Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методологічні засади проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 р.

Предмет: 
Тип роботи: 
Повідомлення до семінарського заняття
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Методологічні підходи до підготовки Всеукраїнського перепису населення зумовлювалися його загальною концептуальною ідеєю, тобто тим, що це мало бути суцільне опитування населення, яке передбачалося проводити за місцем проживання респондентів упродовж заздалегідь визначеного періоду у формі інтерв’ю із залученням спеціально навченого переписного персоналу. При цьому для усіх категорій персоналу розраховувалися відповідні норми навантаження, в залежності від місцевості, де проводилося опитування. Враховувалося також те, що у ході перепису повинні були бути обліковані такі категорії респондентів, як “постійно проживаючі”, “тимчасово відсутні” та “тимчасово проживаючі”, інакше кажучи, мало бути визначене постійне та наявне населення кожного з регіонів.

З огляду на це, першочергові підготовчі переписні заходи ставили за мету уточнення меж міських поселень та великих сільських населених пунктів, упорядкування в них адресного господарства і складання на цій основі актуальних картографічних матеріалів для потреб перепису, а також забезпечення повноти і правильності поточного обліку населення за місцем проживання. Виходячи з цього, зазначені заходи включали в себе, по-перше, кропітку і тривалу роботу зі здійснення перевірок щодо відповідності розмежування адміністративно-територіальних одиниць та визначення їх найменувань, а також впорядкування встановлених назв вулиць, провулків, площ тощо та нумерації будинків і квартир. Першочерговість цього завдання пояснювалася тим, що воно було основним підґрунтям, на якому базувалося виконання усіх подальших переписних робіт.

Важливість цієї роботи обумовлювалася ще й тим, що межі, зокрема міські смуги, і адресне господарство, особливо міськпоселень, на початку 90-х років зазнали дуже суттєвих змін. Перейменування населених пунктів, зміна назв вулиць, провулків тощо носили масовий характер. Все це повинно було знайти адекватне відображення на схематичних планах міст та картах районів. Одночасно, брак коштів у місцевих бюджетах нерідко приводив до того, що на будинках покажчики з назвами вулиць і номерів будівель були взагалі відсутні. І це теж потребувало свого невідкладного вирішення. Вимоги, що були висунуті до адресного господарства населених пунктів з огляду на потреби перепису населення, полягали у наступному:

  • не дозволялася наявність однакових найменувань районів, міст, селищ, сіл у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці вищого за вказаний рівня, а також тотожність назв вулиць, провулків тощо у межах одного населеного пункту;
  • нумерація будинків повинна була бути послідовною: з одного боку вулиці – парна, з іншого – непарна;
  • на кожному будинку мав бути вивішений номерний знак, а на кожній квартирі вказаний відповідний номер;
  • на наріжних будинках повинні були міститися таблички з назвами проспектів, майданів, вулиць, провулків тощо і нумерація мала бути подвійною.

Упорядкування адресного господарства міськпоселень та сільських населених пунктів передувало складанню схематичних планів та карт районів – надзвичайно відповідальному і трудомісткому етапу підготовчих переписних робіт. Зважаючи на суцільний характер опитування населення під час перепису, схематичні плани повинні були містити всі без винятку будинки, де проживало або могло проживати населення, із указанням контурів кварталів і житлових масивів. Усі будівлі на плані показувалися спрощено, у вигляді квадратів та прямокутників із обов’язковим зазначенням їх номерних знаків. На плани наносилися також назви вулиць, майданів, провулків, проїздів, проспектів, бульварів, набережних. Крім того, на схемпланах відмічалося так зване незавершене будівництво, яке згодом могло бути закінчене й на дату перепису населення перетворитися на місце проживання респондентів. На картах районів крім відображення меж району і контурів кожного з населених пунктів, повинні були бути також нанесені умовні позначки об’єктів гідрографії (ріки, озера, ставки тощо), доріг між населеними пунктами, автомобільних шляхів та залізниці.

