Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лікарські рослини

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
96
Мова: 
Українська
Оцінка: 

сон), так і порушення функцій різних органів (пришвидшене серцебиття, коливання артеріального тиску, порушення функцій різних кишківника,  зміни обміну речовин). 

При лікуванні неврозів використовують слідуючи лікарські рослини: валеріану лікарську, мелісу лікарську, собачу кропиву, глід, сухоцвіт та ін. 
Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.)
Родина валеріанові – Valerianacae
Зустрічається на вологих луках, між чагарниками і по берегах річок, повсюди на Україні. Багаторічна трав’яниста рослина. В перший рік росту утворює розетку з прикореневих листків, а на другий – квітконосні стебла, висотою іноді до 2м, стебла прямі, всередині порожнисті, голі, знизу опушені; листки непарно перисті, супротивні, листочки яйцевидно-ланцентні. Стебло пряме, борозенчасте. Суцвіття велике, галузисте, окремі частини його у формі складних щитків. Квітки дрібні, двостатеві, рожеві або білі. Цвіте ,звичайно, в червні, липні, деякі у серпні.
Збирають корені і кореневища рано навесні або пізно восени. Викопавши, добре очищають від землі, миють у холодній воді і сушать у затінку. Настойки готують переважно з кореневищ, зібраних на високих місцях.
Корені і кореневища валеріани мають своєрідний запах, на смак гіркі, трохи пекучі.
Корені і кореневища валеріани містять 0,5-2% ефірної олії, до складу якої входять: валеріаноборнеоловий ефір, ізовалеріанова кислота, борнеол, міртенол, каліфен, пінон, тернінеол, лімонен, секвітерпени, спирти, борне олові ефіри мурашиної, оцтової і масляної кислот, алкалоїди (валерин, хатенін), глікозид валерид, дубильні речовини, цукри, валеропотріати.
Готують настойки водні, спиртові, які вживають при нервових збудженнях, потрясіннях, при істерії, при судорогах, тяжких душевних переживаннях, безсонні, серцебитті та ін випадках.
Меліса лікарська (Melissa officinalis L.)
Родина губоцвіті – Labiatae
Меліса – багаторічна рослина. Стебло прямостояче, чотиригранне, м’яко-волосисте, розгалужене, висотою до 60 см. Листки супротивні, яйцевидні, слабо зморшкуваті, по краям зубчаті, біля верхівки загострені, зверху темно-зелені, знизу сірувато-зелені, по краям мають червоні точки. Квітки середньої величини, сидять в пазухах верхніх листків, світло-фіолетові, рожеві а іноді білі. Зрілі плоди – світло-бурі, дрібні горішки. Цвіте меліса в липні-серпні. На початку цвітіння збирають тільки листя рослини (для відварів), а іноді листя зі стеблами (для вигонки масла).
У листі меліси виявлено витраль, гераніол, цитронелаль, ліналоол, міоцен, гіркі, дубильні речовини, вітамін С та ін. сполуки.
Валеріанові краплі
1 частину дрібно порізаних коренів валеріани заливають 5частинпми 70 0 спирту, і в теплому (до 25 0С) місці настоюють цілий тиждень. Рідину зливають, в  неї віджимають залишок, дають відстоятися і проціджують через полотно. Всередину дають від 15 крапель до 3,0 мл в день.
Добрим заспокійливим засобом при нервових потрясіннях є водна настойка з розтертого коріння валеріани (мочать 5 годин в теплій воді), у денній дозі 5,0 – 15,0 г на 180,0 г води.
Напар меліси
20,0 г на 1 л окропу. Застосовують всередину. 
Водний напар меліси замінюють іноді спиртовою витяжкою: 1 частина листя по вазі на 3 частини спирту. Приймають 3 рази в день по чайній ложці настойки на 1/3 стакани води.
Чай з суміші трав
