Механізм виконання дохідної частини державного бюджету та його вдосконалення

Бюджетний кодекс став першим в Україні системним документом, який, в основному, врегулював взаємини між різними рівнями влади. Зафіксована в ньому трирівнева система повноважень відповідає європейським тенденціям. Кодекс заклав головні критерії розподілу повноважень. Проте, існують певні труднощі в технологічному плані його реалізації: відсутність достовірної статистики, неможливість обрахунку із задовільною точністю доходної частини бюджетів у зв’язку з податковими нововведеннями.

Існує об’єктивна необхідність у зміцненні регіональних фінансів сьогодні – районних та обласних бюджетів. У тій же Європі давно працює система багаторівневого фінансування інвестиційних проектів у рамках контрактів «держава-регіон».

Необхідність стратегічного бачення пріоритетів та завдань регіонів держави, розв’язання економічних і соціальних проблем на міждержавному рівні, формування вертикалі системи управління місцевими бюджетами, вирішення завдань соціальної бюджетної політики з урахуванням можливостей економіки, підтримка збалансованості доходів і видатків та інше потребують проведення досліджень, які покликані стати підґрунтям прийняття ефективних управлінських рішень у галузі бюджетування .

Проблемам дослідження бюджетних відносин присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених: В. Пинзеника, О. Азріліяна, С. Булгакової, Л. Василенко, О. Василика, Віллема де Вріса, В. Гейця, М. Назарова, В. Опаріна, В. Полозенка, Л. Сафонової, В. Федосова, В. Хижняк, С. Юрія та інших. Зокрема, питання щодо формування дохідної частини місцевих бюджетів розглядалися в наукових працях С. Бейлі, Ш. Бланкарта, С. Слухая, А. Максюти, Л. Дробозіної, Л. Павлової, Д. Томасі, Р. Ролкера, Р. Алена, Р. Зоді та інших.

Головною ланкою фінансів органів місцевого самоврядування є їх бюджет, тобто затверджений рішенням відповідної ради на певний період часу розпис доходів та витрат територіальної громади у грошовому вираженні.

Бюджетний процес визначається Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про бюджетну систему України» та іншими законодавчими і нормативними актами.

Питання формування дохідної частини державного бюджету висвітлено у роботах В. Андрущенка, О. Василика, В. Дем'янишина, А. Крисоватого, В. Федосова, С. Юрія, які займались вивченням теоретичних засад функціонування та практичних особливостей роботи Державного казначейства України.

Казначейська система виконання бюджету за доходами досліджується у наукових працях вітчизняних економістів, зокрема П. Буряка, Р. Макуцького, В. Ракитського, Л. Клівіденко, які у своїх роботах розкривають проблеми вдосконалення системи формування та обслуговування доходів бюджету.

Не дивлячись на велику кількість наукових досліджень у сфері особливостей казначейського обслуговування бюджетів за доходами, недослідженими залишаються питання підвищення ефективності процесу виконання за доходами безпосередньо державного бюджету, що є особливо актуальним на сьогоднішній день в умовах проведення низки реформ, зокрема, прийняття нового Бюджетного Кодексу України. Саме тому метою написання статті є дослідження основних проблем формування дохідної частини державного бюджету та шляхів їхнього вирішення.

Інструментом реалізації соціально-економічної політики держави виступає бюджет, форма та зміст якого обумовлені рядом чинників. Показники, які відображені в бюджеті, свідчать про економічний розвиток і політичний устрій, соціальну політики країни.

В Україні зроблено вагомі кроки у вирішенні питання організації виконання Державного бюджету. Сформовано систему фінансових органів, що займаються виконанням Державного бюджету України (Державна казначейська служба), створено правову базу, за допомогою якої регламентується процес виконання державного бюджету, приймаються закони та нормативні актів, що регулюють відносини між державою і юридичними та фізичними особами, між ланками бюджетної системи у процесі виконання Державного бюджету України.

Питанню обліку та аналізу доходів та витрат та ефективності використання бюджетних коштів присвячені праці Атамаса П. Й., Голікова В. І., Гуцайлюк Л. П., Джоги Р. Т., Зіміної І. А., Іванечко Ю., Канєвої І. Т., Лушин В. А. Матвєєвої В. О., Сідень О. І., Ткаченко І. Т., Сопка В., Фатєєва М. В., Юрій С. І інших.

Реформування економічних відносин у напрямку ринкових перетворень в Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства, зокрема і державний фінансовий контроль, а також найважливішу ланку та невід’ємну його складову частину – бюджетний контроль. Проблеми, що виникають у сфері бюджетного контролю, вельми багатоаспектні та багатогранні, а тому їх аналіз залишається актуальним. Нормами чинного Бюджетного кодексу України регулюється нормативно-правове забезпечення бюджетного контролю. Але ці норми лише частково враховують особливості контрольної діяльності органів державної влади і органів державного фінансового контролю, рідко повторюються і лише частково розкривається сутність і механізм бюджетного контролю. Недосконалість чинного законодавства і обмеженість доступу розроблення проблем бюджетного контролю породжує численні бюджетні правопорушення.  

Для України сказане вище є досить важливим, адже однією із найголовніших функцій державного управління за дотриманням бюджетного законодавства є контроль за формуванням, розглядом, затвердженням та виконанням бюджетів.

Найбільший внесок у розвиток бюджетного права зробили відомі вчені-юристи Л. К. Воронова, В. В. Безчеревних, М. М. Піскотін, Н. І. Хімічева, С. Д. Ципкін, М. В. Карасьова, О. М. Горбунова, Н. А. Куфакова. Проте аналіз наукових робіт з питань бюджетного контролю дає підстави стверджувати, що ці проблеми не отримали остаточного вирішення. Дослідження основ фінансового контролю проводилися комплексно, проте практично не торкались окремого його виду – бюджетного контролю, оскільки