослин та тварин (даурська модрина, корейський кедр, маньчжурський горіх,

женьшень, лимонник тощо). В цих лісах трапляється найбільший у світі амурський тигр, кабарга, ізюбр, соболь та ін. На південь від Янцзи ростуть вічнозелені субтропічні ліси. В них водяться мавпи, лемури, носороги, тапіри. У пустельних районах трапляються дикі верблюди та коні Пржевальського.

Китай дуже добре забезпечений мінеральними ресурсами. Одне з перших місць у світі належить йому за запасами кам'яного вугілля, марганцевої та залізної руд, цинку та бокситів, вольфраму (60 % світових запасів), молібдену, сурми, олова, титану, кам'яної солі тощо. Є золото, уран, рідкоземельні метали. Обмежені запаси нафти та природного газу.

Населення. Китай — найнаселеніша держава світу (понад 20 % населення планети). Така велика кількість жителів країни створює багато проблем. Особливо гострою є житлова та продовольча проблеми, а також забезпечення китайців роботою. У зв'язку з цим китайський