Медичні проблеми похилого віку та старості

Найбільш частими захворюваннями людей похилого віку є артеріальна гіпертонія, стенокардія, серецева недостатність, порушення ритму серця, цукровий діабет 2-го типу, пієлонефрит та ін.

Артеріальна гіпертонія, яка у в людей похилого віку нерідко відрізняється за своїми характеристиками від аналогічного захворювання в більш молодому віці. Гіпертонія може бути ускладненням іншого захворювання, найчастіше пієлонефриту. Артеріальна гіпертонія спостерігається у всіх хворих із хронічною нирковою недостатністю.

Причини розвитку артеріальної гіпертонії до кінця не визначені. Велике значення має зловживання сіллю – люди, схильні досолювати їжу, істотно частіше хворіють на гіпертонію, однак частина людей не є чутливою до сольового навантаження. Гіпертонії сприяє сидячий спосіб життя, відсутність фізичних навантажень, постійний стан підвищеної емоційності (особливо – придушення внутрішніх емоцій, відсутність розрядки, зміни обстановки і роду діяльності).

Лікування артеріальної гіпертонії повинне бути постійним. Не можна лікувати гіпертонію лише при загостреннях, коли підвищується тиск. Обов'язковим елементом лікування повинне бути зниження споживання кухонної солі до 2-3 г у добу. Нерідко застосовують рисово-компотну дієту, коли пацієнт протягом доби їсть винятково плов із сухофруктами.

Стенокардія – дуже чітко окреслений клінічний синдром: біль в грудях, звичайно стискаючий, приступи чітко пов'язані з навантаженням або виходом на холод, продовжуються не більш 10-15 хвилин, а при прийомі нітрогліцерину – близько 5 хвилин. Біль інколи віддає у ліву руку або лопатку у третини хворих. Біль виникає через недостатнє надходження кисню до серцевого м'яза при підвищенні потреби в ньому. При фізичному навантаженні серце б'ється швидше, тому йому потрібно збільшити обсяг протікаючої до нього по коронарних (серцевих) артеріях крові, яка несе кисень. Якщо ці артерії звужені за рахунок атеросклерозу, то резерви збільшення кровообігу швидко вичерпуються і серцевий м'яз приходить у стан кисневого голодування. «Голодні» м'язові клітини починають виділяти речовини, які приводять до зміни току крові – починається склеювання клітин крові, утворення тромбу. У цей момент з'являється біль.

Стенокардія лікується в основному такою групою препаратів, як нітрати. Приймають препарати тривалої дії, такі як нітросорбіт – вони зменшують частоту приступів і збільшують переносимість фізичного навантаження. При болях необхідно обов'язково приймати нітрогліцерин під язик, або користуватися нітрогліцериновим спреєм. У деяких випадках до нітратів тривалої дії додають в-блокатори.

Серцева недостатність – стан, пов'язаний зі старінням, зі змінами серцевого м'яза, або із серцево-судинними захворюванням, такими як артеріальна гіпертонія, стенокардія, порушення ритму серця, міокардит і т. д. Серцева недостатність характеризується падінням насосної функції серця. На початкових стадіях серцевої недостатності змінюється здатність серця розслаблюватися, камера лівого шлуночка менше заповнюється кров'ю і, відповідно, зменшується об’єм виштовхуваної крові. При цьому під час навантаження, коли серце починає битися частіше, сумарний викид крові зменшується і людина починає відчувати дефіцит кисню – з'являється слабість, задишка при підйомі по сходах і т. д.

Клінічно виражена серцева недостатність не вимагає особливих досліджень. Хворі скаржаться на слабкість (найчастіша ознака), задишку при відносно невеликому фізичному навантаженні. У більш вираженій стадії з'являються набряки ніг (спочатку нетривалі, які іноді зникають уночі), пізніше збільшується печінка, з'являється рідина в животі і легенях.

З інших ознак звертають увагу на появу сухого кашлю по ночах, необхідність спати високо або напівсидячи. У важких випадках пацієнт може лише сидіти, схиливши вперед і впираючись руками у ліжко. Пізніше з'являється хрипке дихання, кашель з мокротинням, може розвинутися набряк легень з відхаркуванням пінистого, зрідка рожевого мокротиння.

Від появи перших ознак серцевої недостатності до смерті звичайно проходить близько 5 років. Якщо у хворого серцева недостатність є наслідком прогресуючого серцево-судинного захворювання (важка стенокардія, аритмія, виражений артеріальна гіпертонія), то серцева недостатність прогресує набагато швидше. Саме тому для попередження прогресування серцевої недостатності необхідно лікувати захворювання, що привело до неї.

Порушення ритму серця. Серед усіх порушень ритму серця потрібно виділити миготливу аритмію і повну блокаду провідної системи серця. Ці два порушення можуть викликати важкі ускладнення і привести хворого до смерті, причому якщо перше порушення може зустрічатися в будь-якому віці, хоча його частота з віком росте, те друге є характерним саме для літніх хворих. Миготлива аритмія є наслідком того, що електричні імпульси починають блукати по провідній системі серця, складатися або взаємно погашати один одного і зненацька збуджувати скорочення міокарда. Така ситуація можлива, якщо порушується будова провідної системи серця внаслідок розтягування камер серця або склерозу окремих ділянок. Миготлива аритмія можлива і внаслідок появи додаткових провідних пучків (це уроджений дефект, звичайно виявляється у відносно молодому віці).

Лікування постійної форми миготливої аритмії спрямоване на зниження частоти серцевих скорочень до нормального їх числа – бажано не більше 80-90 ударів на хвилину. При цьому звичайно зникає дефіцит пульсу і зменшуються прояви серцевої недостатності.

Приступ (пароксизм) миготливої аритмії виявляється раптовим порушенням ритму, звичайно знижується артеріальний тиск, іноді до дуже низьких значень, може з'явитися задишка, занепокоєння. Ситуація вкрай небезпечна, необхідно викликати «швидку допомогу». До її приїзду можна спробувати зменшити приступ сильно надавивши на очні яблука або різко масажувати надключичну область, змусити хворого швидко присісти (це не завжди можливо). Рефлекс, який виникає в цьому випадку, може позитивно позначитися на роботі серця аж до