Криміналістична тактика: принципи і функції

Наукове і практичне значення полягає в тому, що робота удає з себе аналіз наукових поглядів про основоположні ідеї криміналістичної тактики, її функції, узагальнення сучасного стану практичної діятельності органів слідства; містить рекомендації по застосуванню спеціальних знань в криміналістичній тактиці з урахуванням методики розслідування окремих видів злочинів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації відображені в опублікованих роботах дисертанта, виступах на науково-практичних конференціях (м. Луганськ, 1997), конференціях, що проводились Науково-дослідним інститутом вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (м. Харків, 1997).

Матеріали дисертації використовуються в навчальном процесі по криміналістиці Национальної юридичної академії Украіни ім. Ярослава Мудрого.

Публикації. Основні положення дисертації викладені в 3 наукових статтях і 4 тезах.

Структура дисертації. Згідно з заданими цілями і предметом дослідження дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, які включають дванадцять підрозділів, і висновків.

Повний обсяг дисертації складає 167 сторінок, перелік використаних літературних джерел – 13 сторінок (158 найменувань).

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність проведеного в роботі дослідження в аспекті формування принципів криміналістичної тактики, її функцій в новому правовому просторі, з урахуванням нових тенденцій, досягнень науки та техніки, визначені об`єкт, предмет, мета та завдання дослідження, практичне значення одержаних результатів, теоретичні та нормативні основи, наукова новизна та положення, що виносяться на захист.

Розділ 1. “Предмет та структура криміналістичної тактики” складається з двох підрозділів.

У першому підрозділі розглядається предмет криміналістичної тактики. Криміналістична тактика як розділ криміналістики була предметом дослідження в перших роботах криміналістів. Накопичення емпіричного матеріалу, досвід застосування в боротьбі зі злочинністю криміналістичних засобів та методів дозволили розвивати криміналістичну теорію в напрямку узагальнення практики слідчих органів.

Теоретичні дискусії дозволили сформулювати сутність та завдання криміналістичної тактики. Криміналістична тактика розглядається як самостійна частина криміналістики, що включає в свій зміст питання планування та організації розслідування, вчення про слідчі версії як метод пізнання, а також тактику проведення окремих процесуальних дій.

В криміналістичній тактиці як цілістній системі виділяють два аспекти:

1) криміналістична тактика як зміст;

2) криміналістична тактика як функція (засіб) регулювання специфічних взаємовідносин в сфері попереднього розслідування.

Криміналістична тактика, виходячі з цього, визначалась по-різному, не існувало єдності поглядів на сутність структури та її предмет.

В підрозділі запропоноване визначення криміналістичної тактики як розділу науки криміналістики, що являє собою цілісну динамічну систему організаційних, психологічних, поведінкових, факторних закономірностей, що грунтуються на комплексі наукових положень, вимог закону та принципах моралі, в процесі виявлення джерела, одержання і використання криміналістично значимої інформації при проведенні окремої слідчої дії або судового дослідження.

У другому підрозділі визначена структура криміналістичної тактики. 

В науковій теорії перехід від опису до пояснення, від явищ до сутності співпадає з пізнанням структури досліджуваних систем і процесів. Структура – це будова, внутрішня форма організації системи, що виступає як єдність усталених взаємовідносин між її елементами.

В криміналістичній літературі важливе місце посідає визначення структури криміналістичної тактики. При фундаментальному розгляді теоретичних проблем рекомендовано розглядати три напрямки:

1) загальні положення (принципи версії та планування розслідування);

2) тактика проведення окремих процесуальних дій;

3) специфіка тактики слідчих дій при розслідуанні окремих видів злочинів, криміналістичне вчення про розшук, вивчення особи підозрюваного.

В загальну частину входять загальні положення (предмет, зміст) криміналістичної тактики. Для криміналістичної тактики характерним є розгляд в загальній частині організаційних принципів діяльності по найбільш раціональному проведенню слідчих дій, вчення про слідчі версії та планування розслідування, рекомендації щодо ефективного використання сучасних науково-технічних засобів та спеціальних знань, взаємодія слідчого з органами дізнання, розшукова та попереджувальна діяльність слідчого. Особлива частина криміналістичної тактики розробляє прийоми та методи проведення процесуальних дій.

Досягнення кінцевого результату та поставленої законом мети набуває характеру тактичної задачі. За своїм змістом вони розглядаються як інформаційно-пізнавальні та організаційно-технічні. Перші з них спрямовані на одержання криміналістично значимої інформації, її аналіз та використання, другі забезпечують процес розслідування шляхом створення необхідних умов. Сукупність тактичних задач є вихідною базою розробки моделі розслідування конкретного злочину за допомогою тактичних засобів.

На вибір тактичних засобів впливає слідча ситуація, тобто обстановка, в якій відбувається процес доказування. Слідчі ситуації диференцюються на: 1) проблемні; 2) конфліктні; 3) ситуації тактичного ризику; 4) організаційно-неузгоджені ситуації; 5) комбіновані.

Зміст криміналістичної тактики найбільш повно розкривається поняттям тактичного прийому, який визначає рівень наближення наукових рекомендацій до практики рішення завдань кримінального судочинства.

Аналіз різних точок зору дозволяє зробити висновок про те, що розуміючи тактичний прийом як наукову рекомендацію, вчені підкреслюють науковість тактики. Формулюючи тактичний прийом як спосіб дії, переносять акцент на слідчу та судову практику, котрі є джерелом наукових розробок.

Змінення ситуації процесуальної дії вимагає використання відповідної системи тактичних прийомів, а значить дає можливість застосування деяких систем операцій, що ведуть до рішення завдань даного типу, тобто дозволяють використовувати алгоритм.

Розділ 2. “Теоретичні основи криміналістичної тактики” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі обгрунтовується зв`язок криміналістичної тактики з кримінально-процесуальним правом. 

Просліджується взаємовплив криміналістичної тактики та кримінально-процесуального права в процесі формування тактичних прийомів та слідчих дій. Криміналістична тактика в цьому сенсі більш