Т = 0. 5 К і магнітних полях до В = 2. 5 Т. На відміну від експериментів у газовій області виміри були проведені тільки при одній температурі. Причиною цьому є те, що при переході в риплонну область кількість розсіювачів зі зниженням температури падає досить повільно, степеневим чином, і в інтервалі Т = 0. 5 – 0. 8 К, як було показано, залежність хх (В) змінюється досить слабко. Отримана залежність відповідає значенню рухливості = 100 м2/Вс і лінійній електронній густині n = 2*104 см-1. Для таких значень рухливості нерівність В 1 досягається вже при В 0. 05 Т, тому перехід до квантового режиму переносу відбувається в надзвичайно малих магнітних полях. Практично відразу з ростом магнітного поля відбувається зростання магнітоопору і на відміну від газової області явища слабкої локалізації, в умовах експерименту, не спостерігаються.
Пошук
Квазіодновимірні електронні системи над рідким гелієм
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
21
Мова:
Українська
ВИСНОВКИ
Основним результатом даної дисертаційної роботи є реалізація електронної системи близької до одновимірної і вивчення властивостей цієї системи. Застосування принципово нового підходу дозволило здійснити перехід від двовимірності до одновимірності, одержавши при цьому систему з яскраво вираженим одновимірним характером поведінки носіїв. В основу дисертації покладений ряд робіт, у яких докладно описані принципи побудови такої системи, проведені дослідження її кінетичних властивостей, у тому числі й у магнітному полі, розглянутий вплив зовнішніх факторів, що змінюють поводження носіїв і таке інше.
Основні результати роботи можна сформулювати таким чином:
1. Створена низьковимірна система з використанням поверхневих електронів над рідким гелієм по своїх характеристиках близька до одновимірної та проведені експерименти по її дослідженню. Використання нового підходу дозволило одержати низьковимірну систему високої чистоти й однорідності, що вигідно відрізняє її від аналогічних систем, реалізованих на напівпровідникових структурах. Важливою перевагою створеної системи є можливість одержання низьких концентрацій і створення одновимірної потенціальної ями достатньої глибини, що дозволяє домогтися максимально одновимірного характеру руху носіїв.
2. Проведено експерименти по вивченню кінетичних властивостей носіїв в електронній системі близькій до одновимірної. Дослідження виконувалися при концентрації носіїв n0 = 3*103 – 5*104 см -1, температурному діапазоні Т = 0. 4 – 1. 8 К й ведучих полях до 100 мВ/см. Виміри рухливості електронів показали, що для чистої, бездефектної підкладки, за допомогою якої реалізувалася система близька до одновимірної, рухливість носіїв, що визначається їхньою взаємодією з атомами гелію в парі і риплонами, задовільно погоджується з теоретичним розрахунком, проведеним у припущенні відсутності локалізації. Показано, що для підкладок з зарядом або дефектами на її поверхні рухливість зменшується, а частота плазмових коливань, що поширюються в системі паралельних каналів, підвищується. Ефекти, що спостерігаються, можуть бути пояснені локалізацією в квазіодновимірній електронній системі на випадковому потенціалі і дифузійному русі носіїв з перескоками з одного локалізованого стану в інше.
3. Експериментально вивчені транспортні властивості носіїв в магнітному полі в електронній системі близькій до одновимірної в широкій області магнітних полів до 2. 5 Т і температур Т = 0. 5 – 2 К. Дослідження магнітоопору в області газового розсіювання показало, що для даної системи в інтервалі температур, що характеризується розсіюванням на атомах гелію, чітко спостерігаються ефекти слабкої локалізації, причому при порівнянні експериментальних результатів з теоретичними передбаченнями для систем поверхневих електронів найкраща згода спостерігається з теорією, що описує поводження носіїв в одновимірній системі. При вивченні електронного транспорту в магнітному полі в області риплонного розсіювання даний ефект виявлений не був, однак причиною цього може бути недостатня експериментальна точність виміру хх при досить малих магнітних полях, необхідна для виявлення слабкої локалізації. Необхідно також відзначити, що хід залежностей хх (В) для двовимірної і квазіодновимірної електронних систем над рідким гелієм є істотно різний, що підтверджує зміну характеру переносу при переході з однієї системи в іншу. Дане явище вимагає додаткового теоретичного розгляду.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Ковдря Ю. З., Николаенко В. А., Гладченко С. П., Соколов С. С. Линейные электронные цепочки на поверхности сверхтекучего гелия// ФНТ. -1998. -T. 24, №11. -C. 1113-1116.
2. Kovdrya Yu. Z., Nikolaenko V. A., Gladchenko S. P., and Sokolov S. S.. Linear Electron Chains on the Liquid Helium Surface: Carrier Transport// J. Low Temp. Phys. -1998. -Vol. 113, № 5/6. -P. 1109-1112.
3. Kovdrya Yu. Z., Nikolaenko V. A., Gladchenko S. P. One-dimensional electron system on liquid helium// Physica B. -2000. -Vol. 284-288, -P. 168-169.
4. Kovdrya Yu. Z., Nikolaenko V. A., Gladchenko S. P. Localization of carriers in a one-dimensional electron system over liquid helium// Physica B. -2000. -Vol. 284-288, -P. 1958-1959.
5. Kovdrya Yu. Z., Nikolaenko V. A., Gladchenko S. P. Quasi-one-dimensional and one-dimensional electron system on liquid helium// 18-th General Conference of the Condensed matter division, Montreux, Switzerland, -2000. – P30-28.
6. Kovdrya Yu. Z., Nikolaenko V. A., Gladchenko S. P. Magnetotransport in a quasi-one-dimensional and one-dimensional electron system over supperfluid helium// 18-th General Conference of the Condensed matter division, Montreux, Switzerland. -2000. – P30-29.
7. Николаенко В. А., Ковдря Ю. З, Гладченко С. П.. Магнитосопротивление квазиодномерной и одномерной электронной системы над жидким