Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

2.2.Працівникам, які отримали ушкодження здоров'я під час поїздки на роботу чи з роботи громадським транспортом при виконанні державних чи громадських обов'язків та при інших обставинах, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, . ступінь втрати працездатності у відсотках встановлюють судово-медичні експертні комісії.

2.3. У разі смерті потерпілого від наслідків трудового каліцтва чи професійного захворювання (за підтвердженням лікувально-профілактичного закладу) МСЕК, в разі необхідності, приймає на огляд непрацездатних осіб, які перебували в а утриманні потерпілого і мають право на відшкодування шкоди, а також непрацездатних осіб, які не перебували на його утриманні, але які мали на день смерті право на одержання від нього утримання.

Ш.Встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

3.1.При встановленні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках МСЕК у кожному конкретному випадку визначає ступінь та тяжкість порушення функцій організму, а при відсутності органу ступінь компенсації втрачених функцій, можливості потерпілим виконувати роботу за певною професією або роботу однакову за кваліфікацією та оплатою, зокрема, можливість виконувати роботу в звичайних або спеціально створених умовам за основною професією чи близькою до неї за кваліфікацією.

           3.2.Рішення про ступінь втрати професійної працездатності та додаткові види відшкодування МСЕК приймає на підставі огляду потерпілого, вивчення медичних документів та результатів функціональних досліджень з урахуванням соціально-трудових факторів (професії, умов праці, характеру, обсягу виконуваної роботи тощо).       

           3.3.У випадках, коли внаслідок .трудового каліцтва чи професійного захворювання настало різко виражене обмеження життєдіяльності, діяльності, що призвело до різко вираженої соціальної дезадаптації та потреби у постійному сторонньому догляді або допомозі встановлюються 100 відсотків втрати професійної працездатності.

 3.4.У випадках, коли внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання настало різко виражене обмеження життєдіяльності, яке призвело до вираженої соціальної деза¬даптації, але вказані порушення не викликають потреби в постійному сторонньому догляді чи допомозі і потерпілий може виконувати роботу в пристосованих умовах, втрата професійної працездатності становить від 80 до 70 відсотків.

3.5. У випадках, коли внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання настає значне зниження можливостей соціальної адаптації з урахуванням соціального фактору та наявності робочих місць встановлюється:

а)60-50 відсотків при втраті працездатності за основною

професією та можливостях працевлаштування потерпілого на

роботі з нижчою кваліфікацією;

б)40-30 відсотків якщо потерпілого

на роботі за своєю професією але при змінах умов пращ та зниженні заробітної плати

3.6.Якщо внаслідок трудового каліцтва або ушкодження здоров'я немає підстав для встановлення групи інвалідності але за станом здоров'я потерпілий потребує незначного обмеження виконуваної роботи, що призводить до незначного зниження заробітку, МСЕК встановлює до 25 відсотків втрати професійної працездатності.

3.7.Рішення МСЕК про причинний зв'язок професійного захворювання з конкретною професій (посадою), яка сприяла розвитку захворювання та терміном його настання, приймається на підставі висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу і це зазначається в довідці про результат визначення ступеня втрати професійної працездатності у • відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, яка видається потерпілому.

3.8. Під моральною шкодою розуміють фізичні {моральні страждання, спричинені потерпілому в результаті трудового каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я. При встановлені факту моральної шкоди МСЕК враховує як характер каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, так і залишкову працездатність потерпілого.

 

V.I. Відшкодування  додаткових витрат:      

          4.1.Власник забезпечує соціальну та професійну реабілітацію потерпілого відповідно До висновків МСЕК.

4:2. Додаткові     витрати     визначаються     згідно     з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, затвердженоюМОЗ України від 20.01.92 р. № 10.01/47,

4.3.Витрати на медичну реабілітацію (діагностичні, лікувальні засоби тощо) визначаються МСЕК на підставі висновків та рахунків лікувально-профілактичних закладів, довідок про їх вартість, рецептів.

4.4.Витрати на додаткове харчування (харчування, яке призначається додатково до існуючих дієт, коли не в повній мірі задовольняються потреби організму хворого в харчових речовинах та енергії) компенсуються у випадках:

а)коли при перебуванні хворого в стаціонарі або

спеціалізованому реабілітаційному закладі виникає погреба у

лікувальному харчуванні, яке цей заклад, не може забезпечити;

б) занепаду харчування ІІ  чи ІІІ ступеня  інвалідів  І-ІІ групи;

в)коли у потерпілого

змін, що настали через трудове каліцтво чи професійне

захворювання має місце надмірна втрата поживних речовин, яка

підтверджується функціональними методами дослідження.

Додаткове харчування призначається на конкретно встановлений термін за раціоном харчування, який складає дієтолог чи лікуючий лікар та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою чи підписом головного лікаря (директора).

4,5. Витрати на протезування компенсуються потерпілому згідно з висновком МСЕК про потребу в протезуванні за рахунками протезних підприємств.

4.6.3а висновком МСЕК потерпілий забезпечується допоміжними побутовими технічними засобами за його рахунок, а в разі можливості - за рахунок підприємства.

4.7.При наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля, власник відшкодовує придбання автомобіля Таврія з ручним керуванням, запасних