Лікарські рослини

Розпізнати захворювання неважко.

Допомога і лікування. Добрий спосіб – постійне бинтування кінцівок фланелевим або паперовим бинтом. При стійких ульцераціях застосовувати желатинову пов’язку.

Радикальне лікування – операція або введення у вузли деяких склерозуючих речовин.

2. При лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок використовують такі лікарські рослини: хвощ польовий, кора дуба звичайного, каштан кінський, ожина сиза, ліщина звичайна, звіробій звичайний, деревій лікарський та ін.

Ліщина звичайна (Corylus evellana L.) – деревоподібний кущ (2-4 м заввишки) з родини березових (Betulaceae). Кора темно-сіра, з характерними сочевичками. Гілки дугоподібні, розходяться в різні боки. Пагони й молоді листки опущені. Бруньки заокруглені з війчастими лусочками. Листки чергові, обернено яйцеподібні, біля основи скошено серцеподібні, нерівномірно-зубчасті, на коротких черешках. Плід – горіх у зеленій дзвоникуватій обгортці, вкритій оксамитовим пушком.

Росте у підліску листяних і змішаних лісів. Цвіте у березні – квітні, плоди достигають у серпні.

Горіхи містять жир (55-62%), крокшаш, цукри (2,5%), вітамін В1, каротин і мікроелементи. Листки – ефірну олію (0,04%) та глікозид мірицитрозид, а кора, крім ефірної олії – таніди, флобафени, лігноцериновий спирт і бетулін. У науковій медицині горіхи, олію, добуту з їх ядра, та відвар листків застосовують при шкірних та деяких захворювань судин, нирковокам’яній хворобі. Завдяки високому вмісту білка і жирів плоди ліщини мають високу калорійність і є цінним продуктом харчування – їх їдять свіжими і підсмаженими.

Ліщина розмножується вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща) і горіхами. Через 10-15 років вирощування щороку дає 350-370 кг/га плодів, а в урожайні роки – до 1800 кг.

Горіхи збирають у суху погоду в фазі повної стиглості. Потім їх сушать на відкритому повітрі на сонці.

Деревій звичайний (Achillea milletolium L.) – багаторічна рослина 40-100 см заввишки з родини складноцвітих (Asteraceae). Росте на луках, полях, лісових галявинах, узліссях, схилах, серед чагарників, поблизу доріг, на городах.

Листки містять вітамін К (0,05%), метилбетаїн (0,05%), ефірну олію (близько 0,8%), мурашину, оцтову та ізованеріанову кислоти, складні ефіри і спирти.

3. Для лікування варикозного розширення вен застосовують препарати на основі лікарських рослин.

Фіточаї:

1.Плоди каштану кінського – 20г

кора берези пухнастої – 20 г

кора дуба звичайного – 20 г

мох ісландський – 50 г

трава хвоща польового – 50 г

трава астрагала солодколистого – 100 г

корінь ожини сизої – 100 г

корінь ревеня тангутського – 30 г

квіти цмину піскового – 30 г.

2 ст. ложки суміші варять 5 хв. в 400 мл кип’ятку, настояти до охолодження, проціджують і приймають по 0,5 см. 4 рази в день при варикозному дерматиті. Одночасно корисно робити місцеві ванни із відвару кореневищ чоловічого папоротника.

2. Кора ліщини звичайної – 50 г. 2 ст. ложки листя заливають 500 мл окропу, настояти 2 год. Приймати по 0,5 ст. 4 рази в день до їжі.

3. Квіти ромашки аптечної – 2 частини, трава фіалки трьохколірної – 1 часина, трава хвоща польового – 1 частина, трава звіробою звичайного – 2 частини, трава деревію лікарського – 1 частина, квіти нагідки лікарської – 2 частини, кора дуба звичайного – 1 частина. 1 ст. ложка суміші залити 1 ст. окропу, настоювати 30 хв., процідити. Використовувати у вигляді компресу для промивання трофічних язв декілька днів підряд.

4. При тромбофлебітах збирають лише зеленувато-жовті шишки хмелю, сушать їх. Заварюють із розрахунку 1-2 ст. ложки (в залежності від ваги хворого) на 1 ст. окропу. Кип’ятити на малому вогні 10-15 хв., процідити. Всю дозу випивають в 2-3 прийоми протягом дня, краще ввечері, так як вдень при лікування шишками хмелю проявляється його заспокійлива та снодійна дія.

5. При болях в ногах у людей застосовують теплі ванни для ніг (до коліна) із відвару кори дуба, тривалістю в півгодини. Після ванни одягнути еластичні панчохи.

 

 

Мета роботи: ознайомитись з особливостями захворювання циститу, вивчити ботанічну характеристику та фармакологію властивості лікарських рослин для лікування цього захворювання.

1. Коротка характеристика захворювання.

Цистит (cystits) – запалення сечового міхура. Цистит дуже розповсюджене як серед чоловіків, так і серед жінок захворювання органів сечовидільної системи.

Захворювання виникає при проникненні інфекції в сечовий міхур. Розвитку його можуть сприяти різні фактори, викликають подразнення слизової оболонки сечового міхура: переохолодження тіла, часте вживання прянощів, копченостей. алкогольних напоїв.

Цистит характеризується больовим (через 10 – 15 хвилин) частими, малими порціями сечовиділення. Біль носить різновидний характер, ріжучий, пекучий, тупий і посилюються в кінці сечовиділення. Можлива наявність крові в сечі.

З ціллю профілактики циститу необхідно регулярно проводити гігієну статевих органів, виконувати правила особистої гігієни, завчасно лікувати запалення хвороби. Потрібно остерігатися переохолодження (купань в холодній воді, носіння одежі не по сезону, уникати частого вживання консервованих і надмірно солоних продуктів).

2. Аналіз лікарської рослини, що використовується для лікування та її характеристика.

Яглиця звичайна (Acgopodium podagrania). Багаторічна трав’яниста коренева рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, 50 – 100 см заввишки, гладеньке, порожнисте, борозенчасте, вгорі розгалужене,