Механізація очисних робіт (впровадження механізованих комплексів)

Кріплення складається з однотипних чотирохстойкових секцій підтримуючого-захисного типу; основні елементи, які несуть (основа, перекриття, траверси), зв’язані основним чотирезвенником.

Управління секціями кріплення призводиться блоками управління розташованими на з’єднаних секціях по передньому риду стійок.

Застосування високопрочних столів для виготовлення всіх силових елементів металоконструкцій забезпечує високі прочносні характеристики кріплення.

Технічна характеристика кріплення 1КД80

Опір кріплення, кН/м2 500

Робочий опір секції кріплення, кН 2800

Коефіцієнт затяжки покрівлі 0, 9

Крок переміщення секції кріплення, м 0, 8

Крок встановлення секції, м 1, 35

Прохідний перетин струменю повітря, м2 1, 5

Габаритна висота секції (Нmin. к÷Нmax. к), мм 580÷1140

На підставі вищевикладеного приймаємо перший типорозмір комплексу, який застосовується на пластах потужністю 0, 85-1, 2м з кутом падіння до 10о по підняттям та застосуванням комбайну УКДЗ (Ар≤3 кН/см).

Комбайн УКДЗ може робити по човниковій (з двостороннім вийманням вугілля) схемі з рами пересувного скребкового конвеєру СП-26 щоб уникнути втрати часу на перегін комбайна зверху вниз – більшого на тонкому пласті, що підвищує техніко-економічні показники роботи видобувної ділянки. Комбайн УКД3 призначений для механізованої виїмки вугілля в очисному забої пологих й схильних пластів потужністю 0, 8-1, 3м, просуваючихся простиланню пластів, з кутом падіння від 35о, а також по підійманню і падінню з кутом до 10о, при тому опір вугілля різанню до 360Кн/м.

Шнекові виконавчі органи для розміщені по кінцям корпусу машини, утвореного редукторами ріжучої частини й електродвигуна, які розміщені між шнеками в уступі забою. За допомогою портала, закріпленого до редуктора ріжучої частини, комбайн встановлюється на решітках скребкового конвеєру. Переміщення комбайна по скребковому конвеєру здійснюється за допомогою виносної системи подачі (ВСП).

Завдяки використанню очисного комбайна механізуються процеси відбійки вугілля, навалки його на вибійний конвеєр, зачищення конвеєрної дороги, здійснюється само зарубка, що виключає ручні роботи по підготовці ніш (при виносі привідних та кінцевої головок в штреки).

Головними факторами, що впливають на вибір технологічних схем, є кут падіння і потужність пласта, які визначають спосіб підготовки (до 12 град погоризонтний) та систему розробки (довгими стовпами по підняттям). Крім того, враховуються властивості основної та безпосередньої покрівлі.

У вихідному положенні комплексу конвеєр присунутий до вибою, підошви секції відтягнуті від вибою на ширину захвата, комбайн знаходиться у кінці лави. У міру просування комбайна вздовж вибою і оголення покрівлі секції кріплення, що підлягають пересуванню, розвантажуються, після чого секції з активним підпором підтягається до конвеєрного ставу і розпирається.

Пересування секції кріплення виконують зазвичай послідовно. Пересування конвеєру частіше за все здійснюється з вигоном. По кінцях лави виймання вугілля виробляються само зарубкою комбайна в пласт косими заїздами. На ділянці косих заїздів комбайна секції кріплення пересувають по мірі пересування кінцевої частини конвеєру та виходу комбайна на нову машинну дорогу. Після цього можливо приступити до нового циклу виймання.

 

При правильному виборі типорозміру кріплення повинні виконуватися наступні умови:

Нmin. k ≤ Нmin. p, Нmax. k ≥ Нmax. p. (1. 1)

де Нmin. p і Нmax. p – можливі розрахункові мінімальна й максимальна висота кріплення, м

Нmin. k і Нmax. k – конструктивні мінімальна й максимальна висота кріплення, м.

Розрахункова схема до визначення значень, що допускаються, Нmin і Нmax наведена на рисунку 1. 1

Рисунок 1. 1- Розрахункова схема до визначання конструктивних параметрів кріплення

mmax і mmin – максимальна і мінімальна потужності пласта в межах виймального поля, м;

l3 і l n – відповідно відстані від вибою до заднього й переднього ряду стійок кріплення, м;

Δh3 – величина опускання покрівлі над задніми стійками при максимальному їхньому видаленні від вибою (не засунута секція), м;

Δhn – величина опускання покрівлі над передніми стійками при мінімальному

їхньому видаленні від вибою (присунута до вибою секції), м.

З рисунку 1. 1 випливає, що

Нmin. p = mmin – Δh3 – Θ, м (1. 2)

Нmax. p = mmax – Δhn, м

Крім того, для кріплення із двох стійковою секцією:

ln = lnk + a=2, 44+0, 3=2, 74;

l3 = lзk + B + a=3, 59+0, 8+0, 3=4, 69,

де lnk і lзk – конструктивні розміри кріплення, м

Для кріплення 1КД-80 – lnk =2, 44м, lзk=3, 59м;

α – відстань від вибою до передньої крайки перекриття кріплення, що повинне бути, згідно ПБ, не більше 0, 3 м;

β – ширина захвату очисного комбайну комплексу, м;

Θ – запас розсувності, мм, на розвантаження кріплення від тиску порід покрівлі; приймається для пластів потужністю менше 1м рівним 30 мм.

Величина опускання покрівлі визначається залежно від потужності пласта й становить:

Δh3 = αк• mmin•lз (1. 3)

Δhn = αк• mmax•ln

Остаточно формули (1. 2) будуть мати вигляд:

Нmin. p = mmin – αк• mmin•lз-Θ, м

Нmax. p = mmax – αк• mmax•ln, м

Нmin. p = 1, 1-0, 025-1, 1•4, 69-0, 05=0, 922;