Лікарські рослини

Чай № 1.

Заварити 2 столові ложки сухих (або 100 г свіжих) ягід малини в стакані кип’ятку. Настояти 10 хв., добавити столову ложку меду, розмішати і теплим приймати як потогінне перед сном.

Чай № 2.

Квітки липи – 5 г, квітки коров’яку – 3 г. Цю суміш запарювати двома склянками кип’ятку, настоюють, проціджують, віджимають і п’ють гарячим.

Чай № 3.

На 1 склянку окропу беруть 1 ст. ложку листків або молодих пагонів багна болотяного, настоюють 10 хв. П’ють по півсклянки 5 – 6 раз на день.

Чай № 4.

На 1 склянку води беруть 1-2 ст. ложки кори верби білої, варять на малому вогні 10 хв. і вживають через кожних 2 години по І ст. ложці. 

Чай № 5

4 ст. ложки суміші (порівну) трави золототисячнику, листків бобівника і квіток ромашки заливають 3 склянки окропу, настоюють 10 хв. і випивають протягом дня.

Чай № 6

10 г (1 ст. ложки) бруньок сосни кладуть в емальований посуд, закривають кришкою і нагрівають на водяній бані протягом 30 хв. Охолоджують при кімнатній температурі 10 хв., проціджують. Сировину, що залишилась віджимають. Об'єм отриманого відвару доливають кип'яченою водою до 200 мл. Приймають по 1-2, 1-3 склянки 2-3 рази в день після їжі.

Чай № 7

Суміш бруньок тополі чорної, листків підбілу звичайного, кори верби білої і квіток липи у співвідношенні 3: 3,5: 2: 1,5. Беруть 1 ст. ложку суміші на 1 склянку укропу, кип'ятять 5-10 хв. і п'ють гарячим по 1 склянці тричі на день.

Чай № 8

На одну склянку укропу беруть 1 ст. ложку квіток плетухи звичайної і настоюють 10 хв. Напар, підсолоджений медом, п'ють по 3 склянки на день ковтками.

Чай № 9

Настій 2-3 ст. ложки липового цвіту на 0,5 л кип'ятку. Приймають по пів склянки 4 рази на день.

Чай № 10

4 столові ложки первоцвіту весняного на 500-700 мл окропу. Приймають по пів склянки до 6 разів на день при сильній простуді, грипі, а також при кашлі, бронхіті, нежиті і взагалі при всіх видах простудних хвороб.

 

 

Мета роботи: Ознайомитись з особливостями бронхіальних захворювань, вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості рослин для лікування цих захворювань.

Бронхіт – це запалення бронхіального дерева, що в подальшому може призвести до захворювання легень (туберкульозу, пневмонії) та інших органів. За тривалістю бронхіт ділять на гострий і хронічний. Патологією є спазми бронхіальної мускулатури, розпухання слизової оболонки бронхів, збільшення кількості мокроти. Симптоми – кашель, виділення мокроти, неприємний стан в грудній клітці, температура на 2 – 3 день.

Калина звичайна (Viburnum opylus L.).

Ботанічна характеристика.

Кущ або дерево до 4 м з сірувато-бурою корою. Листки – супротивні, широкі, яйцевидні, три- і п’ятипалі, голі, знизу – більш світліші. Верхні листки трилопатеві. квіти з 5-зубчастою чашечкою, з білим віночком, зібрані парасолеподібно, тичинок – 5. Середні квіти виконують функцію розмноження – дають плоди. Цвіте в травні – червні. Плід – кругла. червона кістянка з однією плоскою кісточкою, спіліє – в серпні – вересні. Восени наливається терпким, гіркуватим соком.

Хімічний склад.

Кора калини містить глікозид вібурін, дубильні речовини, фопобофени, флавонові і антоціанові глікозиди, смолу, о складу якої входять органічні кислоти (мурашина, оцтова, ліполева, церотинова, пальмітинова, капрілова, масляна), фітостерин, фітостеролін. Плоди містять масла, цукор, дубильні речовини, антоціани, аскорбінову кислоту. В плодах калини вітаміну С в 1,5 – 2 рази більше, ніж в малини, а по місткості заліза – кровотворного елементу – стоїть на одному місці (першому) з шипшиною. Калина випередила цитрусові (апельсини, лимони, мандарини) за вмістом  вітаміну Е, каротину, фосфору. В плодах калини наявні речовини Р-вітамінної дії (рутину).

Застосування.

Кору, плоди, квіти калини застосовують як протизапальний, заспокійливий, кровоспиняючий та протиспазматичний засіб. Сік з плодів допомагає при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, в тому числі кашлі, бронхіальній астмі, астматичному бронхіті. Також сік дають з медом при підвищенні артеріального тиску. По 10 – 15 штук свіжих ягід їдять при приступах сильного кашлю. Настій з ягід п’ють при болях серця, легень, при кашлі, а також при порушенні обміну речовин в організмі. Таким настоєм добре полоскати горло при ангінах. Відвар з квітів п’ють (1 ст. л. на день) при кашлі, простуді, бронхіті, туберкульозі легень.

При бронхіальних захворюваннях також застосовують і інші лікарські рослини, зокрема: алтею лікарську, звіробій звичайний, смородину чорну, шипшину собачу, малину звичайну, безсмертник піщаний, багно звичайне, сосну звичайну.

Фіточаї, які застосовують для лікування:

1.трави: чебрець – 20г, фіалка, багульник, мати-й-мачуха, квіти бояршинку – по 5г, 1 ложку суміші настояти в 250 мл кип’ятку, приймати по ложці на протязі тижня 5 – 6 р. в день.

2.сосна: 20% настій бруньок на 40% спирт, по 1/2 – 1 ст. ложка 3 р. в день; 1 ст. ложка бруньок сосни настоюють в 0,5 л кип’ятку,