Лаба Н.Г. Відкриваємо Світ: система інтегрованих занять для середньої групи/ Наук. Ред. Т. І По німанська – Рівне, 2008. – 229 с.

Колобок слухає дітей, хвалить їх розповіді, підтримує дитині тоді. Коли розповідь не дуже вдається .

 

6.Пригадування мирилки.

Чудова у вас вийшла казочка. Але, якби було добре , якби лисичка не з’їла Колобка. Можливо, навіть помирилася з ним ... А яку ви мирилку знаєте? Розкажіть! 

 

7.Ознайомлення з однією з малих форм українського фольклору – примовками.

Щось ми з вами засиділись. А тепер потягнемося та як прикажемо:

Потягушечки, потягушечки –

на  кісточки ростушечки.

Молодці! А ще раз! (повторюємо примовку декілька раз). Ось яка гарна українська примовка. 

 

8.Розучування української народної гри “Комар, комаруха” – спонукаємо дітей не лише до ігрових дій, але й до повторення тексту гри та звуконаслідування.

Ми вже потягнулися, примовку сказали. Вже не час на місці стояти – час в гру народну грати.

Комар, комар, комаруха

Кусай, кусай поза вуха.

Комар, комар, комарай!

Біжи швидше, утікай!

ДЖ–ж–ж–ж–в!!!

(«Комаруха» ловить дітей, той кого зловили сам стає комарухою)

 

Сфера “Я сам”

НВБ №6 “Крісло гостя”

Атрибут тижня – крісло та гасло тижня:

Що стоїть отам, в кутку,

На кольоровім килимку.

І м’яке сидіння має, 

І спинку м’якеньку ...

Всі на ньому спочивають – 

Великі й маленькі.

Від старого й до малого –

 Всі сідають , всі на нього.

Телевізор подивитись,

Книжку почитати.

Бабуся в нім плете панчішку,

Чита газету тато

Якщо гість зайде у хату, 

Ми запросим відпочити –

У кріслі гостя посидіти. 

 

Методичний орієнтир: звертати увагу дітей на те, що кожна людина чимось цікава, може багато про що розповісти і багато чому навчити. Так, як і гості тижня – звичайні іграшки...Але скільки цікавого вони  розкажуть дітям.

Вправляємо дітей у кількісній та порядковій лічбі у межах чотирьох, знайомимо з цифрою чотири; продовжуємо працювати над поняттями «насіння», «плоди»; ознайомлюємо з пейзажами – картинами з зображенням природи; вчимо слухати великі літературні твори (рос. нар. казку “У страху очі великі” та авторський твір Л. Черняєвої “Сміливий їжачок”), грати за ними в сюжетно–пізнавальні ігри, вступати в полілог за творами, і...навіть, радити героям.

Вправляємо дітей в граматично вірних висловлюваннях під час дидактичних ігор(вживанні кличного відмінку, родового відмінку однини, описі за опорними схемами)

Продуктивна діяльність : аплікація – числовий фриз (4), малювання фарбами пейзажу, ліплення з використанням фітоматеріалів – соняшникового насіння на тему “Сміливий Їжачок”.

 

ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ  З ПРІОРИТЕТОМ ЛОГІКО – МАТЕМАТИЧНИХ ЗАВДАНЬ НВБ №6.

 

1. Створення мотивації до заняття

Погляньте, хто сидить у нашому кріслі гостя. І не просто сидить , а весь час тремтить. Та це ж полохливий зайчик. Як ви думаєте, що його так налякало? (вислуховує припущення дітей) А тепер давайте вислухаємо самого зайчика!

 

2. Сюжетно – пізнавальна гра за  російською народною казкою “У страху великі очі”

Жили були бабуся старенька, онучка маленька, курочка біленька та мишка сіренька. 

Щодня вони ходили по воду. У бабусі було велике відро , у онучки – меншеньке , у курочки – з огірочок, а у мишки – з наперсточок. 

-вправа на серіацію предметів за величиною

-дидактична  вправляння “ У кого якого кольору відерце?”

-організація лічильної діяльності : рахуємо відерця, переставляємо відерця і знову рахуємо – підводимо до розуміння що кількість предметів не залежить від їх розташування, лічимо героїв казки, міняємо їх місцями та знову лічимо...

Бабуся набирала води з криниченьки , онучка – із струмочка, курочка – з калюжі, а мишка зі сліду від  копита корівки.

Набрали водички і йдуть назад. А у бабусі в відрі водичка виспівує ...

( робота над ритмом та силою плескання)

У бабусі вода – плюсь, плюсь!(голосно, –\–\), а у онучки –плюсь, плюс(тихо, –\–\), у курочки – плюсь–плюсь, плюсь–плюсь ( –\\–\\–), а у мишки – плюсь–плюсь–плюсь, плюсь–плюсь–плюсь ( тихо, –\\\–\\\–)

В городі росла яблунька , а на ній висіли – яблучка (демонстраційний показ та організація лічильної діяльності в межах чотирьох).

А під яблунькою зайчик сидів. Налетів вітер , погрався з листочками дерева, а одне яблучко зірвалося і зайчику прямо на голову впало!

Спонукання до лічильної діяльності:

-скільки яблучок залишилося на дереві?

-Чому?

-Скільки яблучок впало?

-Покажіть цифрою скільки яблучок впало .

-А скільки висить на дереві – покажіть цифрою.

 

Стрибнув з переляку зайчик, та прямо нашим водоносам під ноги. Злякалися вони! Відра покидали та додому побігли...

Вдома бабуся впала на ліжко, онучка за бабусю заховалася, курочка на сідальце злетіла, а мишка – під пічку забилась.

Бабуся голосить: “Ох, ведмідь мене трохи не задавив!”,  онучка плаче:

“Який вовк був страшнючий і мало на мене не напав”, курочка на пічці кудкудакає: “Ко–ко–ко, мене лисиця мало не вкрала!”, а мишка під пічкою пищить: “Кіт