Ще одним напрямком підготовчих заходів до перепису населення були перевірки правильності й повноти поточного обліку населення, які здійснювалися для оцінки достовірності адміністративних даних щодо кількості мешканців того чи іншого населеного пункту, а також з метою усунення недоліків обліку. У ході цих перевірок особлива увага приділялася обліку тих груп населення, щодо яких найчастіше припускалися порушення: діти й підлітки у віці до 16 років, студенти вищих учбових закладів та особи, місце роботи яких не співпадало з місцем постійного проживання тощо.

На рівні районів (міст) для правильної організації перепису населення і забезпечення його повноти, кожен відповідний відділ статистики складав організаційний план проведення Всеукраїнського перепису населення (далі – оргплан). Оргплани складалися по кожному району (включаючи райони у містах) та місту, яке не мало у своєму складі районів. Районний (міський) оргплан складався із таких розділів:

  • переписне районування;
  • комплектування переписних кадрів;
  • проведення інструктажу і перевірки знань працівників перепису;
  • план проведення масово-роз'яснювальної роботи серед населення;
  • пояснювальна записка.

Для складання районного (міського) оргплану Держкомстатом України було затверджено такі форми:

1) форма 1-орг-район "Склад переписного відділу міських поселень";

2) додаток до форми 1-орг-район "Склад інструкторської і лічильних дільниць міських поселень";

3) форма 2-орг-район "Переписне районування міських поселень";

4) форма 3-орг-район "Склад переписного відділу, інструкторських і лічильних дільниць сільської місцевості";

5) додаток до форми 3-орг-район "Список дрібних населених пунктів і окремо розташованих будинків, що відносяться до основних населених пунктів";

6) форма 4-орг-район "Переписне районування сільської місцевості";

7) форма 5-орг-район "Список лікарень, пологових будинків, санаторіїв, будинків відпочинку, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, будинків-інтернатів для осіб похилого віку та інвалідів, готелів і т.ін.";

8) форма 6-орг-район "Потреба в переписних кадрах";

9) форма 7-орг-район "План проведення інструктажу і перевірки знань інструкторів-контролерів та обліковців";

10) форма 8-орг-район "План проведення масово-рoз'яснювальної роботи серед населення".

Заповнені форми оргплану повинні були бути звірені з картографічним матеріалом, із квартальними списками будинків, списками сільських населених пунктів; показники форм оргплану мали бути узгоджені між собою. Результати переписного районування наносилися на схемплани міських поселень та великих сіл і карту району.

З 30 листопада до 4 грудня 2001 року, обліковцями було здійснено попередні обходи приміщень, розташованих на території кожної лічильної дільниці. При цьому обліковці відвідували не лише житлові приміщення, але і приміщення підприємств, установ і організацій, де могло проживати населення. Метою цієї роботи було, передусім, знайомство обліковців зі своїми респондентами, роз'яснення їм порядку проведення опитування та уточнення часу, коли було б зручніше переписати проживаючих у даному приміщенні, особливо тих, кого зазвичай важко застати вдома. Крім того, для отримання необхідної інформації та оперативного зв'язку населення з тимчасовим переписним персоналом, респондентам повідомлялися адреси і номери телефонів інструкторської дільниці (переписного відділу), до яких належало дане приміщення.

Одночасно, під час попередніх обходів ще раз уточнювалися дані квартальних списків будинків і списків сільських населених пунктів, оскільки обліковці записували в свої записні книжки в міських поселеннях кожну квартиру, одноквартирний будинок, кімнату в гуртожитку, вказували назву вулиці, номер будинку, квартири і кількість проживаючих у приміщенні, а в сільській місцевості – назву населеного пункту, номер будинку або прізвище та ініціали власника будинку й кількість проживаючих в ньому. Слід також зауважити, що дані квартальних списків будинків і списків сільських населених пунктів щодо оцінок чисельності населення ні за яких умов не повідомлялися обліковцям, а використовувалися завідувачами переписних відділів виключно для контролю обліку населення у ході опитування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОІ ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. – 2002. – 348 с.
Фото Капча