Ясменник пахучий (?) – 20,0 г, листя ожини – 25,0 г,  чебрець – 10,0г, собача кропива – 20,0г, сухоцвіт болотяний – 15,0г.
Чай з напару листя рути і кореня валеріани, взятих у рівних частинах (1/4 стакана суміші заливають окропом). Пити ковтками 1 стакан такого чаю на день.  
Слід звернути увагу на лікування нервових хвороб мучницею звичайною. В цьому випадку змішують листя  мучниці звичайної з травою собачої кропиви порівну і п’ють відвар. Для цього беруть по 1 столовій ложці однієї і другої рослини на 3 стакани води і варять, поки не випарується 1/3. рідину, що залишилась відціджують і п’ють в 3 прийоми  за день.
Суміш трав
Собача кропива – 30,0 г, вереск – 40,0 г, сухоцвіт болотяний – 30,0 г, корінь валеріани – 10,0 г. 4 ложки цієї суміші запарюють 1л окропу (парять цілу ніч) і приймають по 4-5 ковтків через кожен час, випиваючи все на протязі дня.
Настойка
1 вагова частина шишок хмелю на 4 вагові частини спирту. 
Дають 2 рази на день – перед обідом і перед сном – на шматочку цукру чи на 1 чайній ложці води по 5-7 крапель настойки.
Суміш трав
Квіти глоду, собача кропива, сухоцвіт і квіти ромашки аптечної в пропорції (відповідно) 4:4:4:1. Напар – ложка суміші на 1 стакан окропу.
Як заспокійливе при різних нервових станах, потрясінні, безсонні застосовують суміш конвалії, собачої кропиви (останньої в два рази менше), валеріани і глоду (порівну).
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Гаммерман А.Ф. Лекарственные растения. – М.: Высш. шк., 1983. – 400 с.
2. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник / За наук. ред. Т.М. Димань. – К.: Лібра, 2006. – 304 с.
3. Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я, 1993. – 232 с.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. – К.: Головн. ред. УРЕ, 1989. – 544 с.
5. Морфологія і систематика лікарських рослин: Навч. пос. / С.П. Романщак, З.В. Геркіял, В.А. Гаврилюк. – К.: Урожай, 2000. – 360 с.
6. Николайчук Л.В., Фомиченко К.В. Растения: противорадиационное питание. – Мн.: Современное слово, 1998. – 256 с.
7. Носаль І.М. Від рослини до людини. -  К.: Веселка, 1992. – 606 с.
8. Товстуха Є.С. Фітотерапія. – 2-е вид., перероблене та доповнене. – К.: Здоров’я, 1995. – 368 с.
9. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. / За ред. проф. В.М. Ковальова. – Харків: ”Прапор”, Видавництво НФАУ, 2000. – 704 с.
10. Харченко М.С. Лікарські рослини та їх застосування в народній медицині. – К.: Здоров’я, 1971. – 335 с. 
11. Атлас лекарственных растений СССР / Глав. ред. акад. Н.В. Цицин. – М.: Гос. изд. мед. лит., 1962.
12. Беркало Л.А. В поисках ключ-травы: Кн. о лекарств. растениях. – Х.: Прапор, 1990. – 269 с., 14 іл.
13. Векірчик К.М. Отруйні лікарські рослини. Посібник-довідник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1999. – 144 с.
14. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса / Под ред. А.Я. Кобзарь. – 5-е изд., испр. и доп. – Донецк: Донбасс, 1990. – 280 с., 16 л. ил.
15. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії. – К.: Здоров’я, 1986. – 280 с.
16. Носаль М.А., Носаль І.М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. – Житомир: Полісся, 1991. – Кн. 1 – 95 с., Кн. 2 – 95 с.
17. Универсальная энциклопедия лекарственных растений. / Сост. И. Путырский, В. Прохоров. – Мн.: Книжный Дом; М.: Махаон, 2000. – 656 с., ил. – (Мир энциклопедий).
18. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу / Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко – Х.: Торсінг, 2002 – 336 с.: іл.
Фото Капча