Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Метелики, блохи, нічні бражники

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Метелики
Блохи
Нічні бражники
Список використаних джерел
 
МЕТЕЛИКИ
 
Лускокрилі або метелики (лат. Lepidoptera Linnaeus, 1758), – ряд комах, які відрізняються лускатим кольоровим покривом крил, ссальними ротовими органами у вигляді хоботка (утворений з видозмінених нижніх щелеп або максил) і повним перетворенням (з наявністю червоподібної личинки, яка називається гусеницею, і лялечки). Метелики поширені у всіх країнах від холодних до тропіків, де їх більше і вони яскравіше забарвлені. Близько 220000 видів лускокрилих розподілені по безлічі родин і більших систематичних груп. У Європі зустрічається близько 3500 видів метеликів.
Розділ ентомології, який вивчає лускокрилих, називається лепідоптерологією.
 
Загальна характеристика
 
Ряд умовно включає дві великі групи: денні та нічні метелики. Для денних характерний денний спосіб життя, булавовидні антени і широкі крила, які піднімаються під час відпочинку догори. Нічні метелики активні в темний час доби, мають нитковидні або пір'ясті антени, у спокої тримають крила у горизонтальній площині або складають їх трапецією.
Як і у всіх комах тіло метеликів ділиться на три головних відділи: голову, груди й черевце. Зовні воно захищене твердими хітиновими покривами або зовнішнім кістяком. Метелики мають три пари ніг, скріплених із грудьми (у деяких денних метеликів передні ноги вкорочені).
Головна характерна ознака метеликів – дрібні лусочки на крилах (звідси і назва ряду), а трубчастий тонкий хоботок, який може скручуватися, використовується метеликами для живлення.
Метелики відносяться до комах з повним перетворенням або голометаморфозом.
Життєвий цикл включає чотири фази:
яйце → личинка (гусениця) → лялечка → доросла комаха (імаго)
 
Голометаморфоз лускокрилих: яйце, гусениця, лялечка, метелик
 
Стадії метаморфозу і спосіб життя метеликів та їх личинок відрізняється (різне число линянь на стадії гусениць, різні способи окуклювання і т. д.). У різних видів тривалість циклу розвитку від яйця до дорослої особини неоднакова – від декількох тижнів (наприклад, у вогнівок) до декількох років (у деяких нічних метеликів).
У розмноженні метеликів важливу роль відіграють забарвлення і форма крил (залучення партнерів), а також складні форми залицяння (шлюбні польоти й танці). Деякі види характеризуються статевим диморфізмом – розходженнями у забарвленні і розмірах (самки крупніші від самців), безкрилістю самок (у деяких нічних метеликів). Відшукуванню партнерами один одного сприяють хімічні речовини, які мають сильний запах (феромони) і виробляються самцями денних метеликів і самками нічних видів. Спарювання відбувається на землі або рослині і триває від 20 хвилин до декількох годин; увесь час особини, які паруються, зберігають нерухомість.
Самки відкладають яйця на листя, стебла або гілки рослин. Їх число у кладці залежить від виду й може бути більшим від 1000, однак до дорослої стадії доживає небагато. У багатьох видів помірного поясу відкладені восени яйця взимку перебувають у стані глибокого спокою (діапаузи). Личинки, які виходять навесні з яєць, дуже активні і споживають багато їжі й кисню, які забезпечують їх ріст і розвиток. Багато гусениць мають захисні пристосування, які рятують їх від численних ворогів: застережливе яскраве забарвлення, густі волоски, маскувальне або мімікруюче забарвлення і форму тіла, виділення неприємного заходу, нагромадження в тілі отруйних речовин.
 
Класифікація
 
Сучасна класифікація лускокрилих виділяє чотири підряди:
Первинні зубаті молі (Zeugloptera) – представлені однією надродиною Micropterigoidea, у яку входить єдина родина Micropterigidae.
Безхоботкові (Aglossata) – представлені однією надродиною Agathiphagoidea, у яку входить єдина родина Agathiphagidae.
Гетеробатмії (Heterobathmiina) – представлені однією надродиною Heterobathmioidea, яку входить єдина родина Heterobathmiidae.
Хоботкові (Glossata) – найбільш численний підряд.
 
Схема зовнішньої будови метелика (на прикладі махаона)
1 – вусики, або антени; 2 – голова; 3 – складне око; 4 – хоботок; 5 – передня нога; 6 – середня нога; 7 – груди; 8-10 задня нога (8 – стегно; 9 – гомілка; 10 – лапка) ; 11 – черевце; 12 – терминалии (видозмінені останні сегменти черевця) ; 13 – заднє крило; 14 – «хвостик» на заднім крилі; 15 – зовнішній край крила; 16 – вершина крила; 17 – жилки; 18 – мембрана крила; 19 – костальный (передній) край крила.
 
БЛОХИ
 
Загальна характеристика
Блохи (ряд Siphonaptera) являють собою одну з найбільш важливих груп кровососних комах. Вони належать до комах з повним перетворенням. Блохи утворюють самостійний і добре відокремлений ряд, хоча філогенетично їх наближають до двокрилих й мекоптер. На сьогодні відомо близько 2000 видів і підвидів бліх.
Імаго (статевозріла стадія) блохи є облігатними гематофагами, які паразитують на теплокровних тваринах – ссавцях і птахах. Червоподібна безнога личинка блохи розвивається у підстилці гнізда хазяїна і веде вільний спосіб життя. Переважна більшість бліх – періодично нападаючі гніздово-норові паразити, здатні, на відміну від вільних кровососів, зокрема, таких як двокрилі або деякі клопи, тривалий час перебувати у хутрі хазяїна.
 
Блохи – вторинно безкрилі комахи. Їх тіло сплющене з боків і представлене 3 основними відділами або тагмами: головою, грудьми й черевцем. Груди бліх мають три пари ніг, з яких задні є найбільш довгими.
Фото Капча