Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Логопедія як наука

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

без допомоги логопеда.

Причини ЗНМ
Під час внутрішньоутробного розвитку:
  • інтоксикації
  • токсикоз
  • порушення кровообігу плоду
Під час пологів:
  • мозкові крововиливи, гематоми
  • асфіксія
  • пологові травми
У ранньому віці дитини:
  • травми голови
Логопедична робота
При першому рівні ЗНМ:
  • розвиток розуміння мовлення
  • розвиток наслідування
  • розвиток зорової та слухової уваги, памяті
При другому рівні ЗНМ:
  • Розвиток звукової сторони мовлення
  • Розвиток складової структури
  • Розвиток просодики (темп, ритм, інтонація)
  • Розвиток граматичної будови
  • Накопичення словникового запасу
  • Розвиток фразового мовлення
При третьому рівні ЗНМ:
  • Практичне засвоєння лексичних та граматичних засобів мовлення
  • Удосконалення зв'язного мовлення
  • Формування правильної звуковимови
  • Підготовка до навчання грамоти вгору 
 
ФФНМ
 
Фонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ) – це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами унаслідок дефектів сприймання і вимови фонем. Можна виділити основні прояви, що характеризують цей стан. • Недиференційована вимова пар або груп звуків. В цих випадках один і той же звук може служити для дитини замінником двох або навіть трьох інших звуків. Наприклад, м'який звук т' вимовляється замість звуків с, ч, ш («тюмка», «тяска», «тяпка» замість сумка, чашка, шапка). • Заміна одних звуків іншими, такими що мають більш просту артикуляцію і викликають менше труднощів у вимові для дитини. Звичайно звуки, складні для вимовлення, замінюються більш легкими, які характерні для раннього періоду мовного розвитку. Наприклад, звук л вживається замість звуку р, звук ф – замість звуку ш. У деяких дітей ціла група свистячих і шиплячих звуків може бути замінена звуками т і д («табака» замість собака і т. п.). • Змішення звуків. Це явище характеризується нестійким вживанням цілого ряду звуків в різних словах. Дитина може в одних словах вживати звуки правильно, а в інших – замінювати їх близькими по артикуляції або акустичним ознакам. Так, дитина, уміючи вимовляти звуки р, л або з ізольовано, в зв’язному мовленні вимовляє їх змішано.
Логопедична робота • Формування звуковимови. • Розвиток фонематичного слуху. • Підготовка до навчання грамоті.
 
ДИЗАРТРІЯ
 
 Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Це важкий розлад усієї мовленнєвої діяльності. При дизартрії порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків, але і просодична сторона мовлення: голос, інтонація, темп, ритм. Дизартрія – це неврологічний діагноз. Невролог призначає медикаментозне лікування, а логопед займається корекцією мовленнєвих вад. Лікування дизартрії повинно являти собою комплексний вплив, де будуть використані і медикаменти, і лікувальна фізкультура, і масаж, і логопедична робота. Дизартрія спостерігається, як у тяжкій так і в легкій формі. Тяжка форма найчастіше є компонентом дитячого церебрального паралічу. Діти з тяжкою формою дизартрії отримують комплексну допомогу в спеціальних закладах для дітей з тяжкими розладами мовлення та для дітей з вадами опорно-рухового апарату. Діти ж з легкою формою дизартрії (стерта форма, дизартричний компонент) можуть відвідувати дитячі садки та школи загального типу, та відвідувати логопеда в районній поліклініці або логопедичні пункти. Дітям зі стертою формою дизартрії властиві деякі особливості. Ці діти нечітко розмовляють та погано їдять. Зазвичай вони не люблять м'ясо, хлібні скоринки, моркву, тверде яблуко, тому що їм важко жувати. Трохи пожувавши дитина або тримає їжу за щокою, або починає «давитися» нею. Деякі батьки, перетираючи дитині їжу, самі сприяють затримці у дитини розвитку рухів артикуляційного апарату. Такі діти не можуть самостійно полоскати рот, тому що у них слабо розвинуті м’язи щок, язика. Вони або ковтають воду, або виливають її. У дітей з дизартрією порушена дрібна моторика рук. Вони не можуть застібнути ґудзики, їм важко шнурувати черевики. Вони стикаються з труднощами, коли виконують дію, яка потребує тонких рухів пальців рук. Такі діти неправильно тримають олівець та часто не вміють користуватися ножицями. У дітей з дизартрією порушена і загальна моторика, їм притаманні труднощі при виконанні фізичних вправ. Таким дітям важко втримати рівновагу, часто вони не вміють стрибати на одній нозі.
Причини дизартрії Причиною дизартрії є органічне ураження центральної нервової системи в результаті впливу негативних факторів на мозок дитини. Під час внутрішньоутробного розвитку: • гострі та хронічні інфекції • інтоксикації • токсикози • резус-конфлікти • гіпоксії (кисневе голодування) Під час пологів: • асфіксія • пологові травми • крововиливи при стрімких або затяжних пологах У ранньому віці дитини: • інфекційні хвороби нервової системи (менінгіти, менінгоенцефаліти)
 Логопедична робота при дизартрії тривала та потребує тісної співпраці батьків, логопеда та невролога. Ця робота багатопланова і потребує систематичних занять та чіткого виконання домашніх завдань. Батьки повинні дуже серйозно поставитися до логопедичних занять. Вони повинні чітко визначити для чого виконуються ті чи інші завдання, розуміти їх мету та уявляти очікувані результати. Корекційна логопедична робота при дизартрії включає в себе: • Розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання • Логопедичний масаж • Артикуляційну гімнастику • Корекцію просодичної сторони мовлення (темп, ритм, голос, інтонація) • Корекцію звуковимови • Розвиток фонематичного сприймання
 
РИНОЛАЛІЯ
 
Ринолалія – порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого аппарату. При ринолалії артикуляція звукі відрізняється від норми. Так, при нормальній фонації у дитини під час вимови усіх (крім носових) звуків мовлення, відбувається
Фото Капча