Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Культурно-національна конотація структури та семантики заголовку (на матеріалі німецьких журналів)

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Науково-дослідницька робота
Культурно-національна конотація структури та семантики заголовку (на матеріалі німецьких журналів)
 
Актуальність теми зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексне вивчення та виявлення структурних і семантичних особливостей заголовків у сучасних німецьких журналах, їх культурно-національну конотацію з урахуванням новітніх досягнень мовознавства.
Метою дослідження є аналіз заголовків у сучасних німецьких журналах, що передбачає виявлення їх структурних, лексико-семантичних особливостей та країнознавчого аспекту.
Досягнення поставленої мети здійснюється через вирішення наступних завдань:
  • визначити поняття заголовку шляхом аналізу досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених-германістів;
  • вивчити аспект культурно-національної конотації заголовків журнальних статей;
  • дослідити структуру та лексико-семантичні ознаки журнальних заголовків;
  • проаналізувати особливості країнознавчого аспекту журнальних заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації
 
СЛОВНИК СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ І УМОВНИХ
СКОРОЧЕНЬ
Аспект (лат.  aspectus – вигляд, погляд) – точка зору, з якої сприймається або оцінюється те чи інше явище, предмет, подія.
Журнал (фр.  journal) – друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ (засоби масової інформації) і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій.
Заголовок – це назва твору (статті) або окремих його (її) частин.
Компетенція (від. лат. Competencia – коло питань, з якими людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом) – це інтегрований результат опанування змістом загальної середньої освіти, який виражається в готовності учня використовувати засвоєні знання, уміння, навички, а також способи діяльності у конкретних життєвих ситуаціях для розв'язання практичних і теоретичних завдань.
Композиція (від лат. Compositio – складання, зв’язування) – це з’єднання різних частин в єдине ціле.
Компонент – різновид, складова частина чогось.
Конотація (лат. сon – разом, notatio – позначати) – одне з основних понять стилістики, яке означає додаткові семантичні відтінки, що накладаються на основне значення слова в процесі комунікації і надають вислову експресивного забарвлення, певного тону, колориту.
Лінгві́стика – наука про мову в усій складності її прояву; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників.
Постер (англ. poster – «афіша, оголошення, плакат») – художньо оформлений плакат, який використовують з рекламною або декоративною ціллю (частіше з зображенням актора, музиканта, спортсмена).
Преса – друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.
Сема́нтика (давніше семасіологія) – розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення слів і їх складових частин.
Скетч (англ.  sketch, буквально – ескіз, начерк, від грец.  σχέδίοζ – випадковий, імпровізований) – невелика комічна п'єса з двома, рідше трьома персонажами. Бере початок від народної інтермедії. Скетч отримав найбільше поширення на естраді.
Структу́ра – це взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин цілого, внутрішня будова. Структура також може відноситися до устрою, організації чого-небудь.
Типологія – розділ мовознавства, що займається з'ясуванням найбільш загальних закономірностей різних мов, не пов'язаних між собою загальним походженням або взаємним впливом.
Перелік умовних скорочень
ЗМІ- засоби масової інформації.
МІ- мережа Інтернет.
 
ЗМІСТ
 
СЛОВНИК СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ І УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНА ПРЕСА НІМЕЧЧИНИ 
1.1. Журнали «Bravo», «DE Magazin Deutschland», «in Touch», «Juma», «Schrumdirum», «Spiegel», «Spielen und Lernen», «VITAL», «Vitamin. de»
1.2. Характеристика поняття культурно-національної конотації 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНОТАЦІЇ СТРУКТУРНИХ І ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАГОЛОВКУ
2.1. Аналіз структури заголовку в сучасних німецьких журналах «Bravo», «DE Magazin Deutschland», «in Touch», «Juma», «Schrumdirum», «Spiegel», «Spielen und Lernen», «VITAL», «Vitamin. de
2.2. Дослідження лексико-семантичних аспектів журнальних заголовків
2.3. Вивчення та аналіз особливостей країнознавчого аспекту журнальних заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
ВСТУП
 
Поряд із книжкою вже протягом п’ятисот років існує засіб інформації у вигляді газети й журналу, який хоча постійно й модернізується за змістом, формою і розповсюдженням, проте залишається відносно незмінним попри появу все нових медіа. Як і раніше, преса – це глибокий аналіз суспільного життя, розкриття підґрунтя подій та оцінка дійсності [21].
У будь-якому тексті заголовок є його першим знаком, його першим композиційним компонентом, з якого і розпочинається знайомство читача з текстом. Саме тому заголовок зв’язаний з усім текстом як на змістовному, так і на композиційно-мовному рівні [20].
Дослідженню лінгвістичних аспектів заголовка загалом та газетних заголовків зокрема присвячено достатньо праць вітчизняних і зарубіжних вчених. У науковій українській літературі розглядаються питання типології, актуальності, функціональних особливостей назв текстів з урахуванням їх жанрової специфіки (Ю. О. Карпенко [15], В. А. Кухаренко [17], В. Ф. Іванов [14], В. Й. Здоровега [12, 9]). Зокрема, В. Іванов вважає, що «заголовок – це складова частина, постійний елемент газети – незмінний, повсякденний, завжди присутній у газетному номері». [14, 109] В. А. Кухаренко досліджує також різноманітність функцій заголовка з тим, що він виступає актуалізатором майже всіх текстових категорій [8, 95].
Фото Капча