Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи, як і окреслені щодо неї завдання відображають змістовну частину планових тем науково-дослідницьких робіт відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України: «Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 0105U002591), «Порівняльні виміри глобальних стратегій США, Росії і ЄС у контексті міжнародно-політичних інтересів України» (номер державної реєстрації 0107U011797).

Дослідження узгоджується також з науковою темою кафедри політичної історії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана «Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України: здобутки і проблеми (1990-2007 рр.)».

Метою дисертаційної роботи є цілісний політичний аналіз і синтезування феномену національних інтересів США після розпаду СРСР. Для досягнення цієї базової мети дисертант ставить і здійснює спробу реалізувати наступні завдання:

– Вироблення цілісних і консолідованих політико-системних уявлень про концептуальне забезпечення національних інтересів Сполучених Штатів постбіполярної епохи. 

– Критичний аналіз еволюції оцінювання і представлення національного інтересу США в «Стратегіях національної безпеки» від 1993-2006 років.

– Виявлення і систематизація всього комплексу міжнародно-політичних складових стратегій зовнішньої політики адміністрації Дж. Буша-молодшого. 

– Структуризація інституційних та регулятивно-управлінських механізмів забезпечення міжнародно-політичних стратегій США постбіполярної епохи.

– З’ясування причинно-наслідкових зв’язків між декларованим Білим домом курсом стосовно нових незалежних держав пострадянського простору та успіхами і провалами реалізації американських цілей у цьому стратегічному регіоні.

– Узагальнення і критичного переосмислення критеріальних особливостей формування й реалізації зовнішньої політики США щодо України.

– Напрацювання практичних рекомендацій зовнішньополітичним відомствам нашої держави з проблематики концептуального та програмного оновлення відносин стратегічного партнерства між Україною і США.

– Розробка авторської концепції політики України щодо США на другу декаду 21-го століття.

Об’єктом дослідження виступає система національних інтересів Сполучених Штатів Америки у глобалізованому світі.

Предметом дослідження є критеріальний і державно-регулятивний виміри забезпечення цілей зовнішньої політики США у контексті попередження і подолання конфліктів та розвитку відносин з державами пострадянського простору.

Методологія та методи дослідження. Складність та багатовимірність проблематики дисертаційної роботи зумовили авторську методологію як комплексу пізнавальних принципів та дослідницьких методів, взаємопов’язаних між собою в межах ствердженого в сучасній політичній думці евристичного та праксеологічного підходів до оцінки і аналізу зовнішньополітичних проблем. Такий подвійний методологічний пріоритет зумовлюється тим, що дає змогу опрацювати модель формування та реалізації міжнародно-політичних інтересів США через певну дію на переломі 20-го і 21-го століть за умов недостатньої повноти або достовірності вихідних даних щодо зовнішньої політики США як, наприклад, значного рівня секретності в розробці зовнішньополітичних орієнтирів на найвищому державному рівні; відмінностей у формуванні та реалізації міжнародно-політичних інтересів глобальної держави за чергової зміни адміністрації; появи нових явищ в системі міжнародних відносин, які можуть вплинути на позиції урядовців вищого державного рівня США й впроваджувані ними дії і т.і.

Останнє не виключає ефективності і точності науково обґрунтованих висновків по дисертаційній роботі, оскільки евристичний та праксеологічний підходи, побудовані на творчих засадах, передбачають включення до процесу осмислення обраної теми загальновизнаних в сучасній політичній науці пізнавальних принципів: детермінізму, комплексності, об’єктивності, історизму, альтернативності, а крім того – як загальнонаукових (системного, структурно-функціонального, логіко-аналітичного), конкретно-історичних (проблемно-хронологічного, порівняльного, ретроспективного, синхроністичного), так і прикладних міждисциплінарних (контент-аналізу, інвент-аналізу та інших) методів дослідження. 

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сукупністю і масштабністю поставлених завдань та засобів їх розв’язання. Через аналіз широкого кола джерел проведено цілісне дослідження критеріїв формування та механізмів забезпечення міжнародно-політичних інтересів США у контексті впливу цього процесу на міжнародну систему. Розроблено авторську концепцію, що базується на визнанні глобальності національних інтересів США та їх діалектичного зв’язку з невід’ємними інтересами інших міжнародних акторів. Курс на гегемоністське підпорядкування світ-системи інтересам американських державно-політичних і бізнесових кіл слід розглядати з урахуванням зростаючих протиріч зовнішньої політики країни, що починає суперечити не тільки міжнародній безпеці, а й національним (безпековим) інтересам Сполучених Штатів, а звідси – вимагає пошуку консенсусу між інтересами США і решти держав з перспективою консолідації міжнародної системи. 

До основних положень, які визначають наукову новизну, відносимо, насамперед, наступне: 

– здійснено цілісний аналіз та систематизацію концепцій і теорій з тематики формування й реалізації національних інтересів США на глобальному та регіональному (пострадянському) рівнях; 

– визначено специфіку відповідних теорій і концепцій порівняно з тии, які характеризували національні інтереси США у біполярній системі; 

– встановлено рівень взаємовпливу і взаємозалежності історично сформованих та новітніх офіційних доктрин забезпечення національного інтересу США; 

– визначено різні аспекти і складові впливу на зовнішньополітичну стратегію доктрини Дж.Буша-молодшого; 

– проведено аналіз структури і специфіки функціонування американського зовнішньополітичного механізму та його реформування як реакції на нестаціонарність міжнародної системи; 

– з’ясовано вплив проведених інституційних реформ на управління зовнішньополітичним механізмом з боку президента країни; 

– актуалізовано ступінь впливу президента, конгресу, зовнішньополітичної бюрократії на формування і реалізацію національних інтересів США; 

– встановлено причинно-наслідкові зв’язки між політикою американської адміністрації, спрямованою на запобігання регіональної конфліктності