Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні рекомендації щодо обладнання і функціонування кабінету психологічного розвантаження особового складу підрозділів пожежної охорони

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зростання ролі людського чинника в сучасних умовах визначає необхідність широкого використання прогресивних методів і засобів забезпечення професійної працездатності, зміцнення здоров'я, підвищення творчої активності працівників. Істотне місце у вирішенні цих задач займає діяльність реабілітаційно-оздоровчих центрів, створених у ряді галузей народного господарства. Досвід їх роботи свідчить про значний оздоровчий та економічний ефект, який досягається завдяки підвищенню працездатності, скороченню витрат робочого часу через хвороби і травми, зниженню плинності кадрів внаслідок незадоволення умовами праці.
Результати проведених психофізіологічних досліджень особливостей праці пожежних показали, що робота на пожежах призводить до вираженого зниження функцій енергозабезпечуючих систем організму, погіршення психічних процесів, прогресуючого падіння працездатності. Встановлено, що робота по ліквідації пожеж і аварій відноситься до 5-6-ї категорії за важкістю праці, тому тут висока ймовірність виникнення нервової, соматичної патології, стану психічної дезадаптації. Отримані дані свідчать про важливість і необхідність впровадження в практику пожежної охорони методів, спрямованих на відновлення та підтримку працездатності особового складу в умовах добових чергувань.
 Вирішенню цієї задачі будуть сприяти кабінети психологічного розвантаження, що являють собою багатокомпонентні оздоровчі комплекси.
 
 Психофізіологічні особливості праці пожежних
 
Праця пожежного відноситься до категорії складної і небезпечної для життя і здоров'я. Її специфіка визначається роботою у несприятливих санітарно-гігієнічних умовах, високим рівнем нервово-психічного напруження, значним фізичним навантаженням, порушенням сну, постійною готовністю протягом добових чергувань до виконання бойових дій в екстремальних умовах. Забезпечення внутрішньої готовності зумовлює зростання емоційного напруження, яке допомагає мобілізувати психофізіологічні функції організму. Перебування в стані постійної бойової готовності й виконання протягом добового чергування робіт згідно з розпорядком дня призводить до накопичення стомлення.
Згідно з кількісною оцінкою виділено шість категорій важкості праці, що
різняться за ступенями розвитку в організмі, який працює, різних зворотніх і незворотніх негативних станів. Так, починаючи з 4-ї категорії , у працівника розвиваються перед патологічні межові стани, значно падає працездатність, спостерігається перенапруження компенсаторно-приспособлюючих механізмів захисту організму. При 5-тій категорії важкості праці в кінці робочого періоду виникають реакції, що свідчать про патологічний стан організму. Вони можуть зникнути тільки після повноцінного відпочинку. Однак при цьому не виключається можливість появи значного числа професійних захворювань. До 6-тої категорії віднесені роботи в найбільш несприятливих, критичних умовах праці. Патологічні стани тут розвиваються дуже швидко і можуть призвести до важких порушень здоров'я, травматизму і нервових зривів.
Під час добових чергувань інтегральний показник стомлення після гасіння пожеж змінюється від -54 до -68 відносних одиниць, що свідчить про виражене зниження працездатності. У пожежних виявляється моторна загальмованість, психічний дискомфорт, апатія, шум і тягар у голові, млявість, емоційна напруженість, відмічається підвищена дратівливість і чутливість до дії різних чинників зовнішнього середовища. Умови праці особового складу чергових караулів були оцінені як дуже важкі (5-та і 6-та категорії важкості).
Рівень функціонального стану й працездатність пожежних знижується також після практичних занять, господарських і допоміжних робіт. Інтегральний показник стомлення змінюється до -50 умовних одиниць, що відповідає 4-й категорії важкості праці.
Більш того, після чергувань, під час яких відбувалось гасіння складних пожеж, працездатність особового складу не завжди відновлюється повністю за подальші вихідні дні. Тому при заступанні пожежних на наступне чергування, нерідко виявляються залишкові явища перевтоми.
У зв'язку з цим практично важливим для підтримки боєготовності пожежних є впровадження в практику пожежної охорони методів оперативного відновлення працездатності в умовах добового несіння служби. З цією метою доцільне створення в підрозділах кабінетів психологічного розвантаження. 
 
1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
1.1. Кабінет психологічного розвантаження – це спеціально обладнане приміщення, в якому виділяються кімнати для групової або індивідуальної психокорекційної роботи і психологічного обстеження, апаратна для розміщення аудіо -, відео-проекційної та іншої апаратури, що застосовується при проведенні психокорекційної роботи.
1.2.Кабінети психологічного розвантаження особового складу підрозділів пожеж - ної охорони створюються за розпорядженням їх керівників.
1.3. Відповідальний за кабінет (заступник начальника підрозділу) призначається начальником підрозділу, при якому він створюється, про що вносяться доповнення в його функціональні обов'язки. 
1.4. Порядок роботи кабінету визначається відповідальним з урахуванням особливостей діяльності конкретного підрозділу і затверджується його начальником.
 
2.ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ
 
2.1. Надання психологічної допомоги особовому складу.
2.2. Зняття нервово-емоційного напруження. 
2.3. Забезпечення відновлення працездатності, профілактика професійної втоми.
2.4. Підвищення функціональних можливостей організму, стійкості до впливу стресових чинників праці та зниженню негативних наслідків їх впливу.
2.5. Навчання співробітників методам та прийомам психологічної саморегуляції ( аутогенним, емоційно-вольовим тренуванням ).
Організація в підрозділах пожежної охорони кабінетів психологічного розвантаження створить більш здорові і безпечні умови праці, буде сприяти збереженню здоров'я , подовженню терміну професійної діяльності особового складу.
Психологам ДПО потрібно налагодити тісну взаємодію з медичними працівниками ВОЗ-СОЗ ГУМВС-УМВС (особливо – центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору) з метою їх безпосереднього залучення до заходів, пов'язаних з проведенням занять в кабінеті психологічного розвантаження, навчання заступників начальників частин по РОС (де ці посади передбачені штатом) та начальників караулів методиці користування кабінетом психологічного розвантаження.
 
3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОЕКТУВАННЮ Й ОРГАНІЗАЦІЇ КАБІНЕТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ
 
3.1. Вимоги до архітектурно-планувальних рішень і устаткування кабінету психологічного розвантаження в ДПО:
1.
Фото Капча