Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

7.учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у дах державах

8.учасники бойових дій під час ВВ війни, що стали інвалідами внаслідок загального захворювання (з 1 січня 2004 року).

Учасниками війни вважаються:

1)   військовослужбовці,   які   проходили військову   службу   в Збройних Силах, військах  і органах Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу PСР або в   арміях   його   союзників   в   період  ВВ війни   і   війни  з імперіалістичною Японією 1941-1945 років, або які навчалися в цей період у військових училищах, школах іяакурсах 

2) особи   які в період ВВ   війни  і    війни з імперіалістичною Японією 1941-1945 років працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах,  на    спорудженні захисних рубежів заготовці палива, продуктів, переганяли худобу, навчались в цей період в ремісничих, залізничних училищах; школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших установах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або в період навчання  в школах,  вищих  і   середніх спеціальних  учбових закладах, працювали в народному господарстві і на відновленні об єктів господарського і культурного призначення; 

3)  члени  груп  самозахисту  об'ектових і аварійних  команд місцевої протиповітряної оборони, народного ополчення, які діяли в під час ВВ війни;

4) особи, які в період війни находились в складі армії і флоту як   сини,   вихованці   полку,   і   юнги   до досягнення   ними повноліття;

5). колишні в'язні концтаборів гетто і інших місць примусового утримання в період другої світової війни; особи, які насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР в період ВВ війни на території держав, які були в стані війни з СРСР або окуповані фашистською Німеччиною, якщо вони не вчинили в цей період злочинів проти Батьківщини;

6). робітники, які на конкретній основі направлені нароботу в держави, де велись бойові дії (включно Республіку Афганістан в період з 1.12.1979 р. по грудень 1989 р.) і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;

7).дружини (чоловіки) військовослужбовців, які працювали по найму в державах, указаних в п.6 цієї статті, в період ведення бойових дій в них і не входили до складу обмеженого контингенту рядянськйх військ;

8).особи, які відбували в період ВВ війни 1941-1945 років покарання у місцях позбавлення волі або знаходилися у вигнанні і реабілітовані у відповідності з діючим законодавством України і колищнього СРСР;

9).діти партизан, підпільників, інших учасників боротьби з німецько-фашистськими загарбниками в тилу ворога, які піддавалися в зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків репресіям, фізичним розправам, гонінням;

10).особи, які добровільно представляли в період ВВ війни 1941- 1945 років матеріальну, фінансову або іншу допомогу військовим частинам, шпиталям, партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням і окремим військовослужбовцям в їх боротьбі проти німецько-фашистських загарбників при умові неспростовного підтвердження цих фактів.

У    колишніх    військовослужбовців    використовуються наступні формулювання причин інвалідності: 

1. Поранення (контузії, каліцтво), отримане при захисті Вітчизни. 

2.Поранення   (контузії,   каліцтво),   отримане  при  виконанні обов'язків, військової служби.

3.Поранення    (контузії,    кадіцтво),    отримане    під    час проходження військової служби.

4.Захворювання, отримане під час проходження військової служби.

5.Захворювання, отримане при виконанні обов'язків військової служби.

6.Поранення, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (ДРА та ін.).

У інвалідів  війни  можуть бути використані  наступні формулювання причин інвалідності:

1.Інвалідність з дитинства (поранення, контузії, каліцтво), пов 'язана з бойовими діями ВВВ.

2.Захворювання пов'язане з перебуванням на фронті.

3.Поранення (контузії, каліцтво), отримане при виконанні службових обов'язків.,

4.Захворювання внаслідок поранення в період бойових дій у ВВВ і після війни.

6.7. Захворювання (травми), пов'язані з репресією.

Питання про встановлення,причинного,зв'язку, інвалідності з репресією вирішується на підставі наступних документів: 

1.Документ, який підтверджує відбування покарання в місцях позбавлення   волі   або    факт   примусової    госпіталізації   в лікувальний заклад.

2.Довідки про реабілітацію.

3.Довідки про стан здоров'я -.репресованого в період перебування в місцях позбавдення.врлі або медичні документи лікувальних закладів в перші 5 років після звільнення з місць позбавлення волі, які дають можливість віднести початок хронічного прогресуючого захворювання до періоду репресії.

Причина інвалідності у даного контингенту формулюється наступним чином: «3ахворювання (травма) пов’язана з репресією». 

 

 

розділ 7.

ВСТАНОВЛЕННЯ МСЕК СТУПЕНЯ ВТРАТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ВІДСОТКАХ ПРАЦІВНИКАМ, ЯКИМ ЗАПОДІЯНО ШКОДИ ПРИ ВИКОНАННІ ТРУДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

Наводимо наказ МОЗ України від 22.11.95 р. № 212 «Про затвердження порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня  втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», витяг з наказу МОЗ України від 05.08.98 р, № 238 «Про затвердження критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до порядку встановлення ступеня