Критерії оцінки та показники фізичного здоров’я

85-100

85-105

86-110

93-117

100-120

до 140

до 15030-40

35-45

45-50

55-63

59-75

70-80

до 90

до 90

 

Частота серцевих скорочень входить до переліку найважливіших діагностичних показників загального фізичного здоров’я. У плода вона коливається від 120 до 150 на хвилину. У перші 2 доби після народження ЧСС трохи нижча внутрішньоутробного, що пояснюэться підвищенням внутрічерепного тиску, зміною теплопродукції у зв'язку з переходом у середовище з більш низькою температурою, і нарешті, пригніченням симпатичних впливів. У наступний тиждень ЧСС трохи підвищується – до 120-140 ударів на хв. Згодом з віком ЧСС зменшується. Наприклад у дітей дошкільного віку в 6 років вона становить 95 уд. /хв, у школярів 7-15 років змінюється в межах 92-76 уд. /хв (рис. 1).

 

Рис. 1. Зміна частоти серцевих скорочень і ударного об’єму

 

Уповільнення ЧСС є результатом зміни лабільності синусного вузла і становлення більш розвинених форм нейрогуморальної регуляції серця. Посилення тонічного впливу блукаючого нерва приводить не тільки до поточного зниження частоти серцевого ритму, але й змінює метаболізм синусного вузла, приводячи до стійкого зниження його лабільності з віком.

У віці після 60 років ЧСС дещо знижується, розвивається «ригідність», «відсталість» серцевого ритму, що чітко видно в умовах різних навантажень. Уповільнення ритму скорочень у цьому випадку пов'язане зі зниженням лабільності синусного вузла, а його «відсталість» – з ослабленням впливу екстракардіальних нервів на серце.

Для оцінки функціонального стану серця вирішальне значення має визначення систольного (ударного) і хвилинного об’ємів серця. Кількість крові, яку викидає серцем немовляти при одному скороченні, становить 2, 5 см3. До 1 року вона збільшується в 4 рази і становить 10, 2 см3, до семи років – уже в 9 разів, а до 12 років – в 16, 4 рази. Також зростає і хвилинний об’єм кровотоку (ХОК), переважно за рахунок збільшення систольного об’єму. Однак відхилення величини ХОК до маси (ваги), яке характеризує потребу організму в крові, тим більше, чим менший вік дитини. Так, у немовлят ХОК становить близько 103 мл/кг ваги, до 3 років – 89 мл/кг, 4-6 років 81 мл/кг, 7-10 років – 80 мл/кг і 11-14 років – 78 мол/кг. Кровопостачання тканин, таким чином, у немовляти значно краще, ніж у дорослої людини.

Також одним з найбільш репрезентативних показників, який відображає загальний рівень фізичного здоров'я, є максимальне споживання кисню (МПК). МПК – інтегральний показник, який відбиває стан основних фізіологічних систем людини і може бути кількісним критерієм рівня здоров'я. Спеціальні дослідження переконливо показали, що між станом різних фізіологічних функцій людини, ступенем втоми, яка розвивається під впливом будь-якої роботи, розумовою і фізичною працездатністю, психо-емоціональною реактивністю, захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності і МПК існує дуже тісний зв'язок.

На практиці величину МПК оцінюють за допомогою непрямих методів, яких існує досить багато. Наприклад, випробуваному задається велоергометричне навантаження на спеціально обладнаному тренажері або степ-тест (підйом на подвійну сходинку заданої величини з постійним темпом, який задається метрономом). За даними частоти серцевих скорочень, потужності максимального фізичного навантаження, а також з урахуванням віку і статі здійснюється розрахунок теоретичної величини МПК.

 

Таблиця 2

Оцінка фізичного здоров'я людини на основі величини МПК (мл. /хв. /кг)

Вік,

роківФізичний стан

дуже поганийпоганийзадовільнийдобрийвідмінний

Жінки

20-29< 2929-3435-3444-48>48

30-39<2828-3334-4142-47>47

40-49<2626-3132-4041-45>45

50-59<2222-2829-3637-41>41

Чоловіки

20-29<3939-4344-5152-56>56

30-39<3535-3940-4748-51>51

40-49<3131-3536-4344-47>47

50-59<2626-3233-3940-43>43

60-69<2121-2627-3536-39>39

 

 

З моменту постановки перших діагнозів і виділення вірусу ВІЛ поширення епідемії йшло величезними темпами. Перші випадки ВІЛ були відзначені в 1981 році, а до 1987 року, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі налічувалося 50 тис. померлих від ВІЛ і ще така ж кількість хворих. Але навіть тоді людство сумнівалося: чи варто надавати проблемі ВІЛ настільки велике значення – адже від інших хвороб загинуло в багато разів більше людей.

Багато хто відзначав, наприклад, що епідемія іспанського грипу в 1918-1919 роках забрала життя 20 млн. людей у всьому світі, а у перші два десятиліття ХХ століття більше 10 млн жителів Індії померло від епідемії бубонної чуми. У 1984-1985 роках більше одного мільйона чоловік загинуло від голоду в Ефіопії. Але навіть ті, хто не сумнівався в серйозності погрози ВІЛ для всього людства, були не в змозі уявити собі її реальні масштаби.

У листопаді 1987 року журнал «New Internationalist» писав: «Наслідки епідемії ВІЛ досить серйозні. Сто тисяч чоловік, які вже померли або помирають від ВІЛ сьогодні, – це десять мільйонів хворих або померлих до 2000 року». А це – зовсім інші цифри.

Дані про поширення ВІЛ у 2000 році, які містяться у Глобальному звіті ВООЗ, говорять про те, яким безнадійно оптимістичним був цей прогноз. До 2001 року число загиблих від ВІЛ із моменту початку епідемії склало 21, 8 млн чоловік, а загальна кількість людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом, старших 18 років, досягло 34, 7 млн чоловік.

У 2003 році