Менеджмент в туризмі

Мотиваційні теорії розвивались протягом усієї історії економічної науки. Суттєвий внесок у розвиток теорії мотивації внесли українські вчені. Так, Михайло Вольський вважав необхідними поліпшити фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. Михайло Туган-Барановський одним з перших у світі розробив чітку класифікацію потреб.

4.3. Теорії мотивації

 

Протягом розвитку менеджменту склалась обґрунтована система теорії мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників. Класифікація теорій мотивування виконана з виділенням двох груп теорій: змістовних та процесійних (рис. 4.5).

 

Рис. 4.5. Класифікація теорій мотивування 

 

Сутність змістовного підходу до мотивування

Ці теорії сконцентрували свою увагу на аналізі потреб людини, пріоритетності їх мотивуючої дії.

Український вчений М. Туган-Барановський виділив 5 груп потреб: 1) фізіологічні; 2) статеві; 3) симптоматичні інстинкти і потреби; 4) альтруїстичні; 5) потреби практичного характеру. Він також вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному.

Ієрархію потреб за А. Маслоу показано на рис. 4.6. 

Виділено такі групи потреб:

1)потреба в їжі, воді, помешканні, одязі, сексі тощо;

2)потреба у захисті від фізичної та психологічної небезпеки;

3)потреба відчувати причетність до подій (дружба, друзі на роботі);

4)потреба поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), визнання, самоповага;

5)потреба в реалізації своїх можливостей (творча робота, здобутки).

Згідно з підходами А. Маслоу, перші дві групи потреб називають первинними (вимагають першочергового забезпечення), а три інші – вторинними. 

 

Рис. 4.6. Класифікація потреб за теорією А. Маслоу

 

У теорії потреб Мак-Клелланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби: 1) влади; 2) успіху; 3) причетності.

Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні.

 

Таблиця 4.1. Класифікація факторів за теорією Герцберга

Гігієнічні факториМотиваційні фактори

1. Політика фірми і адміністрації

2. Умови роботи

3. Заробіток

4. Міжособові відносини з начальником, колегами, підлеглими

5. Рівень безпосереднього   контролю за роботою1. Можливості творчого та ділового зростання

2. Просування по службі

3. Почуття успіху

4. Визнання та схвалення результатів роботи

5. Висока міра відповідальності

 

За теорією К. Альдерфера ERG до основних груп потреб, які мотивують поведінку людей, належать:

-потреби існування;

-потреби зв'язку (випливають із соціальної природи людини, її бажання бути членом колективу, мати друзів, сім'ю, добрі стосунки з колегами, керівниками тощо);

-потреби зростання (пов'язані з прагненням особистості самовиразитись, самоствердитись).

На відміну від теорії А. Маслоу ієрархія потреб К. Альдерфера засвідчує рух не лише від нижчих потреб до вищих, а й у зворотньому напрямі, який демонструє посилення мотиваційної дії нижчих потреб за неможливості задоволення потреб вищих рівнів.

Суть теорій потреб Д. МакГрегора та У. Оучі розкрито в таблиці 4.2. 

Теорія Ф. Герцберга має багато спільного з теорією А. Маслоу. Гігієнічні фактори, визначені Ф. Герцбергом, відповідають фізіологічним потребам безпеки і впевненості у майбутньому, фактори мотивації – потребам вищих рівнів, визначених Маслоу. Однак Маслоу розглядав гігієнічні фактори як дещо, що викликає певну лінію поведінки: якщо менеджер надає робітникові можливість задовольнити одну з таких потреб, то робітник у відповідь буде працювати краще. Герцберг же, навпаки вважав, що робітник починає звертати увагу на гігієнічні фактори тільки тоді, коли сприйме їх реалізацію як неадекватну або несправедливу.

Таблиця 4.2. Характеристика змістовних мотиваційних теорій

Змістовні теорії мотивуванняОсновні характеристики 

Теорія потреб 

М. Туган – Барановського Виділяються фізіологічні, статеві, альтруїстичні, симптоматичні, а також практичні потреби.

Особливе значення відіграють приналежність до народностей, моральні та релігійні погляди

Теорія потреб 

А. МаслоуПоділ потреб на первинні та вторинні.

Поведінка людей визначається потребами нижчого порядку.

Після задоволення потреб вищого порядку їх мотиваційна дія припиняється.

Теорія потреб

Д. Мак-КлелландаПоведінку людей мотивують такі потреби: влади, успіху, причетності.

Увага до потреб вищого порядку, оскільки потреби нижчого порядку вже задоволені.

Теорія потреб 

Ф. ГерцбергаВиділення гігієнічних і мотиваційних факторів.

Гігієнічні фактори (нижчий порядок) запобігають виникненню незадоволення роботою.

Мотиваційні (вищий порядок) впливають на поведінку.

Теорія потреб К. Альдерфера Основні потреби, які мотивують поведінку людини: існування, зв'язку, зростання.

За неможливості задоволення потреб вищого рівня,  зростають зусилля щодо якіснішого задоволення потреб нижчого рівня.

Теорія потреб 

Д. МакГрегора Теорія „X” передбачає, що працівники схильні уникати роботи та відповідальності, тому для їх стимулювання необхідно використовувати контролювання і погрози.

Теорія "Y" апелює до потреб вищого порядку: у причетності, мати високі цілі, автономії та самовираження.

Працівники схильні до теорії "Y", але організаційні умови та вплив менеджерів зумовлюють вибір ними теорії „X”.  

Теорія потреб У. Оучі Теорія "Z" визначає, що основою успіху працівників є віра в загальні цілі. Вагомими стимулами є довірчі взаємини та взаємопідтримка, повна узгодженість дій.

 

 

Процесійні теорії мотивації  та їх характеристика

Процесійні теорії мотивування акцентують увагу