Країнознавство

При середній густоті населення в 140 осіб на 1 км2 населення розміщене вкрай нерівномірно. У східних рівнинних районах вона сягає 400 осіб, а в горах — лише 10 осіб на 1 км2.

Частина міського населення становить лише 32 %. Водночас у країні понад 40 міст-мільйонерів. Найбільші з них, крім столиці, Шанхай (до 16 млн осіб), Тяньцзінь (понад 10 млн), Шеньян (понад 5 млн).

За національним складом населення переважають китайці (хань) — 92 %. Ще 55 народів живе на своїх етнічних територіях, переважно на околицях Китаю (хуей, монголи, уйгури, тибетці, корейці тощо).

Господарство. Китай — індустріально-аграрна держава, яка після ринкових перетворень розвивається найшвидшими темпами серед великих країн світу, а за загальним обсягом ВНП займає друге місце після США.

І це тоді, коли нині майже 60 % зайнятого населення працює в сільському та лісовому господарствах, а в промисловості — лише близько 20 % , тобто можна стверджувати, що економіка Китаю має величезний потенціал зростання.

У структурі промисловості домінують галузі важкої індустрії. Видобувна промисловість представлена вугільною, нафтовою та газовою галузями. Зростають темпи видобутку руд чорних і кольорових металів, і відповідно розвивається виробництво електроенергії, чорна та кольорова металургія (основні центри чорної металургії знаходяться в містах Аньшань, Ухань, Беньсі, Баотоу). Машинобудування Китаю дуже розгалужене як галузево, так і територіально. Воно представлене всією світовою номенклатурою товарів. Зосереджуються підприємства галузі в найбільших містах та у вільних економічних зонах на східному узбережжі.

Хімічна промисловість в основному зосередила зусилля на виробництві мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Функціонує потужна нафтопереробна промисловість.

Світове значення має легка промисловість. Вона переважно спеціалізується на виробництві тканин. Основний центр легкої промисловості — Шанхай.

Сільське господарство разом з харчовою промисловістю забезпечують потреби 1,3 млрд осіб. Китаю належить перше місце у світі за обсягами вирощування пшениці, арахісу, бавовни, рису, тютюну; третє — цитрусових. У цілому виробництво зернових перевищує 500 млн т. У харчовому раціоні велику роль традиційно відіграє рис. Зростає значення тваринництва: за поголів'ям свиней (420 млн) Китай посідає перше місце у світі.

Загальна протяжність залізничних колій понад 60 тис. км. У 1992 р. китайці створили ще одну трансконтинентальну залізницю, провівши її до кордонів з Казахстаном. Автомобільна мережа нині в Китаї перевищує 1,1 млн км. Приблизно така сама протяжність авіаційних маршрутів. Не втратив значення внутрішній водний транспорт (110 тис. км). У країні майже 120 морських портів, які пов'язують Китай з 100 державами світу.

Культура та соціальний розвиток. У КНР близько 70 % населення письменні. Обов'язковою є 9-річна освіта. В країні понад 1000 вищих навчальних закладів. Найбільші з них знаходяться в Пекіні, Шанхаї та Тяньцзіні. Найвідоміше інформаційне агентство — Синьхуа. Культурна спадщина Китаю — одна з найбільших у світі. Всесвітньо відомими є Велика китайська стіна, імператорські палаци, парки, мавзолеї. Є багато музеїв і бібліотек. Китай має чи не найбільшу кількість безробітних. Особливо багато їх у невеликих містах.

Китайська Народна Республіка визнала Україну 27 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 4 січня 1992 р. шляхом підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин. У Києві з березня 1992 р. працює посольство КНР. Україна експортує до Китаю товарів на суму понад 1 млрд дол. США, імпортуючи з цієї країни продукції майже в 10 разів менше.

 

6.5.2. Японія

Загальні відомості. Офіційна назва — Японія. Столиця — Токіо (понад 8 млн осіб). Площа — 378 тис. км2 (60-те місце у світі). Населення — близько 127 млн осіб (9-те місце). Державна мова — японська. Грошова одиниця — єна.

Географічне положення. Японія — острівна країна, яка не має сухопутних кордонів із жодною державою світу. На заході вона омивається водами Східно-Китайського та Японського морів, на сході та півдні — Тихим океаном. У цілому її територія складається   з 4 тис. островів. Лише чотири з них — Кюсю, Хоккайдо, Хонсю та Сікоку є великими. Розміщуючись між Азією та Тихим океаном, знаходячись між двома найбільшими державами світу — США та Китаєм, Японія має сприятливе географічне положення для розвитку економіки. Острівне розміщення фактично дає їй змогу використовувати океан як безмежну кількість транспортних магістралей.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен на Японських островах жили айни, походження яких не встановлене. Пізніше сюди почали переселятися з материкової Азії давні корейці та, напевно, вихідці з Океанії. Вважають, що початок японської держави покладено в 660 р. до н. є. легендарним імператором Дзімму. У середині VII ст. н. є. зафіксовано перші спроби створення централізованої держави, а з VIII ст. н. є. виникли перші столиці, спочатку Нара, а згодом — Кіото.

З XVI ст. біля берегів Японії з'явилися перші кораблі європейців. Вони почали місіонерську діяльність, що згодом привело у 1640 р. до закриття Японії для європейців. З 1868 р. відбулася революція Мейдзі і було припинено політику самоізоляції, розпочалася модернізація держави. Столицею стає Токіо. У 1889 р. прийнято конституцію. У державі відбуваються швидкий розвиток економіки та мілітаризація.