Країнознавство

За рівнем розвитку хімічна промисловість поступається лише машинобудуванню. Вона спеціалізується переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Підприємства хімічної промисловості сконцентровані в найбільших містах на сході узбережжя (Токіо, Осака, Нагоя, Кавасакі).

Розвинута також легка промисловість, яка виготовляє текстиль (Токіо, Кіото, Кобе, Нагоя). На заході країни випускають шовкові тканини та тканини із хімічних волокон.

З давніх-давен японці вміло використовували дари моря. Тому й нині перед веде рибоконсервна промисловість. Серед інших галузей харчової промисловості виділяються цукрова, борошномельна, пивоварна. Водночас недостатньо розвинені м'ясна та молочна промисловість.

У сільському господарстві переважають дрібні селянські господарства. Продукція сільського господарства становить лише 2,2% ВНП. Основною його продукцією є рис, соя, картопля, овочі, фрукти, цукрова тростина, цитрусові, тютюн. Японія посідає 1-ше місце у світі за виловом риби. Країна імпортує до 30 % усіх продуктів харчування. Раніше японці вживали в їжу дуже мало м'яса. Нині ситуація змінилася. Швидкими темпами розвивається свинарство та бройлерне птахівництво.

Основним видом транспорту Японії є автомобільний. Протяжність автомобільних магістралей перевищує 1,2 млн км, залізниць — 30 тис. км. Для країни характерні швидкісні залізниці та шосейні дороги. Окремі острови з'єднані мостами та тунелями. Найбільший у світі підводний тунель "Сейкан" споруджено через Сангарську протоку. В Японії понад 100 портів. За тоннажністю морського торгового флоту вона посідає 2-ге місце у світі. У міжнародних пасажирських перевезеннях домінує авіаційний транспорт.

Культура та соціальний розвиток. Японія — країна багатої та давньої культури. У списку ЮНЕСКО — 8 об'єктів. Історико-культурна спадщина представлена буддійськими та синтоїстськими храмами, імператорськими палацами та замками феодалів, будівлями стародавньої столиці Кіото, меморіалом Хіросіми. Для Японії характерний найнижчий серед найрозвиненіших країн рівень безробіття та інфляції. Практично все населення письменне. Обов'язковою є 12-річна освіта. Існують великі державні та приватні університети. Тираж найбільших газет "Іоміурі", "Асахі" та "Майніті" від 10 до 14 млн примірників. Найвідоміше інформаційне агентство Кіодо Цусін.

Японія визнала Україну 28 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлені 23 січня 1992 р. З січня 1993 р. у Києві працює посольство Японії. Договірно-правова база двосторонніх відносин постійно розширюється. Зростає товарообіг між двома країнами.

Запитання та завдання

1.  Чи можна дати однозначну оцінку географічного положення різних частин Китаю?

2. Назвіть мінеральні ресурси Китаю, світового значення.

3. Яка роль сільського господарства в економіці Китаю?

4. Які особливості державного устрою Японії?

5. Яким чином японці компенсують нестачу природних ресурсів для розвитку країни?

6. Коли Японія визнала незалежність України?

 

6.6. Країни Південно-Східної Азії

Південно-Східна Азія один з найдинамічніших регіонів світу. Тут знаходяться дуже різні країни. їх поєднує не лише близькість географічного положення, а й інтенсивний пошук шляхів подальшого ефективного розвитку суспільства. Не завжди це вдається. Звідси і гострі проблеми та конфлікти. Регіональним лідером є Індонезія.

 

6.6.1. Індонезія

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Індонезія. Столиця — Джакарта (понад 10 млн осіб). Площа — 1,9 млн км2 (15-те місце у світі). Населення — понад 230 млн осіб (4-те місце). Державна мова — індонезійська. Грошова одиниця — індонезійська рупія.

Географічне положення. Індонезія найбільша острівна держава світу. Вона займає повністю такі великі острови, як Суматра, Ява, Сулавесі, більшу частину острова Калімантан і половину острова Нова Гвінея. Крім того, Індонезії належать тисячі дрібніших островів, розміщених між Індійським і Тихим океанами. На суходолі Індонезія безпосередньо межує з Малайзією та Папуа-Новою Гвінеєю. Географічне положення в цілому сприятливе для розвитку економіки. Індонезія знаходиться на морських шляхах між Індійським і Тихим океанами, де розміщені нині найпотужніші держави світу США, Китай, Японія та Індія.

Історія виникнення та розвитку. Близько 2 тис. років тому індуси принесли на індонезійські острови буддизм. З VII до XIII ст. н. є. тут існувала імперія під проводом індусів. У цей час острів Ява поступово став центром створення індонезійської державності. На початку XVI ст. на Малайському архіпелазі з'явилися спочатку португальці та іспанці, а потім і голландці. Останнім удалося підкорити місцеві мусульманські держави, з яких створили колонію. Під час Другої світової війни Індонезія була захоплена Японією. Після поразки Японії в 1945 р. проголошено республіку. В подальшому Індонезія пережила не одну кризу. Відбувалися масові порушення прав людини, зловживання владою, розквітла корупція, що призвело до масових заворушень у 1998 р.

Державний устрій і форма правління. Індонезія — унітарна держава, президентська республіка. Глава держави й уряду — президент. Законодавча влада належить Раді народних представників. Термін її повноважень — 5 років. Вищим органом державної влади є Народний консультативний конгрес. Країна поділяється на 28 провінцій, 2 спеціальні області, 1 спеціальний округ.

Природні умови й ресурси. В геологічному сенсі Індонезія молодий, сейсмічно активний регіон, де продовжується процес горотворення. Тут більше 100 вулканів, відбуваються руйнівні землетруси, які нерідко супроводжуються цунамі. У 1883 р. тут вибухнув вулкан Кракатау. Це було найбільше за історію людства виверження.

Більше половини країни вкрито горами. Найвища точка Індонезії г. Джая (5029 м) знаходиться на острові Нова Гвінея.